Шандор ВАРГА: «Шахтер и Динамо будут искать известные имена»

Відомий у всьому футбольному світі агент, клієнтами котрого є, скажімо, Олег Блохін, Олег Лужний, Сергій Ребров, Олександр Шовковський, Сергій Назаренко, Євген Хачериді та Юрій Путраш є успішним представником свого ремесла. Тож більш компетентної думки про трансферну зиму для українських клубів та вітчизняний футбольний ринок загалом годі й шукати.
 

«Я є палким прибічником ліміту на легіонерів в Україні»

— Якось в одному з інтерв’ю ваш колега Сефер Алібаєв заявив, що хороших футболістів в Україні з часом стає все менше. На які думки наводить вас нинішнє покоління вітчизняних «молодих та перспективних»?
— Мушу не погодитися з таким судженням, позаяк вважаю, що в Україні є чимало талановитих молодих гравців. Вони ж доводять свою профпригодність, повсякчас граючи на високому рівні єврокубків у складі передусім «Динамо» та «Шахтаря». Не варто також забувати, що молодіжна збірна України брала участь у фінальній частині чемпіонату Європи. Наскільки успішним він вийшов для «синьо-жовтих» — інше питання, однак сам факт виходу до числа вісімки найкращих багато про що говорить.

— Тож, чи є перспективи в когось із зіркових українців опинитися вже цієї зими в топ-клубах Європи?
— Отут мушу вас розчарувати. Гравців відповідного рівня в українській прем’єр-лізі нині просто немає.

— Ми ж з вами говоримо суто про гравців з українським паспортом?
— Звичайно! А хіба вам так цікава тема наших «любих» легіонерів?

— Зізнаюся, не дуже, хоч і вважаю, що іноземці є великою окрасою нашого чемпіонату.
— Знаєте, а я є палким прибічником ліміту на легіонерів у вашому чемпіонаті. Якісь гучні трансфери, пов’язані з прізвищами вітчизняних гравців, переконаний, згадати вам буде доволі складно. Мабуть, останнім таким прикладом були переходи в європейські клуби моїх клієнтів — Сергія Реброва («Тоттенхем»), Олега Лужного (лондонський «Арсенал») та Юрія Калитвинцева (турецький «Трабзонспор»). Усі вони були футболістами одного з найсильніших клубів Європи кінця дев’яностих років минулого століття — київського «Динамо». Більш того, можу вам з упевненістю сказати, що після виходу до півфіналу Ліги чемпіонів майже всіх гравців того складу мріяли бачити в своїх лавах більшість європейських клубів. А тепер, на секундочку, — у тому «Динамо» не було жодного легіонера…

— Ваш погляд на ситуацію мені зрозумілий. Вважаю його в чомусь об’єктивним та виправданим, однак на тему легіонерів можна говорити, здається, цілу вічність. Давайте краще про українців: ми з вами якось упустили трансфер Дмитра Чигринського до «Барселони»…
— Я пам’ятаю про цей перехід. Однак він був настільки невдалим, що його можна наводити суто як негативний приклад.

— До слова, звернімо увагу й на те, що ціна вітчизняних виконавців з уведенням ліміту зросла в рази…
— Розумієте, ліміт — це виправданий спортивний крок, необхідний і позитивний для нас. А питання ціни — ринковий підсумок ліміту, й з ним нічого не вдієш. До всього, я вважаю, що краще витрачатися на якісних українських виконавців, аніж на всілякий приїжджий непотріб.

— Загалом, стосовно малоймовірності потенційних переходів українців до топ-клубів ми мусимо з вами зробити певний висновок: то це футболісти в нас такі нікудишні чи «впарювати» гравців, подібно Бразилії, у нас не вміють?
— Вважаю, наразі усе пояснюється банальнішими речами. Наприклад, провалами «Шахтаря» та «Динамо» на європейській арені. Однак я знову мушу повернутися до теми іноземців в українському спорті номер один. Пригадую, під час трансляції матчу «Зеніт» — «Шахтар» коментатори на російському телебаченні говорили про донеччан, охарактеризувавши команду Мірчі Луческу як бразильську, й, до слова, виправдано. У той же час жодним чином не згадувалося про український футбол… А це дуже сумне явище, котре негативно впливає на весь наш футбол й ринок зокрема. Та й як у цій ситуації можна добре укомплектувати національну збірну, адже успішних виступів від неї вимагають усі?..
 

«Європейські гранди зосередилися на власних академіях, українці ж дивляться за кордон»

— Клубні справі в сучасному українському футболі є такими: всі вони є винятково збитковими. Якщо говорити на тему купівлі/продажу футболістів, на якому етапі розвитку перебуває вітчизняний трансферний ринок — одна зі складових прибутковості ФК?
— Дуже складно давати йому якусь оцінку, бо ж ця тема є дуже широкопрофільною. Зазначу лише, що здібних футболістів вистачає, але працювати з ними виходить далеко не у всіх. А збитковими українські клуби будуть ще, мабуть, довго. Та й продаж футболістів — не основне джерело прибутків ФК. Щоправда, якщо не йдеться про «Порту».

— Останні сезони засвідчили, що уникнути провалів на трансферному ринку не вдається з-поміж вітчизняних клубів практично нікому. Винятком є лише «Металіст» та «Шахтар», та й то — частково. Що б ви змінили в роботі селекційних служб вітчизняних ФК, адже їх часто просто відверто «кидають»?
— Передусім, радив би їм звернути увагу на вітчизняний ринок. Переконаний,що починати треба зі свого «двору», а не аргентинського чи бразильського, звідки часто привозять хлопчаків, яким не виповнилося й двадцяти. Згадайте, що, скажімо, ті ж Тарас Михалик чи Євген Хачериді (з огляду на останні «успіхи» Євгена, можна зробити висновок, що стосовно його персони Шандор Варга вдався до звичайного піару, позаяк Хачериді користується послугами саме цього агента. — А.В.) з’явилися у великому футболі практично з нікуди. А це ще раз підтверджує, що нічого нового вигадувати не потрібно — варто просто уважно озирнутися довкола… Та й приклад європейських грандів є в цій ситуації дуже доречним. Всі ж вони нині сконцентрувалися на власних клубних академіях і не надто охоче виходять на ринок, коли йдеться не про зіркового футболіста.

До слова, селекційні служби ваших клубів часто кульгають на обидві ноги. Наведу вам приклад: свого часу «Мілан» два роки «вів» Андрія Шевченка — Резо Чехонелідзе приїздив до України ледь не на всі матчі за участю Шеви, і врешті-решт не прогадав. Нині такий підхід до справ властивий лише справді видатним клубам.

«Легіонери їдуть в Україну за грошима»

— Розкажіть, з яким настроєм приїздять в Україну легіонери? Гроші — єдине, що манить їх у наш чемпіонат?
— Вони, стовідсотково, є основним засобом, аби легіонер приїхав до Східної Європи — в Україні та Росії їм готові запропонувати фантастичні суми!

— А які моменти є другорядними, та все ж важливими?
— Спочатку ми говоримо саме про трансферні суми для клубів. Потому — про особисті контракти гравців. Тож, хочемо ми цього чи ні, усе впирається в гроші. Лише по тому суттєву роль може відігравати особистість тренера та гучність його ім’я. Скажімо, до таких впізнаваних наставників, як Хуанде Рамос чи Мірча Луческу, футболісти поїдуть з більшим бажанням, ніж до решти тренерів.

— Чи можна очікувати на гучні внутрішньо-українські трансфери цієї зими, адже ви тісно співпрацюєте саме з вітчизняними виконавцями та тренерами?
— Звісно, все може статися, бо ж підсилення зірковими гравцями потребують нині практично всі провідні українські клуби. Можливо, усе остаточно вирішуватиметься щодо окремих футболістів в останні години трансферного вікна. Однак я наголошую, що підсилення «Динамо» та «Шахтар», найімовірніше, шукатимуть саме з-поміж відомих у Європі прізвищ.

— Ви доволі відома постать у всій футбольній Європі й особисто знайомі навіть із сером Алексом Фергюсоном. Розкрийте таємницю: чи варто чекати гучних трансферів у Європі?
— Селекція на континенті стала нині набагато обережнішою й продуманішою. Сенсацій, мушу зізнатися, я не чекаю взагалі, тож прогноз від Шандора Варги буде стриманим. Здивувати всіх цієї зими можуть хіба що «Манчестер Сіті» та «Анжи». Решта ж сконцентрувалася більше на власних вихованцях, чого бажаю й українським клубам.
 

Sport.ua