Кирило ЦИПУН: «Ми півгодини їздили на... даху автобуса»

Український футзал отримав нового чемпіона. Уперше в історії івано-франківський «Ураган» здобув звання чемпіона України.

У драматичній серії підопічні Сергія Гупаленка обіграли львівський клуб «Енергія-Тайм». Загальний підсумок очних протистоянь — 3:2. Після двох виграшів в Івано-Франківську «Ураган» втратив перевагу, програвши у Львові з рахунками 6:7 та 3:10. Як бачимо, розгромна поразка позитивно вплинула на «Ураган», який у вирішальному, п'ятому двобої переграв львів'ян із рахунком 2:1.

— Це історична подія, — каже Кирило Ципун, голкіпер «Урагану». — Це було щось неймовірне! Таких відчуттів ми ще не переживали, бо ніколи не були чемпіонами України. Після гри у Львові вболівальники облили нас шампанським. А коли ми поверталися до Івано-Франківська, то поблизу Галича група фанатів зупинила наш автобус і почала його розхитувати. Ми разом божеволіли від радості. А щойно заїхали до Івано-Франківська, то вилізли... на дах автобуса і півгодини їздили так центром міста. Ми тримали в руках кубок і гучно співали пісень.

— А що на те казали даішники?
— Вони нас не бачили. (Сміється). Мало того, ми їздили в центрі, по пішохідних вулицях. На щастя, міліція нікого не оштрафувала. У понеділок увечері нас урочисто нагороджували і зорганізували застілля в одному з ресторанів міста.

— Чи озвучили вам плани наступного року?
— Конкретних розмов не було, адже ми ще не встигли насолодитися цією перемогою. Однак, гадаю, у наступному сезоні нам треба буде захистити чемпіонські звання. Інакше не буде сенсу виступати в першості України. Захистити титул завжди складніше, аніж його завоювати.

— Цього року «Урагану» доведеться дебютувати в Кубку УЕФА...
— Авжеж. То відповідальна місія. Треба гідно відстояти честь держави на міжнародному рівні. Головне, щоб у нас не було втрат. Ось у фінальній серії наш тренер заледве зібрав дві четвірки. Одна група гравців травмована, а інші футболісти пропускали матчі через дискваліфікації. Добре, що все так скінчилося.

— «Ураган» переміг у вирішальному матчі, навіть попри те, що за день до того поступився з принизливим рахунком 3:10...
— Ми розуміли, що в плей-оф рахунок поразки зовсім нічого не важить. Рахунок 3:10 важив так само, як 0:1. Зрештою, розгромна поразка стала таким собі холодним душем, який нас збадьорив. А суперник, навпаки, розслабився. Як бачите, навіть такі програші бувають корисними.

Олег ЗУБАРУК, Галичина спортивна