Сергій ДРЕБОТ: «За тренування роблю до 200 кидків»

11-12 червня в Таллінні (Естонія) відбувся етап Кубка світу з дзюдо. Збірна команда України була представлена борцями у кожній ваговій категорії, окрім +100 кг. Додому наша чоловіча команда повернулася не з пустими руками – одна золота і дві бронзові нагороди й 4 загальнокомандне місце. Приємно, що свою лепту до загальної медальної скарбнички у ваговій категорії 66 кг вніс львівський дзюдоїст Сергій Дребот, якого дзвінок кореспондента застав по приїзді до Львова.

- Ми не планували їхати на цей турнір, - бере слово Сергій Дребот. Однак порадившись із тренером я все-таки поїхав і завоював не лише третє місце, а й 40 ліцензійних очок, які додають мені ще більшої наснаги, аби потрапити на Олімпійські ігри.

- Скільки тоді загалом необхідно набрати ліцензійних очок, щоб потрапити на Олімпіаду?
- Немає конкретної цифри, яку треба набрати. Протягом року йдуть змагання і вже на них треба завойовувати ліцензійні очки, які наприкінці року підсумовуються. Той, хто за підсумками набраних очок потрапляє до числа 22 найсильніших, той і їде на Олімпіаду в Лондон.

- Ти зараз на якому місці за очками?
- Дивився олімпійський рейтинг, здається, 10-11 місце. Щодо того, чи олімпійська ліцензія в кишені, то не хочу забігати наперед, бо ще є до кінця року ціла низка турнірів. На одних я буду боротися, на інших ні.

- З чим пов’язано те, що в одних турнірах ти береш участь, а в інших ні?
- На початку року був запланований графік змагань. Я переважно беру участь на найсильніших турнірах, на яких можна заробити якомога більше ліцензійних очок. На інші турнірі також необхідно їздити, але це дуже важко. Ми просто не встигатимемо відновлюватися і психологічно і фізично.

- Попереду етап Кубка Європи у Словенії. Братимеш участь?
- Цей турнір є класу В, на ньому не дають олімпійських очок, там не дають олімпійських очок, тому мені дали трішки відпочити. Я відмовився від цього турніру і вестиму підготовку поки що вдома. Підготовка особливо перед змаганнями триває дуже ретельна, буває до трьох тренувань вдень, на яких я відпрацьовую кидки, роблю зарядку зранку. А от після змагань, наприклад, настає відновлювальний період, який планують тренери. Адже необхідно у правильному тонусі підійти до змагань, вийти зі змагань. Тим паче мені ще треба «підігнати» вагу. А так тренування різнопланові: футбол граємо, в басейн ходимо плавати.

- А як «ганяєте» вагу?
- Для кожного із спортсмена – це індивідуально. Скільки спортсменів стільки й варіантів «згонки» ваги. В мене це відбувається за рахунок тренувань, обмеження в їжі та воді. Не бажано їсти мучні продукти: хліб, макарони, а також картоплю та солодощі.

- Ти казав, що на тренуваннях доводиться робити велику кількість кидків. А чи підраховував скільки в середньому робиш кидків за тренування?
- В середньому за тренування роблю до 200 кидків. Руки в принципі не болять, бо вже звик до цього. Тому після тренувань прекрасно себе почуваю. Я хочу надати тут належне своїм спаринг-партнерам, з якими я стою, і які падають. Адже кидати – це одна справа, а падати теж не дуже приємно.

- Чи доводилося застосовувати прийоми на вулиці проти хуліганів?
- Ні не застосовую прийомів на вулиці. Можливо, раніше у шкільні роки в класі 10-11 й бувало. А зараз стараюся уникати таких сутичок, щоб не потрапляти у такі ситуації на вулиці.  

- Яка твоя спортивна мрія?
- Звісно, що кожен спортсмен мріє потрапити на Олімпіаду та завоювати олімпійську золоту медаль. Я не є винятком. Також хотілося б на чемпіонаті світу та чемпіонаті Європи здобути медаль в особистих змаганнях.

- А що для тебе дзюдо?
- Дзюдо у перекладі означає гнучкий шлях. Все було дуже банально. Секція з дзюдо знаходилася неподалік від мого дому, тому я на нього в дитинстві й пішов. Жодних досліджень цього виду спорту я не робив. Спочатку цілий рік ходив на вільну боротьбу, а коли в мене біля будинку відкрили секцію з дзюдо я пішов раз-другий, мені сподобалося та почало виходити. Так і залишився у цьому виді спорту. А вже з досвідом почав більше вникати в історію, філософію та зародження дзюдо.

- Окрім занять дзюдо ще десь навчаєшся? 
- Навчаюсь у Львівському медичному університеті імені Данила Галицького. Викладачі до моїх занять дзюдо, виїздів на змагання ставляться схвально, допомагають всіляко, добре відносяться до мене. Зараз я вже закінчую інтернатуру останній рік, тому можна поєднувати спорт з навчанням. Цьому поєднанню нічого не заважає. А з улюблених моїх предметів є стоматологія, бо я на стоматологічному факультеті навчаюся.

- Ти згадав про стоматологію, а яка найбільш поширена травма в дзюдо? Щелепи люди не ламають?
- Ні-ні. Це в боксі, мабуть. А дзюдо є доволі не травматичним видом спорту. Як звучить у перекладі – гнучкий шлях, тому травм буває дуже мало. Іноді трапляються переломи руки, або вивихи, але це дуже рідко.

- Таллінська бронза етапу Кубка світу здобута. Зараз до яких наступних турнірів готуєшся?
- Основну підготовку зараз веду до чемпіонату світу, який з 23-26 відбуватиметься у Франції. Зараз трішки буде відпочинку, а потім поїдемо на тренувальні збори в Іспанію, потім у Конча-Заспу. Треба постійно тримати себе в формі, щоб не розслаблятися та не губити тонус.

Мстислав КОЦЬКИЙ-БОБ’ЯК, Галичина спортивна