В Ужгороде завершился международный турнир «Карпатия-2011»

Упродовж трьох днів в ужгородському спорткомплексі «Юність» вирували пристрасті. До Ужгорода з’їхалися провідні юні гімнастки з Словаччини, Латвії, Угорщини, Польщі та багатьох областей України – загалом 250 спортсменок (11 вікових категорій), які взяли участь у турнірі «Карпатія-2011». Ці змагання вже стали традиційним для Закарпаття, проводяться тут вже вшосте. Початок був ще у 2005 році в Ужгороді, а потім «Карпатія» змінила прописку і проводилася в Мукачеві. Цьогоріч міський голова Ужгорода Віктор Погорєлов вирішив повернути престижний турнір знову до обласного центру. І справді, в місті над Ужем вийшло гарне спортивне свято.  

Вже в перший день турніру на килим спорткомплексу «Юність» вийшли дівчата з усіх вікових категорій і демонстрували своє уміння у володінні скакалкою, обручем та власним тілом.

Наступного дня, як і очікувалося, яскраво виступили гімнастки з Києва, Євпаторії, Львова, Донецька та Запоріжжя, досить несподівано у боротьбу за призові місця у кількох вікових категоріях втрутилися спортсменки з Будапешта. Їх виступи сподобалися не стільки складністю виконання елементів, скільки артистизмом та елегантністю.

У третій, заключний день змагань, за медалі боролися дівчата 2000-1995 р.н. Переважну більшість нагород здобули грації з Києва, Львова, Запоріжжя. Але головним як для уболівальників, так і самих учасниць турніру було свято спорту та краси та вже їх сама участь у цьому турнірі.

Ось якої думки про виступ на турнірі доньки Катерини мама юної ужгородської спортсменки Ірина Лях:

- Катерина виступила в віковій категорії 2002 р.н. Вважаючи те, що на «Карпатії» вона бере участь вже вдруге, щоправда, торік вона захищала кольори іншого ужгородського клубу. У першій вправі Катерина почувалася невпевнено, а от вже  наступну праву - зі скалкою - виконала на відмінно.

- Цікаво почути, яка роль батьків у тому, щоб спортсменка прогресувала?
- Думаю, одна з головних. Нині у гімнастиці фактично всі фінансові затрати лягають на плечі батьків. Найперше, на що доводиться витрачатися – це тренувальні костюми, спеціальне гімнастичне взуття, так звані «носики», гімнастичні булави, м’ячі, скакалки. Всі ці речі придбати в Ужгороді важко. Тому доводиться купувати в Києві або Львові.

- Коли віддавали свою доньку в клуб, де діє секція з художньої гімнастики, чим керувалися при цьому?
В Ужгороді працюють всього три секції з художньої гімнастики: при ФСТ «Динамо» діє клуб «Закарпаття», є ще секція в ПАДІЮНі та в СК «Юність». Спочатку донька ходила до старшого тренера області Ганни Арсьонової, але згодом вирішили змінити наставника і перевели Катерину до Марини Семенюк у клуб «Закарпаття». В першу чергу, коли віддавали доньку у секцію, брали до уваги кваліфікацію тренера, а потім і успіхи його вихованців.

Свою думку щодо турніру у короткому флеш-інтерв’ю висловила і керівник обласного молодіжного спортивного клубу гімнастики «Закарпаття», який діє при ФСТ «Динамо», Валентина Плавайко. 

- Пані Валентино, саме на подібних турнірах можемо спостерігати рівень підготовки наших «художниць». Як ви оцінюєте рівень крайової гімнастики у порівнянні з іншими регіонами?
- Закарпатська гімнастика досить динамічно розвивається, прикладом цьому можна навести існування одразу трьох клубів з художньої гімнастики, які працюють в Ужгороді, і відчувається здорова конкуренція між ними.

- Яка ізюминка «Карпатії-2011»»?
- По-перше, аж через 5 років після першого турніру,  ми знову повернулися в Ужгород, завдяки запрошенню мера міста Віктора Погорєлова. Мукачівський зал нам би не дав можливості провести ці змагання на якісному рівні, особливо групові вправи. Але й Мукачево ми не залишимо - проведемо в місті над Латорицею турнір влітку і суто в індивідуальних видах. По-друге, вперше вдалося зробити груповий виступ гімнасток 2001 р. н. з різних клубів нашого міста. Думаю, що через 2-3 роки у нас з’являться гімнастки, які будуть на рівних змагатися з представницями Києва, Львова та інших регіонів.

- В такому форматі цей міжнародний турнір проводився завжди?
Так. Адже Закарпаття межує з чотирма країнами ЄС, і для них не було великою проблемою доїхати до Ужгорода. Через зайнятість у внутрішніх змаганнях до нас не змогли приїхати спортсменки з Білорусі, Молдови, Хорватії, Словенії. Хоча минулого року в Мукачеві брали участь гімнастки з Лондона, В’єтнаму, російських Хабаровська та Нижнього Новгороду.

- Чого хотіли домогтися на цих змаганнях?
- Найголовніше для мене – це  комфортні умови для учасників як у плані змагальному, так і в побутовому, справедливе суддівство. Щоб на турнірі була чесна спортивна конкуренція та панували  позитивні емоцій як у вболівальників, так і в самих дітей-учасниць змагань. Думаю, що цього всього нам вдалося зробити.












































 

Списки участниць по роках народження з розподілом місць

за результатами виступів 25, 26 листопада:

Протоколи финалів

Роман СЕНИШИН, Ужгород, для sport.ua

Фото Alex KOSTOWETZKY