Маркевич вновь лучший!

Мирон Маркевич і «Металіст», «Металіст» і Мирон Маркевич. Ці два поняття в українських уболівальників уже, певно, ототожнюються. Уся новітня історія клубу пов’язана з персоною Мирона Богдановича. На жаль, харків’янам ніяк не вдається подолати «бронзовий» бар’єр та пробитися на вищий рівень. Можливо, ця абсолютно нова вершина підкориться «Металісту» вже навесні. Зрештою, напередодні Новорічних свят ми провели референдум, у якому було визначено, що саме Мирон Богданович нині є найкращим тренером України.

Останнє слово Маркевича

На якій же підставі більшість уболівальників, фахівців, журналістів (коротше кажучи, уся футбольна аудиторія країни) вибрали №1 саме Мирона Богдановича, хоча його клуб неодмінно є №3 в Україні?

Легендарна фраза: «Запам’ятовується останнє слово» — актуальна й у реаліях нашого референдуму. Цим самим останнім словом Маркевича була упевнена кінцівка першої частини чемпіонату та достроковий вихід із першого місця до наступного етапу Ліги Європи. У той же час «останнє слово» Мірчі Луческу — четверте місце у Лізі чемпіонів…

Згадати все

Цей футбольний рік для Мирона Богдановича був не таким уже й однозначним, як може здаватися на перший погляд. Розпочався він провально у всіх сенсах слова. Взимку харків’яни провернули два досить резонансні трансфери, взявши кандидатів до збірної Аргентини Джонатана Крістальдо та Себастьяна Бланко. Обох латиноамериканських новачків Маркевич кинув у бій проти «Байєра» у 1/16 фіналу Ліги Європи, коли у Харкові панували справжнісінькі морози. «Металіст» зазнав нищівної та дуже болючої поразки з рахунком 0:6 за сумою обох матчів. Тоді, у лютому, здавалося, що Маркевич цілком свідомо пішов на цей крок, приносячи Лігу Європи у жертву чемпіонату України. Проте і тут ставка не зіграла.

«Шахтар» і «Динамо», розриваючись на два фронти до квітня, все одно зуміли досить упевнено випередити «третю силу» українського футболу. П’ятій поспіль «бронзі» у Харкові вже ніхто особливо не радів.

Повертаючись до зимових новачків «Металіста» Крістальдо та Бланко, дозволимо собі невелике припущення. Здається, саме цей дует остаточно сформував у Харкові «аргентинський» вектор. Мірча Луческу вже не один рік тому встановив у «Шахтарі» чітку «національну» політику: бразильці — попереду, українці — у захисті. У Маркевича подібна стратегія зайшла ще глибше. Він не стверджує, що у центрі захисту та у воротах мають виходити винятково українці, як це робить Луческу. Маркевич знайшов інший шлях: перетворювати легіонерів на повноцінних громадян України. Завербував Мирон Богданович уже двох (Едмара та Девича), а третій (Дишленкович) розжився українським паспортом ще у донецькому «Металурзі».

Цього літа Мирон Богданович остаточно дійшов висновку, що з обмеженою лавою запасних до Ліги чемпіонів потрапити, м’яко кажучи, нелегко. Саме тому нині у «Металісті» є якщо не два, то хоча б півтора рівноцінні склади.

До активу Маркевича можна занести цьогорічне трансферне літо. Він дав своє «добро» на продаж Дениса Олійника, а замість нього на фланг атаки з «Наполі» прийшов екс-футболіст мюнхенської «Баварії» Хосе Соса. Єдиною перевагою Дениса над Хосе є те, що він — українець, а Соса — аргентинець, тобто легіонер. До слова, 11-й номер «Металіста» нині прописався в основі збірної Аргентини — такі легіонери нам потрібні!

Наостанок зазирнемо у майбутнє. Чи засмутяться у Харкові з приводу шостої «бронзи» поспіль? Сказати складно, проте, радше, так, аніж ні. Чи в змозі тренер року в Україні за версією «УФ» зробити зі своєю командою отой крок до Ліги чемпіонів? Відповідь також радше стверджувальна. Та і, зрештою, майже неможливо уявити, що Олександр Ярославський звільнив Мирона Богдановича або той сам пішов із клубу. Адже, повертаючись до самого початку, «Металіст» і Маркевич вже стали майже синонімами.

Гліб КОРНІЄНКО, газета «Український футбол».

Коментар фахівця

Анатолій ЗАЯЄВ, легендарний футбольний тренер:

- Я не погоджуюся з вибором респондентів. Я поставив на перше місце Олега Блохіна... Спробую пояснити свою позицію. Як на мене, визначальним чинником роботи тренера має бути його внесок у розбудову національної збірної. Скількох гравців для неї підготував Мирон Маркевич? Двох - Марко Девича та Едмара. Й усе. А якщо поставити питання жорсткіше: скількох «справжніх» українців він підготував? Жодного... Мирон Богданович, звісно, наставник високого класу, його «Металіст» інколи показує фантастичну гру. Справа в Річ у тім, що інколи. Та ще й з таким добором футболістів. Для мене особисто - хоча я й не наполягаю на своїй правоті - тренером №1 України є Олег Блохін. Вважаю, що це був геніальний футболіст, а тепер він - сильний тренер. А за Маркевича я проголосую тоді, коли в складі першої збірної гратимуть 5-6 представників Харкова.

Найкращі тренери України 2011 року

1. М. Маркевич («Металіст») – 163 очки (38 перших місць + 19 других + 11 третіх)

2. М. Павлов («Ворскла») – 127 (22+22+17)

3. Ю. Максимов («Кривбас») – 79 (7+17+24)

4. М. Луческу («Шахтар») – 68 (14+8+10)

5. Ю. Сьомін («Динамо») – 65 (9+15+8)

6. О. Блохін (національна збірна) – 41 (8+3+11)

7. Л. Кучук («Арсенал») – 29 (0+9+11)

8. В. Кварцяний («Волинь») – 19 (1+4+8)

9. В. Шаран («Олександрія») – 9 (1+3+0)

Тренери року в Україні

2002    В’ячеслав ГРОЗНИЙ («Арсенал»)
2003    Євген КУЧЕРЕВСЬКИЙ («Дніпро»)
2004    Олег БЛОХІН (національна збірна України)
2005    Олег БЛОХІН (національна збірна України)
2006    Олег БЛОХІН (національна збірна України)
2007    Олег ПРОТАСОВ («Дніпро»)
2008    Мирон МАРКЕВИЧ («Металіст»)
2009    Мирон МАРКЕВИЧ («Металіст»)
2010    Мирон МАРКЕВИЧ («Металіст»)
2011    Мирон МАРКЕВИЧ («Металіст»)