Игорь ДЕДЫШИН: «Лозанна рассмотрит дело Карпат в сентябре»

До «Євро-2012» – менше року. Чи встигнуть у Львові як слід підготувати усю необхідну інфраструктуру, основне – вчасно та якісно здати в експлуатацію необхідний для цього стадіон – питання відкрите. Про перспективи євростадіону, його використання після «Євро-2012», прийдешній футбольний сезон, можливі поповнення «Ратуші» розповів Генеральний директор ФК «Карпати» Ігор Дедишин.

– Чи пропонували футбольному клубу «Карпати» взяти після проведення «Євро-2012» новозбудований стадіон у власність, або ж оренду?
– У власність ніхто не пропонував, бо стадіон будують за державні кошти. Відповідно, він залишиться власністю держави. До нас надійшла пропозиція грати та експлуатувати цей стадіон. Нині ми стверджуємо, що готові грати на новому стадіоні. Це зрозуміло, закономірно і логічно, що, маючи в місті такий стадіон, «Карпати», як команда Прем’єр-ліги, яка грає у Лізі Європи, хоче грати на стадіоні, який відповідатиме всім сучасним вимогам. А це забезпечить відповідний сервіс для уболівальників, учасників змагань (футболістів, тренерів, суддів, журналістів).

– На який термін і на яких умовах ФК «Карпати» пропонували взяти новозбудований стадіон в оренду?
– Наразі конкретики у цьому питанні немає. Звичайно, ми б хотіли взяти стадіон в оренду на тривалий термін. Проблема у тому, що він дуже дорогий в обслуговуванні. Щодо цього, насамперед, ми керуватимемося нашими економічними можливостями. Якщо цей стадіон буде дуже великим тягарем для нашого бюджету, то про переїзд на цю арену говорити не доведеться. Якщо видатки на його утримання можна буде компенсувати за рахунок інших видів комерційної діяльності, тоді можна вести мову про те, щоб ФК «Карпати» туди переїхав. В нас однозначно є бажання грати на цьому стадіоні і не лише бажання, а й, думаю, можливості. Але в жодному разі клуб не піде на те, щоб гра на цьому стадіоні відбивалася негативно на нашому бюджеті, на наших видатках. У такому випадку доцільніше ті кошти, які можуть бути надто великими на утримання цього стадіону, краще спрямувати на розвиток власної інфраструктури і дитячо-юнацького футболу.

– Чи доцільно було будувати новий стадіон до «Євро-2012», коли у Львові є стадіон «Україна», який можна було реконструювати?
– Це запитання не до мене, а до тих, хто приймав таке рішення. Моя думка, як пересічного львів’янина, така: це був абсолютно невиправданий і неграмотний крок, щоб виносити стадіон за межі міста і туди «гатити» такі шалені кошти на його будівництво і потім на його експлуатацію.

– Сумніви щодо своєчасної здачі в експлуатацію нового стадіону до «Євро-2012» мають нині під собою підстави?
– Завершення будівництва об’єктів до «Євро-2012» – один із великих державних пріоритетів. Цим займаються потужні менеджери, на це виділяють великі кошти, і я не бачу передумов, які б вказували на те, що будівництво стадіону до «Євро-2012» можуть не завершити. Спочатку багато часу згаяли, однак те, як останній рік-півтора відбувається будівництво цих об’єктів, вселяє оптимізм.

– А те, що зараз терміни будівництва стадіону форсують, матиме у майбутньому вплив на якість його побудови?
– На це питання не можу відповісти, бо не задіяний до процесу будівництва стадіону. Там працює серйозна компанія, з достатнім досвідом, із серйозними технологіями, тому вони розуміють відповідальність за цей об’єкт.

– Після «Євро-2012» у Львова буде два стадіони: «Україна» та новозбудований стадіон. Чи означатиме це подвійне навантаження та подвійну збитковість для бюджету міста?
– Чому для бюджету міста?

– А хто утримуватиме новозбудований стадіон, на чиєму балансі він перебуватиме?
– Новозбудований стадіон буде на балансі ДП «Дирекція з будівництва об’єктів до «Євро-2012». Можливо, місто Львів, яке свого часу теж вклало кошти в будівництво стадіону, теж буде одним із акціонерів цього стадіону. Але я сумніваюся в тому, що місто буде його утримувати. По-перше, Львів не має таких можливостей, а, по-друге, немає ні підстав, ні потреби, щоб займатися цим стадіоном. Також я чув ще одну версію, що це буде філія від Національного спорткомплексу «Олімпійський» і, відповідно, держава повністю забезпечуватиме функціонування цих футбольних комплексів.

– Чи стадіон, який зводять до «Євро-2012», є одним із способів Бориса Колеснікова врятувати свої фірми від банкрутства?
– Я не знаю, звідки взялися розмови про те, що фірми Колеснікова, по-перше, це будують, а, по-друге, що вони перебувають у стані банкрутства? Мені відомо, що це державні об’єкти, які будуються за державні гроші. А хто їх будує і яку мету там переслідує – це другорядне. Головне, це досягти результату – вчасно збудувати новий стадіон.

– Будівництво стадіону почалося з непорозумінь з підрядником і супідрядником (ситуація з «Альпіною», якій переплатили). Це тимчасово видана індульгенція, чи після «Євро-2012» будуть шукати винних?
– Якщо є підстави для того, щоб здійснювати якісь додаткові перевірки всього процесу будівництва і якщо для цього будуть підстави відповідних контролюючих правоохоронних органів, то однозначно, що треба буде це робити. Але моя позиція така, щоб це робити не зараз, а після проведення футбольного єврочемпіонату. Тобто, щоб не створювати зараз непотрібний додатковий ажіотаж, аби не зашкодити змаганню та іміджу міста перед «Євро-2012». Думаю, що правоохоронні органи володіють інформацією, яку після проведення «Євро-2012» буде час перевірити.

– Із початку будівництва стадіону почесний президент ФК «Карпати» Львів хотів допомогти в побудові стадіону до «Євро-2012», але місто йому відмовило. Як Ви вважаєте, чому?
– Це питання не до клубу, і не до Петра Димінського, а до міста. Тому що пропозиції від нас до міста були конкретизовані, письмові, з гарантіями. Однак, прийняли таке рішення. Тому нехай коментують ті, хто приймав таке рішення щодо будівництва нового стадіону.

– Відійдімо від теми стадіону та поговорімо про справи ФК «Карпати». За чутками, Денис Кожанов, який зараз перебуває в оренді в «Карпатах» може транзитом через донецький «Шахтар», якому належить, як футболіст, опинитися в маріупольському «Іллічівці»?
– Наразі Денис із командою на тренувальних зборах в Австрії. У нього до 30 червня діє контракт із «Карпатами». У нас із «Шахтарем» діє договір оренди по Кожанову. Нині ми у стані переговорів із «Шахтарем» щодо цього футболіста. Ми маємо бажання залишити його тут, таке ж бажання продовжити свою кар’єру у Львові має і сам Денис. А як складеться, покаже час.

– Чому до Австрії не полетів Вільям Роша Батіста?
– Він отримав травму, невелике ушкодження, тому лікарі та тренери вирішили, що йому потрібно тут попрацювати за індивідуальною програмою, бо в Австрії для команди буде все-таки інший рівень навантажень. Сподіваюся, коли команда повернеться зі зборів, він буде готовий займатися в загальній групі.

– Як вирішується справа матчу між «Металістом» і «Карпатами», який відбувся 2008 року?
– Із 13—15 вересня будуть заплановані слухання в Лозані.

– Два роки поспіль «Карпати» займають п’яте місце у чемпіонаті Прем’єр-ліги. Стабільність  – ознака класу?
– Оскільки два роки поспіль ми посідаємо п’яте місце, це означає, що ми вийшли на відповідний рівень, і футболісти зрозуміли, що на цьому рівні вони можуть себе комфортно почувати. Аналізуючи минулий сезон, особливо його весняну частину, в нас були реальні передумови для того, щоб посісти вищі місця. Тут, як це парадоксально б не звучало, і проявилася деяка нестабільність в грі саме у весняній частині чемпіонату України. Адже ми могли обіграти «Шахтар» і програти «Севастополю». Тому в цьому плані була певна нестабільність і несконцентрованість. Однак те, що команда прогресує, тішить. Два поспіль чемпіонати ми займали п’яте місце. Я гадаю, що у другому чемпіонаті, коли ми зайняли п’яте місце, «Карпати» виглядали сильніше по якості гри, у нас намітився серйозний прогрес. Звичайно, що завдання буде стояти не лише тримати цей рівень, а не зупинятися на досягнутому. Звичайно, що буде важко триматися на цьому рівні, бо наші суперники такі, як «Таврія» та «Арсенал» (Київ), суттєво підсилили свої склади. Та й інші команди також.

– «Таврія» «підписала» двох гравців «Дніпра» – Сергія Назаренка та Максима Калініченка. Чи не планували цих гравців бачити в обоймі «Карпат»?
– У нас лінія півзахисту є однією із найсильніших в Україні. Тому в нас молоді та амбітні футболісти, гравці збірних. Вважаю, що ті наші гравці, які грають на цих позиціях, сильніші, ніж Назаренко та Калініченко.

– Але ж попереду у «Карпат» – знову напружений сезон: гра в чемпіонаті України, в єврокубках та Кубку України. Чи витримають ці гравці, які є у складі команди, такий щільний графік матчів і темп?
– На збори в Австрію поїхали 25 футболістів. Звісно, ми ведемо роботу над «точковим» підсиленням деяких позицій. Це буде два-три нові гравці. Попри це, у нас достатня обойма футболістів основного складу. А основний склад це не 11 гравців, а 24 футболісти. Вважаю, що цей список 24 футболістів у нас є доволі рівним і збалансованим. У команді зараз велика конкуренція, і кожен із футболістів відчуває, що на тренуваннях треба доводити своє право на місце в стартовому складі на матч. Саме ця конкуренція дозволяє тримати всіх гравців в ігровому тонусі.

– Декілька слів про клубну інфраструктуру?
– Нині триває процес побудови медико-реабілітаційного центру, після побудови якого команда буде забезпечена всім необхідним. Але підкреслю, що не інфраструктура грає у футбол (не басейни, не сауни) і не гроші, а правильна організація роботи, навчально-тренувального процесу, створити правильну систему мотивації для команди. Я не вважаю, що за рахунок п’ятизіркових навчально-тренувальних баз і мільйонних зарплат можна досягти результату. Принаймні, не завжди. Є багато протилежних прикладів, коли вкладають величезні гроші, а результату немає. Основне – правильно побудувати в цілому і менеджмент клубу, і менеджмент команди. Це основні складові успіху, а також правильна система мотивації, яка б справді стимулювала футболіста до того, щоб досягати результатів. Наш підхід був завжди у тому, що ми не платимо незароблених грошей. У нас у команді футболісти заробляють гроші, а не отримують, як у багатьох інших клубах. Звісно, не хочу нічого погано про інші клуби сказати, вони вибрали такий шлях, і це їхня політика. Тому головним мірилом для нас є результат.

– Які завдання на єврокубки?
– Мета одна – потрапити в груповий турнір. Ми вже там одного разу побували і хочемо знову туди повернутися та подарувати Львову єврокубкову осінь. Щодо можливих суперників «Карпат», то зараз важко щось про це сказати, адже є перший і другий відбірковий раунд. Однак порівнюючи з минулим роком, все-таки склад учасників цього четвертого раунду, або раунду плей-оф за вихід в груповий турнір, значно сильніший, ніж минулоріч. Попри це, ми повинні на футбольному полі доводити те, що не бренди, не імена суперників усе вирішують, а самовіддача кожного футболіста у кожному матчі і, відповідно, тренерський талант – правильна вибрана тактика та стратегія на цей двораундовий двобій.

Джерело: газета «Ратуша»