Д. СЕЛЮК: «Украинский трансферный рынок напоминает анекдот»

Відомий футбольний агент Дмитро Селюк в інтерв’ю сайту «Футбол 24» поділився враженнями від трансферної компанії українських клубів.

- Дмитро, для вас були цікаві трансферні ходи українських клубів?
 - Трансферна компанія тільки починається. Переконаний, що зараз при купівлі гравців клуби завідомо більше будуть тратитися. Чому? В усіх країнах трансферна компанія лише розпочалася, усі хочуть якомога дорожче продати і якомога дешевше купити. Сьогодні потрібно по Станіславському витримати паузу. Якщо розумні люди зараз це зроблять, то в результаті вони візьмуть кращих футболістів по меншій ціні. Є низка футболістів, які думають, що поїдуть, скажімо в «Челсі», «Ліверпуль» чи «Реал». Через місяць вони починають більш адекватно мислити. Вони починають схилятися до думки, що, можливо, краще переїхати в якийсь український клуб й там досягнути певних висот. Подивіться, які трансфери відбулися в Англії, Франції, Іспанії. Вибачте, ще ніхто нікого не купив. Усі тільки придивляються. Крім «Челсі», ніхто більше 15 мільйонів ще не давав за трансфер. Хіба півзахисник «Ліона» Жеремі Тулалан перейшов в іспанську «Малагу». А так, як такої трансферної компанії ще ніхто не починав. Тим паче, в Україні. У нас зараз взагалі абсурдний період триває. Всілякі агенти привозять пляжних футболістів. Одні не підійшли, агент інших привозить. Якщо і ті не підійшли, то він привозить офіціантів. Що цікаво, керівництво клубу і далі продовжує працювати із цим агентом. Звідси питання: «Їх цікавлять футболісти чи гроші?»

- Невже це не правда, що хороші клуби із хорошою селекційною службою в цей період лише ставлять підписи під контрактами, а оглядини і переговори проводять заздалегідь?
- Ви абсолютно правильно кажете, цей процес повинен проходити заздалегідь. Але про це легко говорити, важко зробити. Є хороші футболісти, які просто не хочуть змінювати команду. А є хороші виконавці, які уже дали згоду, а тут дружина завагітніла. І все скасовують. Свого часу в донецький «Металург» привозив Рігоберта Сонга – капітана збірної Камеруну, футболіста, який виступав у Франції. В результаті він з «металургами» не підписав контракт, а перейшов в «Галатасарай». Сонг приїхав в Донецьк, по усім питанням ми з ним домовилися. Але прилетіла його дружина, вони разом подивилися де розташована школа із вивченням французької мови і у підсумку контракт ми не підписали. В таких справах багато нюансів, не все так просто.

- Зараз в пресі багато інформації про зацікавленість українськими клубами, зокрема київського «Динамо», різними футболістами. І доволі часто гравці відмовляються від переїзду в нашу країну. Це і є підтвердженням ваших слів про паузу по Станіславському?
 - Причини можуть бути різними. Те ж «Динамо», наскільки мені відомо цікавилося Оскаром Кардосо, але не зрослося через дружину футболіста. Можуть бути різні нюанси, різні обставинами. Тут головне в іншому. Не думаю, що київське «Динамо», образно кажучи, цікавиться Сергієм Івановим. Киян цікавлять певні позиції і на ці позиції є кілька футболістів. І тут є момент можливості домовитися із цими гравцями. Це те що стосується «Динамо». Взагалі, одна справа українські гранди, яких футболісти знають. А що говорити про середняків української Прем’єр-ліги, таких як, скажімо «Таврія» чи «Іллічівець»?

- Вочевидь, таким клубам потрібно розраховувати на скромніших футболістів?
- А якщо в президента клубу не скромні амбіції? Як не під скромні амбіції взяти скромних футболістів? Уболівальники відразу заявлять, що це ви під такі завдання лежачих гравців набрали.

- Та ж «Таврія» свої амбіції реалізовуватиме завдяки досвідченим українським гравцям…
- Про те, як це вдасться зробити не знаю, але в «Таврії» капітаном і провідним футболістом є Слободан Маркович. Той самий, який сидів на лаві запасних в донецькому «Металургу». Це таке, все специфічне. Усі ми знаємо український трансферний ринок, він нагадує старий анекдот. Якось один солдат звернувся із запитанням до прапорщика: «Товаришу прапорщику, а крокодили літають?». «Ти що, з глузду з’їхав?» – йому у відповідь прапорщик. «А от генерал казав нам, що літають», – повідомив інший солдат. «Та вони взагалі-то літають… Але низько-низько», – подумавши, відповів прапорщик. На українському трансферному ринку все те ж.

- Не здивовані поверненням Євгена Селезньова в донецький «Шахтар»?
- Президент «Шахтаря» Рінат Леонідович Ахметов постійно намагається у разі потреби допомогти своїм колишнім футболістам. Це було із Дмитром Чигринським, зараз із Євгеном Селезньовим. Це стиль хорошого клубу, який не забуває про своїх. Справа не в Селезньову і не в тому чи він заграє у Луческу. Це друге. Але у майбутньому усі футболісти пам’ятатимуть, як до них поставилися в «Шахтарі». То й же Селезньов через років десять може стати супер-агентом чи супер-тренером. І він буде віддавати усі сили та засоби, щоб допомогти «Шахтарю». Оскільки «Шахтар» допоміг йому. Ось і все.

- Не так давно ви були в Донецьку і в одному із інтерв’ю заявили, що збираєтеся поновити співпрацю із місцевим «Металургом»…
- Ні, про співпрацю я не говорив. В мене дуже хороші стосунки склалися із керівництвом «Металургу». Але стосунку до цього клубу я не маю. В мене є футболісти в цій команді, але це інша справа. Скажімо, Фанендо Аді зараз перейшов в київське «Динамо». Він був на оглядинах у киян, тоді і травмувався. А «Динамо», як великий клуб (потрібно віддати керівництву належне) не кинув гравця. Вони кажуть, оскільки він у нас травмувався, ми візьмемо його в оренду, виплачуватимемо зарплату, вилікуємо, а взимку приймемо рішення.

Не хочу, щоб мене ототожнювали із донецьким «Металургом». У них є своє керівництво, а я до нього стосунку не маю. Я з багатьма президентами клубів спілкуюся, це бізнес. Якщо буде можливість допомогти «Металургу» - скажімо, порадою, я це з радістю зроблю.

- На початку травня в інтерв’ю нашому сайту ви заявили, що знайдете не розкрученого українського футболіста і зробите із нього зірку в Європі. Як справа просувається у цьому напрямку?
- В мене після публікації цього інтерв’ю дехто розпитував кого ж я обрав. Але повинен вас розчарувати. Реально хотів розкрутити молодого хлопця. Скажу навіть звідки мав бути цей гравець – донецький «Металург». Але його не відпустили. В нас хочуть нікого не віддаючи, тримати українців. Навіть на мою пропозицію зробити із хлопця зірку, ніхто його мені не захотів віддати.

Андрій Захарчук, Sport.ua