Роман МАКСИМЮК: «Отставка Кварцяного? Это не мое дело»

Колишній крайній півоборонець нині працює в Луцьку помічником старшого тренера дубля, тобто продовжує бути обізнаним із внутрішньою ситуацією у «Волині»…

— Романе, хотілося б почути вашу оцінку виступів волинян улітку-восени, а також реакцію на зміну наставника.
— Щодо першого питання: вважаю наше 12-е місце в таблиці не зовсім задовільним, тому ставлю своїй команді оцінку «-3». Напередодні сезону керівництво поставило перед нами завдання увійти до десятки найкращих, але… Причин не зовсім вдалого виступу «Волині» особисто я бачу три. Перша: інколи нам не щастило. Друга: в окремих матчах ми могли зіграти краще. І третя: на стан команди негативно позначилися зміни в клубному керівництві.

Що ж до відставки Віталія Кварцяного… Ну, це ж не моя справа: відповідне рішення було ухвалено акціонерами ФК, тому звертайтеся до них.

— До того, як зв’язатися з вами, я ознайомився з матеріалом про «Волинь» кримчанина Олександра Гайдаша — знаєте такого?
— Звісно, неодноразово пересікався з ним на полі: сильний був форвард, особливо складно з ним було боротися при верхових подачах…

— Так ось Олександр Миколайович дуже хвалив лучан, вважаючи вашу команду єдиною у прем’єр-лізі, в якої спортивна агресія присутня в кожній грі…
— Цілком погоджуюся з Гайдашем: справа в тому, що Кварцяний робить на такі речі особливу ставку, тому всі його команди завжди заведені на боротьбу, особливо в домашніх поєдинках. Розумієте, маріонетки у футбол не грають, у футбол грають — справжні чоловіки! Причому тут немає нічого дивного й ненормального: нині футбол із кожним роком стає швидшим, агресивнішим, атлетичнішим, тобто Віталій Володимирович елементарно крокує в ногу з часом.

— Романе, інтерв’ю з вами є частиною великого блоку матеріалів, присвячених виступам «Волині» в першій частині сезону-2011/2012. Одним із елементів згадуваного блоку є наша версія оптимального складу лучан, над якою ми добряче помучилися, внаслідок вражаючої кадрової нестабільності вашої команди.
— Нестабільність і справді простежується, проте її дуже легко пояснити. Головна причина — травми, які поточного сезону нам особливо допікали. Крім того, можна згадати той факт, що у сучасній «Волині», як ніколи до того, багато гравців збірних, а вони після ігор за свої національні команди не завжди мають відповідний функціональний стан. Ну й — ніде правди діти — схильність футболістів до недотримання режиму нікуди не зникає, вона притаманна гравцям усіх поколінь, а коли таке трапляється, то доводиться людину виховувати.

— Давайте насамкінець розвинемо тему підсумків на сезон. 10-е місце — це серйозно? Приміром, чим воно відрізняється від 8-го чи 12-го?
— Та нічим. Просто таке завдання: бути у чільній десятці.

— А чи знизяться преміальні, якщо «Волинь» посяде, наприклад, 11-у сходинку?
— Я достеменно не знаю, але думаю, що ні. А от якщо займемо перше…

Володимир БАНЯС, газета «Український футбол»