Валентин ЦВЄЛИХ: «Шанси все одно п'ятдесят на п'ятдесят»

Івано-Франківський «Ураган» зробив вагому заявку на те, щоб уперше в історії вибороти звання чемпіона України з футзалу. У фінальній серії підопічні Сергія Гупаленка виграли два матчі у львівського клубу «Енергія-Тайм». Тепер учасники фіналу переїжджають до Львова, де в п'ятницю буде третє очне протистояння. Чемпіоном України стане команда, яка виграє три матчі із серії. Про перспективи «Урагану» розповів один із лідерів команди Валентин Цвєлих, котрий у двох фінальних матчах забив три м'ячі й знову очолив перегони бомбардирів чемпіонату України.

— Ви дуже потужно почали фінальну серію...
— Так, ми серйозно налаштувалися. Це й не дивно, адже «Ураган» уперше так близько підійшов до золотих нагород. Я вважаю, що перший матч ми виграли цілком закономірно, повністю перегравши «енергетиків». Рахунок зустрічі — 4:2. Ну а в другій грі фортуна нам усміхнулася. Ми цього не приховуємо. «Ураган» виграв у серії післяматчевих пенальті. А це, як кажуть, лотерея.

— «Ураган» веде у серії з рахунком 2:0. Багато зроблено?
— Ми маємо гандикап у дві перемоги. Та це не значить, що вже стали чемпіонами. Шанси все одно п'ятдесят на п'ятдесят. Що не кажіть, але в гостях важче діяти, аніж удома. Тим паче, що в «Енергії» грають виконавці, які мають досвід перемог у фіналах. У Львові буде дуже важко. Вся боротьба ще попереду.

— У півфіналі «Ураган» програв два гостьові поєдинки «Єнакієвцю», але пізніше виграв три домашні зустрічі. Ви ж знаєте психологічний стан гравців «Енергії»...
— Так, ми були в аналогічному становищі, коли привезли дві поразки з Єнакієвого. Психологічно було важко, бо ми не мали права на помилку. Але ж ми були впевнені в собі й розуміли: у Єнакієвому зал маленький, а в Івано-Франківську — більший. У ньому ми почуваємося упевнено. Мабуть, нелегко нині й гравцям «Енергії». Загалом, у фіналі — два достойні суперники, а переможе сильніший.

— Ви повернулися на перший рядок у таблиці найкращих голеадорів чемпіонату України...
— Я ніколи не ставлю мети виграти бомбардирську гонку. Виходжу на майданчик, аби допомогти команді. Мені байдуже, на якому місці я у гонці бомбардирів. Головне — добрий результат моєї команди. Якщо в підсумку стану найкращим снайпером, буду радий. Мені до таких успіхів не звикати, адже вже тричі був найкращим голеадором. Тепер мене більше цікавлять золоті нагороди чемпіонату України.

— Як фінал вплине на подальшу вашу спортивну кар'єру?
— Шостого червня закінчується термін мого контракту з «Ураганом». Не знаю, які висновки зробить керівництво клубу. Моя позиція прозора: все тут мене влаштовує, я готовий і далі працювати на благо івано-франківської команди.

Олег ЗУБАРУК, Галичина спортивна