КВАРЦЯНЫЙ: «Моментами команда порадовала неплохой игрой»

Віталій КВАРЦЯНИЙ (головний тренер «Волині»):

- Давно не було такого натхнення на трибунах. Дуже важливо, аби у вболівальників був гарний настрій. Моментами команда порадувала непоганою грою, особливо забитими м’ячами. Хоча у нас було достатньо помилок. Трошки розслабилися і почала накульгувати дисципліна. Я не хочу зупинятися на цьому. Те що грали в плюс - добре, а те що робили дії, які робити не можна було - погано. Порушувався порядок, відповідальність - це неприпустимо, який би рахунок не був. Це призвело до взяття наших воріт, що завжди неприємно.

Потрібно сказати, що у певних моментах команда діяла правильно. Окремі гравці зробили гарну роботу. Взагальному нормально, перевага була у нас. Багато били по воротах. Все що напрацьовували на тренуваннях спрацювало. Але все одно я бачу завтрашній день - ще не все добре в організації внутрішньої психології. Гравці припускаються помилок, немає командно зіграності. Скажемо чесно, я не думаю, що «Іллічівець» видав на гора усі свої найкращі якості. Добре, що виграли і пройдемо далі у кубку, але якби у чемпіонаті така перемога була, то було б ще краще. Але у цьому весь футбол. Раз так сталося запишемо це у позитив. А ось той футбол який ми будемо грати у Полтаві я побачив в іншому ракурсі. Нам буде не так просто. Команда награється, але це ще не повноцінний колектив, не та музика. Хотів, наприклад, щоб Шумахер сьогодні відіграв два тайми. Але у нього проблеми зі шлунком й довелося його змінити. У Ванче травма, але будемо готувати його на Полтаву. Ще багато працювати потрібно, щоб виправити справи у чемпіонаті. Може ця гра дасть поштовх.

- Віталій Володимирович, на початку серпня ми питали вас про завдання на сезон. Ви просили почекати до закриття трансферного вікна. Зараз уже кінець вересня, команда класно увійшла у кубковий марафон і третина матчів чемпіонату позаду. Все-таки уже є офіційне завдання на сезон?

- Я вважаю, що перші особи клубу, які зараз хочуть серйозно займатися футболом, повинні зустрітися зі мною і обумовити усе це. А так я що намагаюсь дізнатися через нашого президента. Сам я завдань придумувати бажання не маю. Зараз у нас трохи незрозуміла ситуація у клубі. Одні ще не здали, інші ще не прийняли, а народ повис у повітрі. Є зараз затримка із зарплатами. Але головне, що ми не закрили деякі фінансові питання по минулому сезону. Ось уже чотири гри у чемпіонаті не можемо виграти. До речі, нам після двох перемог поспіль над «Іллічівцем» на виїзді і вдома над «Олександрією» врізали вдвічі преміальні. Логічно, що команда, яка хоче постійно вигравати повинна шукати додаткові можливості для мотивації. Потрібно думати, що б ще дати футболістам - машину, квартиру, дачу, куртку з себе зняти. А в нас навпаки. Ми їхали в Одесу вже був конфлікт, хлопці якось потухли. Зараз уже не той час. Так складно зліпити щось. В Одесі ми витримали, а там, між іншим, не витримали «Динамо» і «Шахтар». Хоча ми були ближчі до перемоги і я був розстроєний нічиєю. Конфлікт розбив команду. Ось, самі думайте, про які завдання можна говорити. Ми самі обрізаємо собі результат, так ніхто не робить.

Але продовжу відповідь на ваше запитання. Василь Андрійович Столяр за 12 років стільки зробив для футболу, що йому тут потрібно пам’ятник встановити. Але він побачив, що вкладання грошей у футбол, викликає на нього негатив. Василь Андрійович у багатьох речах розчарувався. Але він знайшов інвестора Ігоря Петровича Палицю. Передача клубу досі не завершена. Наразі є новий генеральний директор клубу - жінка яка добре розуміється на фінансових питаннях, але у футболі розбирається слабо. Вона нині керує клубом.

Спершу Василь Андрійович пропонував кудись пробиватися через кубок. Потім думали боротися не за 10-14 місця, а за 5-6. Але перші розумні слова, які передав мені Столяр, мовляв Ігор Петрович сказав, що поки що достатньо було б гарантувати собі 14 місце і формувати перспективу команди. Це нормально, я вважаю. Якщо ми будемо багато вигравати, футболісти будуть отримувати премії й команда займе місце, на яке ніхто не розраховував, але спокійно без напруги. Бо я відпочиваю відповідальність перед серйозними людьми, з якими у мене ще навіть не було розмови. Так не повинно бути.

Хочу згадати ще одну проблему. У нас сім місяців не отримує зарплати дитячо-юнацька школа. Це дає шанс грати нам в єврокубках. Я щомісяця зустрічався з дитячими тренерами. Проводив з ними семінари, підказували як тренувати. Я пояснював їм своє бачення, які мені потрібні футболісти для головної команди, бо ми ж їх потім розраховуємо брати. А тепер мені соромно їх бачити. Бо як вони мають на роботу ходити? У них же сім’ї, по двоє-троє дітей, онуки є. Стара структура не хоче платити, і нова не хоче. Так не робиться. Не можна кидати дітей і тренерів. У мене був би кіоск з продажу презервативів, я б його продав і віддав би борги людям. У мене вже було таке в житті. Я продавав будинок, машину і віддав команді гроші, бо обіцяв. А зараз це дуже дорого. Навіть якщо би я усе продав, то не зміг би перекрити це.

Ми єдина команда вищої ліги, яка немає бази. Навіть у половини команд першої ліги вона. Не маємо свого реабілітаційного центру. Ми ходимо по лікарнях. Там бабусі й дідусі сидять, а наш лікар водить футболістів прем’єр-ліги по чергах: узі, МРТ і так далі. Як це для футболіста, якого запросили з Словаччини чи Македонії, до того ж він ще й гравець збірної і зараз грає з травмою на уколах. Півтора місяця Карковському ми не можемо знайти 16 тисяч доларів, щоб зробити йому операцію в Німеччині. У Києві ми 80 тисяч гривень заплатили за операцію, але йому її недобре зробили, недокрутили якісь гвинтики. Тепер нога зростається, а вони тягнуть. Доведеться знову ногу розрізати. Соромно перед Карковським.

Ось ці моменти, які не сприяють розвитку. А я ще гравцям завдання маю ставити?

- З командного «лазарету» вийшли Кінаш і Лопес. А Стевича побачимо у потавській грі?

- Він тренується. Але два тижні назад у нас був спаринг з дитячо-юнацькою школою. Хлопці Миколи Кльоца 96-97 років народження так налаштувалися проти нас! Грали 20 проти 10. Стевичу так врізали, що він три тижні мінімум має пройти лікування. Смірнов закінчив цю гру з надривом зв’язки. Уже лікується три тижні, і ще потрібно стільки ж. Будуть м’язеву мазу вводити з однієї частини тіла в іншу. Потрібен буде час на відновлення та адаптацію. Окрім того зламали палець Павлову. Оце, називається, пограли зі своїми. Я Миколі пообіцяв, що слідкуватиму за його хлопцями у чемпіонаті дитячо-юнацької ліги. Я не проти, хай стрибають, стеляться у підкати, але навіщо ж бити!

Павлов уже почав тренуватися. Стевич складніше. У нього була серйозна травма, тільки почав вибиратися, добили. Думаю, раніше, ніж через місяць його випускати не можна. Смірнов десь через місяць зможе грати, Карковський через рік.

- Вас не хвилює ситуація з жовтими картками у команді?

- Є така проблема. Якби ми мали два рівних склади, в тому числі повноцінних чотири центральних захисники. Зараз у Масла і Шикова по три картки. Маємо Годованого, але у нього серйозна травма, Ізворану є, Циркуненка - його підпускаємо до «основи» але поки що грати на такому рівні зарано. Через рік-два він заграє. Ще на позиції центрального може зіграти Сімінін, але в нього теж три «гірчичника». В Майкона три - його вже ловлять. Якщо «доживемо» до «Карпат», то на «Динамо» (Київ)... Мільйон відсотків, що картки даватимуть, бо за цим питанням слідкують...

fcvolyn.com