Кристобаль МАРКЕС: «Хочу доказать, что Карпаты не ошиблись»

Після Лукаса Переса Мартінеса та Борхи Гомеза Переса, 27-річний Крістобаль Маркес Креспо став третім іспанцем у складі «зелено-білих». Відразу після прильоту до Львова він, у компанії трансфер-директора «Карпат», відправився на перше тренування, де познайомився з новими партнерами.

– У Львові я вже не вперше. Два тижні тому прилітав сюди, подивився місто, погуляв центром, був на новому стадіоні. Львів відрізняється від іспанських міст, але він не обділений красивою архітектурою. Мені тут сподобалося.

– На першому тренуванні ти займався лише біговими вправами...
– Це не дивно, адже я прилетів буквально перед самим заняттям. А взагалі, востаннє я тренувався два з половиною тижні тому – зараз в Іспанії перерва. Попри це, я готовий працювати і допомагати своїй новій команді.

– А тобі, у свою чергу, мають допомогти іспаномовні гравці...
– Їхня присутність в «Карпатах» дуже важлива для мене. Я справді маю з ким поговорити і як слід розпитати про філософію клубу та принципи команди, дізнатися, чого від нас чекає керівництво та фанати. Тобто щодня я буду взнавати щось нове.

– Останні півроку ти провів в оренді в «Ельче». Чого забракло команді, аби вийти до Прімери?
– Насамперед, спортивної удачі. У стикових матчах нам не зарахували чистий гол, а «Гранаді», навпаки, зарахували м’яч, якого «не було». Але на мою думку, проблема лежала в іншій площині. Команді бракувало ще двох креативних гравців у центр поля. Мені інколи там було самотньо.

– Невдовзі «Карпати» стартують у Лізі Європи. В тебе також є досвід виступів у цьому турнірі...
– Так, я грав за «Вільярреал» проти білоруської команди «Дніпро» з Могильова. Цей матч для мене є пам’ятним ще й тому, що мене вилучили з поля за два попередження. Але це вже в минулому. Кожному гравцю подобається грати в єврокубках. Я не виняток – стабільний і якісний виступ в Лізі Європи це моя персональна мета. Я знаю, що фанати «Карпат» особливо чекають на цей турнір, тому маю зробити усе для того, аби швидше вписатися в команду і допомогти їй пробитися до групового турніру.

– Може, ти бачив минулорічний виступ «Карпат» у груповому турнірі?
– Так, я бачив обидва матчі проти «Севільї». А коли дізнався про те, що «Карпати» мною цікавляться, почав більше дізнаватися про «зелено-білих». Наприклад, мені відомо, що в 16-ому секторі на стадіоні «Україна» збираються найактивніші фанати. Тому я готовий віддати їм своє серце, аби мене прийняли як свого.

– Якою була твоя реакція, коли дізнався, що тобою цікавиться клуб з України?
– Сказати, що я був дуже здивованим, мабуть, не можна. Я чув про «Карпати», останнім часом про клуб можна знайти немало інформації не лише в Інтернеті, а й в іспанських ЗМІ. Вже тоді я знав, що це один з лідерів українського футболу. Я спілкувався з Ігорем Йовічевічем наживо, а також з Борхою та Лукасом телефоном. Вони позитивно відгукувалися про клуб, тренера, керівництво та рівень команди.

– Чи важко було тебе переконати залишити «Вільярреал» і переїхати в «Карпати»?
– (Відповідає Ігор Йовічевіч.) Це моє завдання і робота. Пригадую, що в Іспанії з мене трохи насміхалися і казали, що привезти в Україну гравця такого рівня неможливо. Я тільки і чув: «Ти його не візьмеш!». Але такий уже в мене характер – йду до кінця. Показував Крістобалю різноманітну інформацію, розказував про клубну філософію, зрештою, розповів, що і сам повернувся в «Карпати» після закінчення моєї кар’єри. Це говорить про довіру до клубу.

– Крісто (так прозвали іспанця в команді), що тебе цікавило насамперед в «Карпатах»?
– Не скажу, що цікавило щось одне. Намагався розпитати про все – і стиль життя тутешніх мешканців, і кількість населення, і ментальність. Словом, усе те, що допоможе мені швидше адаптуватися. Чомусь мені здається, що змінити Україну на Іспанію простіше, ніж Іспанію на Україну (сміється).

– Тебе визнавали кращим гравцем Сегунди. Чому не вдалося заграти в першій команді «Вільяреала»?
– Справді, у «Вільярреалі-Б» ми добилися хороших результатів. Вийшли з Сегунди-Б до Сегунди-А, після чого клуб підписав зі мною новий трирічний контракт. Але боротися за місце в основі було важко – чотири півзахисники «Вільярреала» є гравцями збірної Іспанії. Десь бракувало і довіри тренера, бо я зіграв всього 5 матчів. Ігрову практику отримував в «Ельче». Коли туди прийшов, команда була внизу першої десятки, а у підсумку ми реально боролися за вихід до Прімери.

– Чого хочеш досягти в «Карпатах»?
– Мені відомо, що команда підсилилася у це міжсезоння. Тому я та мої партнери робитимуть усе для того, аби покращувати минулорічні результати. Хочу довести всім, що «Карпати» не помилилися, коли запросили мене.

Інформаційний центр ФК «Карпати»