Анатолий ДЕМЬЯНЕНКО: «От Динамо ожидал большего в Европе»

У середу національна збірна України з футболу зіграє товариський матч проти Узбекистану. То буде перший поєдинок «синьо-жовтих» після повернення на головний футбольний пост Олега Блохіна. Про можливості суперника кореспондентові сайту «Футбол 24» розповів Анатолій Дем'яненко, відомий український фахівець, який нині працює в Узбекистані. Дем'яненко очолює клуб «Насаф» який нині лідирує в узбецькій першості.

- Анатолію Васильовичу, яким обіцяє бути матч Україна — Узбекистан?
- Я не люблю давати прогнозів. Але мушу визнати, що в Узбекистані футбол прогресує. Особливо дитячо-юнацький. Тут серйозно працюють над розбудовою футбольної інфраструктури. Збірній України буде важко.

- Ви кажете про добротну інфраструктуру в Узбекистані. А як вам їхня збірна?
- Збірна Узбекистану також додала. Останнім часом всі у захваті від її гри.

- Один із лідерів української дружини Анатолій Тимощук зазначив, що гравці Узбекистану трохи поступаються за класом українцям. Ви погоджуєтеся з цим?
- Ні, я б так не говорив. Навряд чи Україна випереджає Узбекистан. Так казати не можна. В України свої футболісти, в Узбекистану свої. Вони також доросли до високого рівня. Все-таки хлопці грають в чемпіонатах Південної Кореї, Катару, Росії. Це рівень. На міжнародній арені узбеки грають проти клубів з Китаю, Південної Кореї, Саудівської Аравії. А це великий плюс.

- Представник київського «Арсеналу» та національної збірної Узбекистнау Максим Шацьких в одному з інтерв'ю заявив, що його команда буде грати у Києві першим номером. Це можливо?
- Узбеки справді звикли діяти в атакувальному стилі. Вони вміють дорожити м'ячем. Це їхній козир. Та й Україна також захоче грати першим номером. Буде цікаво, бо обидві команди пробуватимуть грати в атакувальний футбол.

- То основний козир Узбекистану — вміння контролювати м'яч?
- Можу ще додати високу індивідуальну майстерність, хлопці дуже технічні та швидкісні.

- Ви не дивуєтеся, що за три дні після товариського матчу у Києві збірна Узбекистану поміряється силами з китайцями на їхньому ж полі?
- А чого дивуватися? Таке футбольне життя. Я не звик жаліти футболістів, нехай мучаться, набираються досвіду, їм це на користь.

- Погодьтеся, не кожна збірна пішла б на такий календар ігор...
- Звісно, не кожна. Значить, узбекам дуже потрібні контрольні матчі з Україною, якщо вони йдуть на такі муки. Нічого, якось відійдуть від тривалого авіаперельоту.

- У складі збірної Узбекистану п'ятеро представників «Насафу», клубу, який ви очолюєте?
- Так, я радий, що вони матимуть досвід виступу за збірну. Мене не лякає те, що мої футболісти виснажуться у рідній дружині. Все одно такі поїздки їм корисні.

- Як правильно казати, у складі збірної Узбекистану грає лише п'ятеро футболістів вашого клубу чи аж п'ятеро?
- Думаю, аж п'ятеро. Приблизно на таку кількість я розраховував. Ці п'ятеро цілком заслужили виклик у збірну. Я радий. На більше не розраховував, бо жоден інший клуб не відделегував більше виконавців за нас.

- «Насаф» нині лідирує у чемпіонаті Узбекистану, випереджаючи «Пахтакор» на три очки. Це основний ваш конкурент у боротьбі за чемпіонство?
- Ні, основний конкурент - «Бунедкор», який на старті трохи втратив очок. Тепер цей клуб захоче наздогнати втрачене. Вже одинадцятого червня ми гратимемо проти «Бунедкору». Буде цікавий матч. Позаду лише десять турів. Нам треба закріпити лідерство.

- Ви працюєте на двох фронтах. Маю на увазі міжнародний рівень...
- Так, ми отримали шанс виступати в Кубку Азії. Наше завдання — виграти трофей. Позаду тернистий шлях. Недавно ми обіграли гранд йорданського футболу і пробилися до чвертьфіналу. Сьомого червня відбудеться жеребкування, на якому довідаємося суперника по чвертьфіналу. Ми не відверті фаворити, але все одно поставили ціль виграти цей турнір.

- Під час міжсезоння ви здійснили велику кадрову революцію, але всупереч обіцянок, так і не запросили до лав свого клубу легіонерів з України...
- Радий, що керівництво нашого клубу дозволило мені купити тих гравців, яких я сам обирав. З українцями не вийшло. Але все одно ми стежимо за кількома хлопцями з чемпіонату України. Можливо, влітку вони переїдуть до Узбекистану.

- А коли Анатолій Дем'яненко приїде в Україну?
- Сезон в чемпіонаті Узбекистану завершується 30 червня. Потім буде місяць перерви. Я не маю права байдикувати всю відпустку, адже мушу готувати команду до другого кола. Та все одно навідаюся в Україну.

- Чи стежили за виступами рідного київського «Динамо» навесні?
- І не тільки за «Динамо», але й за усіма іншими командами. Вболівав за «Шахтар» та за «Динамо» в єврокубках. Гірники порадували. Ну а від «Динамо» чекав більшого. Чесно кажучи, надіявся, що кияни пройдуть «Брагу».

- Як вам перспективи збірної України на Євро-2012?
- Важко щось прогнозувати. Якщо говорити про максимальні завдання, то буде складно стати чемпіонами Європи. Все-таки сильні команди на європейському континенті. Але з групи можна буде вийти. Тоді все буде спокійно і ніхто не дорікне.

- Чи можете спрогнозувати, де ви перебуватимете під час Євро-2012?
- Не знаю. Мій контракт з «Насафом» закінчиться аж через два з половиною сезони. Але що таке контракт? Нема результатів — нема контракту.

- Ви вже прижилися в Узбекистані. Сім'ю перевезли?
- Так, моя сім'я вже тут. Вони вже в мене узбеки (Сміється). Ось саме з родиною зараз на природі ховаємося від узбецької спеки. Тут плюс 37 градусів. Дуже спекотно.

Sport.ua