Формула 1: расстановка сил

Після дуже цікавої та видовищної гонки в Угорщині Формула 1 пішла на літній відпочинок тривалістю в чотири тижні два з яких усі працівники команд знаходяться у добровільно-примусових відпустках, оскільки бази команд на цей час закриваються. Час для літніх відпусток – найкраща можливість проаналізувати результати команд за перші 11 гонок сезону і спробувати спрогнозувати розвиток ситуації в завершальних Гран-прі чемпіонату та на подальшу перспективу.

Marussia Virgin

Головна проблема цієї молодої команди – небажання її колишнього технічного директора Ніка Вірта використовувати традиційний для Формули 1 метод продування моделі боліда в аеродинамічній трубі. Вірт, як головний адепт обчислювальної гідродинаміки, намагався довести усім, що цілком конкурентоспроможні боліди можна проектувати за допомогою тільки комп’ютера. Якщо невтішні результати дебютного сезону можна було пояснити відсутністю досвіду, то вже цього року від команди очікували прогресу, але не вийшло. Пілоти жодного разу не пройшли до другого сегменту кваліфікації та неодноразово поступалися Ліуцці на ще повільнішій машині. В підсумку, на початку червня в перерві між гонками в Монако та Монреалі Вірта було звільнено, а потужності його дослідницької компанії команда викупила для подальшого використання. Звісно, після звільнення Вірта керівництво команди чітко дало відповідь на питання про використання аеродинамічної труби – майбутні машини обов’язково будуть у них продуватися, а команда буде використовувати багатовекторний підхід у проектуванні болідів.

Що стосується безпосередньо результатів на трасі, то команда продемонструвала дуже непоганий результат в Канаді 14-е місце д’Амброзіо та 15-е Глока, однак проблема полягає в тому, що попереду обох пілотів команди зумів фінішувати Ліуцці. Саме результат тієї гонки наразі і визначає місця в Кубку конструкторів для двох останніх команд пелотону.

Зрештою в команді, прекрасно розуміючи що досягти кардинально кращих результатів цього року буде вкрай складно, вирішили підійти з планом стратегічного розвитку команди на роки наперед. Як підсумок – підписання угоди про технічне співробітництво з McLaren Applied Technologies внаслідок якого команда матиме доступ до аеродинамічної труби McLaren, комп’ютерним симуляторам, випробувальним стендам і програмам підтримки фізичної форми пілотами. Також команда підписала контракт з Тімо Глоком до кінця 2014 року, таким чином забезпечивши себе досвідченим пілотом на майбутні три роки. Все це дозволяє з оптимізмом дивитися в майбутнє команди, але не раніше наступного року. Проте один вдалий результат на фініші може перемістити команду не просто з останнього місця, а допомогти їй стати десятою. От тільки імовірність такого розкладу є вкрай мізерною і більше схожа на щасливу випадковість, яка може допомогти молодій російсько-англійській команді.

HRT

Другий рік дивлячись на потуги іспанської команди постійно виникає питання – на що сподівалися її керівники, адже з бюджетом на рівні 35 млн. Євро в сучасній Формулі 1 робити просто нічого. Та команда не здається і намагається усіма правдами і неправдами триматися на плаву. Команда не пройшла 107% під час кваліфікації в Австралії насамперед через банальну нестачу потрібних запчастин, але після цього (за винятком Монако) таких проблем у іспанців не було головним чином завдяки тому, що топ-команди практично не використовують м’які шини в першій кваліфікації.

Джефф Вілліс, який очолює роботу над створенням та розвитком боліда, вірить у те, що команді до снаги показувати значно кращі результати навіть в умовах дуже обмеженого бюджету. Та зрештою Хосе Рамон Карабанте продав 90% акцій команди інвестиційному фонду Thesan Capital, що одразу позначилося на деяких процесах всередині команди.

За чутками, нові власники готові попросити на вихід Коліна Коллеса, хоча сам румун встиг за цей час зробити цікаву зміну в пілотському складі – замість Картікеяна вже три гонки за кермом провів вихованець Red Bull Даніель Рікьярдо. І попри те, що ніхто не розголошує деталей, цілком очевидно що небідні «енергетики» щось таки заплатили за обкатку молодого австралійця.

Перспективи команди в цілому огорнені густим туманом – ніхто не дасть гарантій того, що нові власники не продадуть команду за першої-ліпшої нагоди. Та й взагалі в слабких командах з непрозорою фінансовою ситуацією ніколи не можна бути у чомусь певним. Чинне 11-е місце в Кубку конструкторів обумовлене не стільки реальною силою команди та швидкістю боліду, скільки нормами регламенту при визначенні місць для команд, які набрали однакову кількість очок. У нашому ж випадку для тих, хто не набрав їх зовсім. Наразі впевнено стверджувати можна тільки те, що команда займає не своє місце в чемпіонаті, з чим її і можна привітати. Все або майже все на що команда може сподіватися – це залишитися на чинному передостанньому місці.

Team Lotus

Серед команд-дебютантів минулого року саме Lotus виглядає найкраще, хоча похвалитися набраними очками команда і досі не може. І причин на те є ціла низка – по-перше, команді, створеній з нуля, на другий рік свого існування тяжко змагатися з тими, чий досвід налічується значно більшою кількістю часу, по-друге, саме враховуючи минулорічний не надто вдалий досвід, команда зробила Т128 з чистого листа, не використовуючи при цьому майже нічого з попереднього шасі, по-третє, хоч Lotus і отримав двигуни Renault, які на думку багатьох фахівців є кращими за Cosworth, та коробки передач від Red Bull, повністю розкрити їх потенціал так і не зуміли, по-четверте, в команді, проектуючи цьогорічну машину зробили акцент на її надійність, а в таких випадках швидкість доводиться набирати вже по ходу сезону.

Гонщикам команди так само складно долати бар’єр першої кваліфікації – за перші 11 Гран-прі сезону тільки Хейккі Ковалайнен в Барселоні та Сільверстоуні зумів пройти до другого сегменту. Першого разу завдяки проблемам Баррікелло та бажанню обох пілотів Force India зекономити м’які шини для гонки фін був взагалі 15-м, а в Британії скористався проблемами Toro Rosso з прогрівом шин на швидкому колі і замкнув протокол другої частини кваліфікації.

Що ж стосується Ярно Труллі, який в свої кращі часи славився умінням витискати з машини більше ніж вона може саме на одному швидкому колі, то тут не все так просто. Італієць, який за попередні вісім років (до приходу в Lotus) звик перебувати у командах-претендентах як не на перемоги, так на потрапляння на подіум, ніяк не може знайти спільну мову з болідом та своїм гоночним інженером. Апогеєм цього стало відверте невдоволення Ярно ситуацією в якій він опинився (скаржився і на погану аеродинаміку, і на поганий гідропідсилювач, і на неможливість швидко прогріти шини), а наслідком – відсторонення Труллі від Гран-прі Німеччини, де ветерана замінив Карун Чандок. Після цього в Угорщині Ярно отримав новий гідропідсилювач, а його інтерв’ю стали набагато коректнішими стосовно власної команди. Добре відомо, що італієць любить дуже точні налаштування, а пристосовуватися до того, що йому не дуже подобається у Труллі не виходить. Таким чином, він опинився в ситуації, коли сам, розраховуючи на кращий стан машини не хоче або не може займатися її доведенням до оптимальних кондицій і тотально програє напарнику в кваліфікаціях 1-9. В цій ситуації не так однозначно виглядає майбутнє Ярно, який заявляв, що має контракт з командою на наступний рік. До речі, на тлі всього цього команда оголосила, що Хейккі залишиться на 2012 рік.

Якщо говорити про перспективи команди в цьому сезоні, то попадання когось з пілотів в топ-десятку на фініші гонки буде феноменальним успіхом. Та в це віриться тільки у випадку, якщо хтось із сучасних гонщиків повторить стартовий «подвиг» Девіда Култарда в Спа-1998. Хоча десяте місце в Кубку конструкторів від команди втекти не повинно.

Williams

Для однієї з найстаріших команд пелотону сезон є повністю провальним, адже шоста команда минулого року ледве-ледве набрала 4 очка в одинадцяти гонках сезону і перспективи її невтішні. Що ж сталося з командою – це й абсолютно невдале шасі, яке дуже швидко з’їдає гуму, що призводить до тактики більшої кількості піт-стопів порівняно з основними конкурентами (Toro Rosso, Force India, Sauber), сюди можна також додати і не найкращий двигун Cosworth, який програє всім конкурентам. Крім того варто додати і те, що на технічного директора команди звалився такий обсяг роботи, який Сем Майкл фізично не зумів вчасно та якісно розв’язати. Саме тому Майкл допрацьовує в команді й з нового сезону ми його швидше за все побачимо в складі іншої.

З переходом на шини Pirelli в команді кардинально помилилися в проектуванні боліду, що й призвело до того, що в кваліфікаціях команда виступає вкрай нестабільно (Рубенс побував як у третій частині, так і вилітав після першої), а в гонках темп машин поступається дуже часто усім крім трійки аутсайдерів. Виправити ситуацію в першій частині сезону ніяк не виходило і навряд вийде, адже команда, яка в міжсезоння втратила кількох важливих спонсорів просто не має фінансових можливостей для розвитку та вдосконалення FW33.

Можливо саме розуміючи невідворотність провалу в сезоні керівництво прийняло дуже цікаве і на перший погляд абсолютно правильне рішення – з наступного року постачальниками двигунів для Williams стане компанія Renault Sport, з силовими агрегатами якої, команда в 90-х виграла чимало титулів.

Тому на сьогоднішній день основними завданнями команди стає не стільки робота над проваленим сезоном, скільки робота на перспективу. Патріку Хеду та Френку Вільямсу необхідно підібрати потрібних працівників для штабу Майка Кофлена, який замінить Сема Майкла і по-суті вже зараз працює над роботою з новою машиною. Другим важливим завданням виглядає підбір пілотського складу. Звісно нафтові гроші венесуельської PDVSA відіграють в бюджеті команди напрочуд важливу роль, а Пастор Мальдонадо виглядає непогано на тлі досвідченого Баррікелло, який неодноразово за сезон публічно критикував власну команду за незадовільні результати. Тож саме бразилець може бути відправлений у відставку, а команда, якщо пощастить, знайде ще одного непоганого гонщика зі спонсорським пакетом.

Звісно кілька вдалих гонок можуть змінити ситуацію на краще і команда може позмагатися з Toro Rosso і Force India, але так і не вирішені проблеми в області аеродинаміки та роботи з гумою жодним чином не сприятимуть цьому.

Toro Rosso

Маленька італійська команда з Фаенци поступово прогресує, але у доволі незвичному стилі. Після того як з 2010 року команда змушена самостійно будувати шасі ніхто не сподівався, що молодша стайня Дітріха Матешіца підніметься вище дев’ятого місця. Але потрохи команда набирається досвіду самостійної роботи над машиною, а пресинг, який випадає на Альгерсуарі та Буемі змушує пілотів їхати на максимумі. Хоча в першій чверті сезону саме під пресингом відповідальності за результат пілоти поводили себе на трасі дуже агресивно, що призводило до аварій, зайвих візитів на піт-лейн та штрафів.

Буемі швидко пристосувався до особливостей шасі STR6 та вже після Монако мав 7 очок, в той час як Альгерсуарі жодного. Але саме перед гонками в Монреалі та Валенсії були зроблені ключові оновлення й іспанець поїхав. Поїхав так, що зумів обійти свого напарника, хоч і не надовго. Та прогрес команди мав цікавий побічний ефект – разом із збільшенням очок погіршилися результати в кваліфікаціях. Це пов’язано було з тим, що команда зуміла виправити ситуацію з надмірним зношуванням задніх шин, але це спричинило неможливість швидко їх прогріти на одному швидкому колі.

Якщо подивитися на поточні результати і порівняти їх з аналогічним періодом минулого року, то команда набрала на 12 очок більше, а це звісно тільки сприятиме боротьбі за вищі місця з конкурентами. Відстаючи від Force India всього на 4 пункти команда намагатиметься посісти місце якомога вище, але невеликий бюджет навряд дозволить робити оновлення до завершення сезону, тому форма в якій команда підійде до останніх двох гонок в Європі багато в чому стане визначальною.

Toro Rosso перед початком сезону хотіла покращити своє місце і поки що з цим завданням справляється, але ж завжди хочеться більше. Саме тому команда і пілоти, які прекрасно пам’ятають що на місце одного з них прийде Рікьярдо, докладуть максимум зусиль в боротьбі один з одним та за 6-7 місця в Кубку конструкторів. Та навіть якщо в цій боротьбі програють, керівництво все-одно має бути задоволеним досягнутим прогресом.

Force India

Команда уже котрий рік поспіль займає сьоме місце. З одного боку це не так вже й погано, з іншого така стабільність більше нагадує застій. Хоча всередині команди застоєм і не пахне – за роки правління Віджея Мальї в команді змінилася ціла низка технічних спеціалістів, що ніяк не могло сприяти прогресу команди.

Спокусившись в міжсезоння пропозицією Mercedes, Малья замість Ліюцці саджає за кермо протеже німецького концерну Пола ді Ресту в пару до Сутіла. І вже в Австралії шотландець заробляє перше очко (хоч і внаслідок дискваліфікації пілотів Sauber), а в Малайзії друге. Проте досвіду призового пілота ді Ресті не вистачало й результати очікувано пішли на спад – п’ять! аварій за наступних дев’ять гонок промовисто свідчать саме про брак досвіду і надмірну агресивність на трасі. Якщо досвід необхідно отримати, то агресивність чинного чемпіона DTM є також зрозумілою – в кузовах наслідки контактної боротьби зазвичай не настільки серйозні як в сучасній Формулі 1.

Зрештою і Адріан Сутіл до гонки в Монако похвалитися особливими успіхами не міг – ті самі два очка як й у ді Рести, отримані в Австралії «завдяки» Sauber. Саме уїк-енд у князівстві став відправною точкою для індійської команди, яка привезла на берег Середземного моря великий пакет оновлень. Саме з тієї гонки, де німець став сьомим почався прорив команди нагору, яка за шість останніх етапів змогла здобути 22 очка проти 4 за перші п’ять гонок. Логічним наслідком такого підйому стало те, що Force India посунула вниз конкурентів з Фаенци і зупинятися не збирається.

Варто пам’ятати, що боліди команди традиційно сильно виступають на швидкісних трасах, а саме в Спа та Монці відбудуться наступні гонки. Таким чином, якщо команда на останніх європейських Гран-прі зможе наблизитися до Sauber – на нас чекатиме цікава боротьба за шосту позицію, передбачити переможця в якій буде вкрай складно. Якщо ж ні – доля шостого місця буде знаходитися більшою мірою в руках швейцарської команди, але гарантувати їй успіх не може ніхто, бо результати в останніх двох Гран-прі свідчать про те, що гоночний темп VJM04 набрала дуже гарний.

В’ячеслав КОБРЖИЦЬКИЙ, Sport.ua