Роман КОРДОБА: «Нам ще під силу позмагатися за медалі»

- Романе, вітаю із поверненням із лав збірної України, ми ще повернемося до цієї теми трошки пізніше,  а зараз давай перенесемося до подій ключового матчу попереднього туру, матчу за яким спостерігало чимало вболівальників, як і на майданчику, так і перед моніторами. Звісно, завжди приємніше обговорювати перемогу, ніж поразку, та все ж таки - в чому головні причини невдачі?
- В першу чергу - це нереалізовані моменти, адже ми мали чимало нагод. Цей же незабитий десятиметровий, якби не він, то може рахунок не був 4-1, мабуть.

- Ти вважаєш його переломним моментом у грі?
- Так, це один із ключових моментів. Якби забили - гра могла б скеруватися у зовсім інше русло.

- Ти мав чимало нагод відзначитися, та все ж не вдавалося, натомість кілька разів доводилося рятувати власні ворота.  «Енергія» дійсно переграла у всьому «Ураган»?
- Не думаю, що у всьому. Так, львівська команда відмінно грала у захисті, і Кардаш зводив нанівець чимало наших намагань скоротити рахунок.  А через те, що ми у захисті десь не на 100% виклалися  - «енергетики» просто вміло скористалися.  І той фактор, що «Енергія» була у власних стінах, десь зіграв на користь нашого суперника. Не більше.

- І стіни допомогли і фанати перекричали?
- На рахунок фанатів, думаю, не перекричали. Наших вболівальників теж було вдосталь. Тут більше зіграло домашнє покриття поля, зручніше для «енергетиків».

- Попри один забитий гол, гра в п’ятьох більше не принесла результативності за останні 10 хвилин матчу.
- Ми вп'ятьох створили не лише один цей момент, який Валентин Цвєлих перетворив на гол, а й ряд інших - ніби стараєшся скоротити відставання, а нічого не вдається, натомість отримуєш гол у власні ворота. Хоч один забитий б раніше гол, може розігнав б нашу команду, і зарядив на реалізацію інших моментів.

- Принциповий суперник у Львові, і напарники в одній четвірці в Херсоні, це звичне для тебе явище? Які стосунки у тебе із збірниками?
- Ми всі прекрасно розуміємо, що це тільки футбол, і в одному матчі ти можеш грати проти команди гравців, а через кілька днів пліч-о-пліч з ними вже захищати честь своєї країни. Це цілком робоча атмосфера, і так має бути у футболі. Треба вміти перелаштовуватися з однієї гри на іншу.

- Чи відчуваєш тягар відповідальності захищаючи національні кольори?
- Завжди приємно, коли тебе викликають до складу національної дружини, це значить що тренери повірили в тебе, в твої сили, що ти дійсно можеш допомогти збірній. Тому звісно, тягар є. Але є він завжди мусить бути, навіть у всіх матчах чемпіонату. Виходячи на поле ти повинен викладатися на всі сто процентів, щоб принести результат команді.

- Чи йде пошук заміни Мукадо? Можливо знову ж таки з числа бразильців, чи може із вітчизняних виконавців?
- Якщо ми втрачаємо футболістів, то звісно потрібно шукати когось, хто б зміг їх замінити. Не знаю правда, що думають тренери, і чи шукають взагалі. Але поповнення потрібне - бо гравці травмуються, можуть захворіти.

- Як оцінюєш шанси «Урагану» в боротьбі за найвищі нагороди?
- Є ще багато ігор попереду, повні два кола, тому, нічого ще не втрачено -  8 очок різниці, і гра в запасі, тому, думаю, нам ще під силу позмагатися за медалі.

Андрій СТАДНИК, Sport.ua