Андрей КОРНЕВ: «Уважаем, но не боимся»

Гравець «Таврії» Андрій Корнєв дав інтерв’ю прес-службі ПЛ напередодні домашнього поєдинку його команди з «Металістом» у 3-му турі Епіцентр Чемпіонату України.

− Андрію, новий сезон «Таврія» розпочала із новим наставником та низкою дебютантів. Чи схожа команда на ту, що була навесні?
− Я не можу сказати, в якій мірі «Таврія» оновилась. На мій погляд, коли до колективу приходить під час міжсезоння 5 нових гравців, то це свідчить про звичайний робочий процес. У кожного тренера свій підхід до роботи, і Семен Альтман − не виняток. Зараз ми намагаємось показувати те, що він від нас вимагає. З моєї точку зору, в ігровому плані відбулись досить суттєві перестановки.

− Наскільки «Таврія» вже увійшла в сезон?
− Ми цілий місяць готувались до перших матчів Епіцентр Чемпіонату України, але завжди потрібен час, щоб переключитись із суто тренувального процесу на ігровий ритм. Перші 2 тури я назвав би перехідним періодом. Саме тому нам особливо важко давались перші тайми і проти «Зорі», і проти «Волині». Не все у нас виходило, але на те й розраховано, щоб додавати з кожним новим туром.

− Чи є якісь першочергові моменти, які мусите підтягнути?
− Звичайно, це краще видно тренерам. Щодо окремих ланок, то ми продовжуємо історію минулого сезону − тоді «Таврія» досить результативно завершувала атаки, проте багато при цьому сама пропускала. Мабуть, є проблеми. Але на це існують і об’єктивні причини, адже ще у першому таймі в обох проведених матчах наставник робив вимушені заміни через травми захисників. Всі бачили гематому, через яку Антон Монахов залишив поле у Луцьку, але він готується до наступної зустрічі. А от Володимир Єзерський потребує трохи більше часу для повернення до основної групи. Коли це станеться − знають клубні лікарі. Втім, у нас є широкий вибір гравців, які зможуть замінити травмованого на будь-якій позиції.

− Після останньої зустрічі і від Семена Альтмана, і від футболістів було чути незадоволення діями суперника. Як ти прокоментуєш такі висловлювання?
− Просто «Волинь» завжди пропагує силовий футбол на межі із жорстокістю. До такої манери гри у Луцьку готуються багато команд, були готові й ми. Однак два гравці «Таврії» залишились із розбитими головами, дісталось і нашому голкіперу…

− Саме час згадати про наступного суперника − «Металіст». Він буде сильніший за попередніх…
− Дивимось, вивчаємо стартові зустрічі харків’ян. У них добре поєднуються індивідуальна техніка та командна гра. Недарма «Металіст» 5 років поспіль фінішує на бронзовій позиції. Велика частка заслуги у цьому й Мирона Маркевича, який не потребує рекомендацій. Одним словом, налаштовуємось на бій. Поважаємо, але не боїмося!

− Андрію, «Таврія» вже 4 роки не може вдома забити «Металісту», здобувши у Сімферополі за цей період лише одне очко…
− Чесно кажучи, не знав про цей факт. Мабуть, через те, що не слідкую за статистикою. Але у пам’яті залишилась остання зустріч у Харкові. Це приємні спогади, адже ми виграли тоді з рахунком 3:2. Тому варто думати про хороше, а прагнути ще кращого.

Sport.ua