Формула 1: итоги сезона. Часть ІI

AT&T Williams

Колись грізна і потужна команда, яка успішно боролася з Ferrari і McLaren, посіла лише дев’яте місце в Кубку конструкторів, опинившись останньою з-поміж тих, хто набрав хоч якісь очки в сезоні.

Проблеми з фінансуванням змусили команду відмовитися від послуг Ніко Хюлькенберга, який Бразилії приніс хоч і неочікуваний, але дуже потрібний для пошуку спонсорів поул. На місце німця Френк Вільямс і ко. взяли перспективного, але дещо неоднозначного Пастора Мальдонадо – чинного чемпіона GP2, який за допомогою венесуельського нафтового гіганта PDVSA «приніс» в команду чималу суму. Допомагати Пастору освоїтися в пелотоні залишився над досвідчений Баррікелло, для якого сезон-2011 став дев’ятнадцятим у кар’єрі.

Ще на етапі проектування FW33 технічний штаб команди використав найновіші досягнення опонентів (насамперед, бюро Едріана Ньюі), зокрема в задній підвісці використовувалися тяги, а не штовхачі. Спеціалісти відзначали ще під час тестів наскільки компактною вийшло компонування задньої частини боліду. Але вже на перших Гран Прі виявилося, що машина по-перше не надто надійна (у двох дебютних гонках жоден з пілотів не побачив фінішного прапора), а по-друге занадто повільна як для боротьби з командами-середняками. Цьогорічне ноу-хау у вигляді «видувного» дифузору команда в міжсезоння не розробляла, та й режим роботи моторів Cosworth робив це завдання украй складним.

Провину за прорахунки у будівництві FW33 повністю взяв на себе Сем Майкл, оголосивши, що по завершенні сезону йде з команди. Але звинувачувати в усьому Майкла недоречно, оскільки британець в силу обставин і розподілу обов’язків у команді відповідав за дуже широкий фронт робіт, справитися з якими одній людині напрочуд тяжко, а відповідних поставленим завданням помічників у Сема не було.

Ставало зрозуміло, що пілоти можуть розраховувати на очки за рахунок власного досвіду (а це тільки Рубенс), проблем інших або внаслідок своїх неординарних пілотських чеснот. Зрештою в Монако Мальдонадо небезпідставно розраховував на перші для команди очки, але венесуелець не врахував «Фактор Хемілтона», який протягом усього сезону проявлявся нещадно і несподівано для інших пілотів. Але саме на Лазуровому узбережжі Баррікелло вперше здобув очки для команди, за два тижні в мокрому марафоні на асфальті Монреаля ще 2. На цьому виявилося, що врожай бразильського ветерана був остаточно зібраний.

Пастор таки зумів одного разу (в Спа) пробитися до фінішної десятки на її останньому місці. На більше машина розраховувати не могла – суперники прогресували значно швидше і раз за разом шансів «синьо-білим» не залишали.

Щодо протистояння пілотів, то у Williams не все так просто: Рубенс набрав 4 очка проти 1 у Пастора і навіть виграв протистояння в кваліфікаціях 10-9. Але якщо розібратися, то така перевага виглядає по справжньому мізерною, якщо зважити на те, що бразилець має неймовірний досвід, а венесуелець дебютував в чемпіонаті. До того ж саме Мальдонадо тричі ставав учасником третього сегменту кваліфікації, а Баррікелло жодного.

Френк Вільямс уже давно не бере безпосередню участь у керівництві командою, Патрік Хед полишив свою посаду по завершенні сезону, Сем Майкл уже в Абу-Дабі був присутній в боксах своєї нової команди – McLaren, контракт з Мальдонадо та його спонсорами команда звісно втрачати не могла і продовжила, доля ж Рубенса Баррікелло і досі залишається туманною. Сам бразилець рветься в бій, пояснюючи, що ще не сказав останнього слова, але цілком імовірно, що команда може зробити вибір на користь когось, хто зможе привести хоч якихось спонсорів, але є більш-менш досвідченим гонщиком.

На місце Майкла прийшов Кофлен, термін «карантину» якого після «шпигунського скандалу» 2007 спливає наприкінці цього року. Команда змінить і постачальника двигунів – на місце Cosworth прийде Renault з якими Williams домінували протягом 1992-1997 років (4 титули і 5 Кубків конструкторів). Все це налаштовує на оптимістичний лад прихильників славетної команди, але гарантувати успіх нового по суті проекту не може ніхто, адже минулорічні новачки вже скоса позирають на позиції Williams до штурму яких вони готуватимуться взимку. Від того як «синьо-білі» проведуть міжсезоння залежатиме їх розвиток в стратегічній перспективі.

Scuderia Toro Rosso

Італійська команда перед початком сезону поставила собі мету стати восьмою в Кубку конструкторів і завдання виконала, хоч провал Williams їм тільки посприяв.

Починаючи з 2010 року команда є самостійним конструктором і вже не може напряму використовувати напрацювання «старшого брата» з Мілтон-Кінс. Та якби там не було у рішеннях, застосованих при проектуванні STR6, можна було побачити деталі, які успішно працювали на минулорічному чемпіонському Red Bull. Команда під час підготовки до сезону зробила ставку на надійність техніки, швидкість якої в разі необхідності можна буде розвивати.

Метою молодшої команди «енергетиків» є підготовка майбутніх зірок Формули 1, якою зумів стати на даний момент тільки Феттель. Місця в кокпітах за собою зберегли Буемі (якого підтримує Хельмут Марко – головний консультант Матешіца і сірий кардинал обох «бичачих» команд) й Альгерсуарі (спонсорська підтримка якого є дуже важливою для Toro Rosso). Але на початку сезону уперто циркулювали плітки про те, що комусь із них доведеться посеред сезону поступитися місцем перспективному Рікьярдо. Психологічний тиск, який випав на долю гонщиків, краще зумів подолати швейцарець, який набрав очки вже у першому Гран Прі сезону. Та після того, як австралійця змогли влаштувати в HRT і зробити черговий пакет оновлень іспанець збадьорився і в підсумку виграв внутрішньокомандну боротьбу.

Та ця перемога також не є однозначною, обоє пілотів тричі виступали в третій частині кваліфікації, причому якщо Буемі вище 9-го місця так і не кваліфікувався, то найкращим результатом Альгерсуарі була 6-та позиція, завойована іспанцем у Спа. Але загальний рахунок в кваліфікаціях 13-6 на користь швейцарця. Крім того варто згадати, що наприкінці сезону йому дуже не щастило з надійністю техніки, яка відмовляла тоді, коли Буемі їхав за непоганими очками.

Іншою особливістю сезону-2011 для Toro Rosso стало те, що пілоти часто здобували очки стартуючи з середини другого десятка, це ставало можливим завдяки тому, що STR6 дуже м’яко працювала з покришками на дистанції, але саме це й заважало демонструвати високі результати на швидкому кваліфікаційному колі. Менше, порівняно з опонентами, зношування шин дозволяло гонщикам заїжджати до механіків рідше, економлячи такий дорогоцінний час. Зрештою розвиток техніки протягом усього сезону дозволив до останнього Гран Прі сподіватися на сьоме місце, але Sauber його відстояв.

Що стосується пілотів, то команда досі не оголосила про свій склад на наступний рік, а кандидатів на два місця аж четверо – крім Альгерсуарі та Буемі, це ще й Рікьярдо (якого Франц Тост посеред сезону обіцяв посадити в болід у 2012) та Жан-Ерік Вернь – молодий француз, який виступав за команду на п’ятничних тренуваннях. Боротьба за місця в команді обіцяє бути дуже гарячою. А от для тих, хто її програє місць в Формулі 1 може вже й не залишитися. Пілоти з молодіжної програми підтримки Red Bull не цікавлять інші команди, одних своїми скромними результатами, інших – відсутністю «смачної» спонсорської підтримки.

Попри невідомий склад пілотів, команда все-одно не стоїть на місці і вже оголосила про зміни в технічному штабі: головним конструктором стане Лука Фурбатто, який прийшов з McLaren, а заступником керівника відділу  аеродинаміки став Джон Томлінсон з Williams. Звісно не варто розраховувати, що їх прихід одразу призведе до якісного стрибка команди, але їх запрошували також для того, щоб інтенсивніше розвивати машину під час сезону, не відстаючи від основних конкурентів.

Sauber F1 Team

Стабільність. Це перше, що спадає на думку коли аналізуєш виступи команди за останні два роки. 44 очка пілоти команди набрали в обох сезонах, але цього року команда піднялася на одне місце і збирається залишити обох своїх пілотів або не обох, але про пізніше.

Минулої зими над ідеями конструкторського штабу Red Bull активно працювали практично в кожній команді, і Sauber тут не виняток. Технічний директор, Джеймс Кі збудував надійну, порівняно швидку та економну по відношенню до гуми машину. Петер Заубер і Моніша Кальтенборн в найкращих традиціях швейцарця знайшли пілота водночас і швидкого, і з добрим спонсорським пакетом. Ним став протеже молодіжної програми Ferrari і мультимільярдера Карлоса Сліма Серхіо Перес. Мексиканець сповна використав наданий йому шанс.

Те, що шасі С30 виявилося добрим стало зрозуміло ще в Австралії, де обидва пілоти зуміли фінішувати в очковій зоні, але команда була дискваліфікована за невідповідність заднього крила нормам регламенту. Для Камуї Кобаясі це тільки додало мотивації і японець протягом наступних шістьох гонок неодмінно поповнював свій очковий запас. Гран Прі Монако взагалі стало для нього найкращим – він там фінішував п’ятим. Хоча саме у князівстві Перес, вперше пройшовши до третьої кваліфікації, потрапив у серйозну аварію і пропустив не тільки гонку вузькими вуличками, а й наступне Грап Прі – Канади.

Саме після повернення до Європи у команди пішов спад результатів, японець програвав Пересу у кваліфікаціях і ніяк не міг набрати чергові очки (крім гонки в Німеччині), в той час як Серхіо помаленьку освоювався, але так само тільки раз (в Сільверстоуні) зумів потрапити в очки в Європі.

На велику серпневу перерву команда пішла з комфортною перевагою над Force India та Toro Rosso, але відмова команди вдосконалювати «видувний» дифузор, який наступного року буде непотрібний, призвела до того, що обидві команди стрімкими темпами стали наздоганяти дружину з Хінвілля. Зрештою протиставити натиску індійської команди в Sauber нічого не змогли. Мінімальних вдосконалень не вистачало, а втрачений влітку час на покращення дифузору компенсувати вже було неможливо.

Зрештою в завершальній частині сезону і Перес, і Кобаясі зуміли набрати стільки очок, щоб команда опинилася вище своїх італійських конкурентів, змагатися з Сутілем і Ді Рестою вже було нереально.

Що стосується боротьби напарників, то Серхіо Перес, дарма що дебютант, зумів виграти в кваліфікаціях 11-7, але досвід Кобаясі (особливо на початку сезону) дався взнаки і очок японець набрав удвічі більше (30-14). Упевнений пілотаж мексиканця може стати запорукою того, що продовжуючи вдосконалюватися такими ж темпами, вже через рік білий комбінезон пілота Sauber він може змінити на червоний.

Команда оголосила що збереже свій склад пілотів і на наступний сезон, але… Протягом останнього тижня з’явилася інформація, що в Хінвіллі можуть переглянути своє рішення. Команда була розчарована тим, як Камуї провів сезон між гонками в Німеччині й Абу-Дабі, а давній партнер – Ferrari – хоче влаштувати на його місце Жюля Б’янкі, щоб в очному протистоянні француза з мексиканцем обрати заміну для Масси. Та поки що в Sauber спростовують цю інформацію.

Перед міжсезонням команда поповнилась фахівцем з аеродинаміки – Віллемом Тутом. З огляду на те, що «видувних» дифузорів наступного року не буде, а Джеймс Кі прогресує як технічний директор і конструктор, можна очікувати, що команда продовжить боротьбу не нижче того місця, де знаходиться зараз. Стабільність.

Нагадуємо, що саме Ви вже в наступному році можете стати одним із пілотів суперкара Ariel Atom V8 разом з легендарним Мікі Хаккіненом у Британіі. Для цього потрібно лише зареєструватись на спеціальній сторінці у Facebook і отримати шанс ознайомитись ближче з найпопулярнішим автоспортом у світі!

В'ячеслав КОБРЖИЦЬКИЙ, Sport.ua