Романа Шкарупу отруїли перед боєм із росіянином

12 листопада в Естонії харків'янин 32-річний Роман Шкарупа — 24 перемоги, вісім нокаутів, три поразки, дві нічиї — програв технічним нокаутом росіянину 25-річному Максиму Власову — 22 перемоги, 12 нокаутів, одна поразка, нуль нічиїх. На кону стояв пояс WBC Балтік у суперсередній вазі. По приїзді в Україну наш боксер розповів «ГПУ » про свою поразку.

— Приїхав в Естонію в хорошій формі в день зважування, — каже боксер. — У готелі повечеряв, а вночі відчув болі в животі. Зранку і практично до бою я не злазив з унітазу. Відбулося сильне зневоднення організму. Треба було на бій виходити, а я ще сидів у туалеті.
Зі мною така ситуація сталася вперше. Я ніколи так не отруювався. Але знаю, що такі речі в боксі практикуються. Із Володимиром Кличком було дещо схоже, коли він зустрічався з Леймоном Брюстером. Колишній мій менеджер, тренер Томаша Адамека Анджей Гмітрук розповідав мені, що перед програним боєм із Чедом Доусоном в Адамека були ті ж симптоми.

— Упевнені, що отруїлися під час вечері в готелі?
— Так. За межами — я нічого не їв. Навіть води не пив. Їв тільки те, що мені дали в готелі. З іншими все в нормі, а зі мною одним таке сталося.
Казали, що це може бути від нервів. Але такий варіант виключений. Я досвідчений боєць. За спиною багато поєдинків і в любительському, і професіональному боксі, і на вулиці. Із нервами в мене завжди все було в нормі.

— Може, команда Максима Власова перестраховувалася, вирішивши ослабити суперника?
— Не хочу обвинувачувати конкретно когось. Але все на це вказує.

— Як склався бій?
— Перший раунд ще відбоксував, а в другому — сили мене покинули. У третьому раунді руки не піднімалися, я пропустив удар. Встав, противник засипав мене ударами, і мій секундант викинув рушник.

— Максим Власов сказав, що на початку бою було важко підлаштуватися під вас, і що ви вибрали не ту тактику, яку він очікував.
— Він очікував, що я зразу піду «ламати» його. У принципі я б це і робив. Але в мене не було енергії. Відчував, якщо піду вперед, у мене закінчаться сили за один раунд. Сподівався на диво, що на контратаці вдасться його спіймати. Непогано кілька разів виходило. Але Власов підняв темп, і мені не було що йому протиставити. Руки вже опускалися.

— А відмовитися від бою не думали?
— Логічно було б. Але зіграло самолюбство, відступати не в моїх правилах.

— Якби не отруєння, могли б перемогти?
— Цілком. Хоча Власов — серйозний противник. Думаю, був би важкий бій «кістка в кістку», бо я люблю середню дистанцію, обмін ударів, і він теж. Хто б перший попав, той би і виграв.

— Аналізи не пробували здати?
— Мені порадили це зробити. Займуся цього тижня.

— За результатами аналізів збираєтеся подавати протест чи вимагати матч-реванш?
— Ще не задумувався над цим. Якщо аналіз дасть позитивний результат, тоді буду думати. А зараз не хочу робити гучних заяв.

— Як ви себе почуваєте тепер?
— Досі організм «пустий», не пам'ятаю, коли в мене було таке самопочуття.

Василь ТАНКЕВИЧ