Дубль Динамо слабее дубля Арсенала, Шахтер бьет Металлист

Матч команд, представляющих середину турнирной таблицы молодёжного первенства, получился таким же «средним» по зрелищности. В то время как оборона соперников действовала максимально внимательно, проблемы в завершающей стадии атаки в первом тайме оставили вратарей практически без работы. И остались бы на табло унылые нули, если бы на 26-й минуте не блеснул Ян Ковалевский. Молодой форвард мастерски обыграл двоих оппонентов на правом фланге, ворвался в штрафную и прострелил – Юрию Глушко, прибежавшему во вратарскую площадь, оставалось не промахнуться с метра – 1:0. Добавим, что на позиции «опорника» тайм за «молодёжку» отыграл Виталий Вернидуб, пропускающий матч основных составов из-за перебора «горчичников».

В перерыве штаб «Металлурга» сделал сразу пять замен, предоставив шанс проявить себя другим игрокам. Это сыграло на руку «Ворскле» - во второмтайме уже полтавчане владели преимуществом. Хорошие моменты для взятия ворот не использовали Рябушко и Чичиков. Запорожцы долго сдерживали попытки атак гостей, но развязка произошла, что вдвойне обидней для «Металлурга», перед самым финальным свистком. Алексей Курилов кивком головы точно замкнул подачу с фланга Олега Филя – 1:1. Результат, скажем прямо, по игре.

Матч молодіжної першості, у якому волиняни приймали київську «Оболонь» проходив за відчутної ігрової переваги господарів, однак, старання гравців обох команд переважно обмежувалися боротьбою у центрі поля й до небезпечних ситуацій поблизу воріт суперників справа доходила нечасто. Перший гострий момент виник лише на 10-й хвилині, коли Карасюк, виконуючи штрафний з лівого флангу пробив у дальній кут і м’яч просвистів у лічених сантиметрах від «дев’ятки» воріт гостей. У лучан основна загроза надходила від Бутка, який, пропускаючи поєдинок основних складів через дискваліфікацію, вийшов на матч дублерів, та Павлова, котрий регулярно шматував центр захисту пивоварів. Втім, на гол довелося чекати довгенько і трапився він завдяки помилці флангових оборонців гостей під час швидкої атаки «Волині». Жук отримав м’яч на абсолютно вільному лівому фланзі, пройшов майже до лицьової і прострілив вздовж воріт, де першим на м’ячі виявився Бутко, який і заштовхнув м’яча в сітку – гол!

Відразу після перерви гості мали шанс аби зрівняти рахунок, та їхній нападник, одержавши м’яч після флангового прострілу, не зумів точно пробити метрів з десяти у незахищений кут. Надалі гра проходила, знову ж таки, переважно поблизу володінь киян, та небезпечних ударів по воротам було негусто. Справу вирішив другий гол «Волині», який трапився на 63-й хвилині. Після подачі кутового Бута гарно навісив у центр воротарського, де Лисенко, вигравши верхову боротьбу у опонентів, чітким ударом головою відправив шкіряного під поперечину – 2:0. До завершення гри у лучан було ще принаймні п’ять-шість непоганих атак, але до взяття воріт вони не призвели. Відтак, гра так і завершилася з двом’ячевою перевагою «Волині».

На гру проти «Таврії» молодіжна команда «Карпат» виходила виключно з бажанням отримати перемогу. Причин для цього було щонайменше три. По-перше, команда продовжує боротьбу за нагороди, а на фініші втрата очок може в підсумку обійтися надто дорого. По-друге, у грі першого кола галичани в гостях зазнали від кримчан поразки з рахунком 2:3, хоча по ходу зустрічі вигравали 2:1 і при цьому ще й мали чисельну перевагу. І по-третє, за два дні Великдень, а подібне Свято личить зустрічати перемогою. Втім, як засвідчив перебіг подій на полі стадіону СКА, щоб обіграти суперника, одного бажання замало...

Карпатівці з перших хвилин перейшли на половину поля кримчан і левову частку ігрового часу гра тривала саме на ній. Однак до гострих моментів біля воріт гостей справа доходила вкрай рідко. Перший з них виник на 14-й хвилині, коли Бідловський подав кутовий, а Омельченко виграв боротьбу на другому поверсі і пробив головою – трохи вище воріт. Таврійці на це відповіли дальнім і до того ж дуже вже неточним ударом Коробки. Забігаючи наперед зазначимо, що за перші 45 хвилин це була чи не єдина атака «Таврії», яку її гравці довели до удару по воротах господарів. Натомість у «Карпат» небезпечні удари здалеку в першому таймі нанесли Озарків, Тістик, Яремчук. Перший з них пробив вище поперечки, а з двома іншими впорався воротар гостей Сітало. На місці кіпер кримчан був і в епізоді, коли його оборонці порушили правила на Гудимі поблизу карного майданчика і Бідловський зі штрафного непогано перекидував круглого через стінку у ближній кут. 

Здавалося, що «Карпати» от-от заб’ють. І м’яч таки перетнув лінію воріт. Щоправда не гостей, а господарів. Причому у голі, автором якого став правий хавбек «Таврії» Коробка, на 99 відсотків заслуга підопічних Романа Толочка і Володимира Вільчинського, а точніше, лівого захисника Конкольняка.Отримавши м’яч поблизу штрафного майданчика своєї команди, він ніби то хотів віддати його назад кіперу. Але зробив це настільки незграбно, що Коробка, немов коршун накривши його, першим дотиком вкрав м’яча, а другим проштовхнув повз Данковича, який намагаючись врятувати ситуацію, вискочив з воріт. 0:1 – до кінця першого тайму залишалося близько десяти хвилин.

Треба віддати належне нашим хлопцям – прикрий гол їх не надломив психологічно і вони одразу продовжили свої атаки, намагаючись до свистка на перерву принаймні відновити рівновагу в рахунку. І таки досягли свого на останній хвилині першого тайму. Ільчишин справа виконував горизонтальний простріл в район 11-метрової позначки і хтось із захисників перервав політ м’яча рукою. Арбітр без вагань вказав на точку, а штатний пенальтіст «Карпат» Тарасенко не менш впевнено підійшов до точки. Як і в грі з «Волинню», коли «зелено-білі» востаннє били пенальті, наш капітан пробив у правий від воротаря кут. У Луцьку Олег забив, а от воротар «Таврії» розгадав його намір і в стрибку зумів відбити м’яча. Однак від гола у відповідь кримчан це не врятувало. Захисники не змогли підстрахувати свого кіпера – першим на добиванні встиг Бідловський, який в дотик з лівої пробив у дальній кут – 1:1. 

Зазвичай карпатівська молодь у другій половині додає у грі. Однак цього разу продовження цієї, далеко не найгіршої традиції, ми не побачили. Більше того, після відпочинку у грі «зелено-білих» майже зникла гострота. Наша команда продовжувала ніби то володіти ініціативою, але діяла надто вже академічно і, як наслідок, за другі 45 хвилин жодного по-справжньому гольового моменту так і не вдалося створити. А всі, так звані, напівмоменти оборона і воротар «Таврії» спокійно звели нанівець. Самі ж кримчани також ні на що путнє в атаці не спромоглися. Лише одного разу, на 58-й хвилині, Степанюк пробивав низом з меж карного майданчика, але Данкович впевнено ногами відбив круглого. Тож цілком логічно, що за такого розвитку подій у другому таймі жодній з команд так і не вдалося забити бодай один гол. А тому рахунок першого – 1:1 – залишився і остаточним у цій загалом маловиразній грі. 

Однак абсолютно неочікувана втрата двох очок «Карпатами» майже не позначилася на їхньому турнірному становищі. Так, «зелено-білі» опустилися на четвертий рядок. Але перемога «Дніпра» у Кривому Розі (1:0) і гостьова поразка «Металіста» від «Шахтаря» з аналогічним рахунком призвели до того, що за чотири тури до фінішу «Карпати» від харків’ян і дніпрян відстають лише на один і два пункти відповідно. Так що вся боротьба за «срібло» і «бронзу» ще попереду. Однак тепер у грі наступного туру в Харкові нашим хлопцям необхідно непросто досягти позитивного результату, а віддати всі сили заради перемоги. Адже це буде насправді гра за шість очок.

Редкий случай, когда в протоколе матча, в составе молодежной команды «Севастополя» числилось аж семнадцать футболистов, причем шестнадцать из них непосредственно подопечные Анатолия Скворцова. Тренер нашей команды выставил на игру с «Ильичевцем» практически оптимальный состав. Литовка (единственный представитель первой команды) занял место в воротах, в центре обороны расположились Чарковский и Челядник, по краям, оборону призваны были держать Шишкин и Власюк. На острие атаки   вышел играть Ищенко, под нападающим действовало трио полузащитников, Меметов, Грачев и Сечин. Роль опорников в отчетном противостоянии досталась Колеснику и Култышеву.

С первых минут игры стало очевидно, что наши оборонительные порядки оказались не совсем готовы к соперничеству с быстрыми и агрессивными нападающими Мариуполя.   На флангах Кича и Чорний, в центре Иванов и Кравченко раз за разом находили бреши в нашей защите. Гости вышли вперед уже на восьмой минуте встречи. Кича получив мяч в центре поля протащил его несколько метров и отдал пас на левый фланг на Иванова.  Нападающий «Ильичевца» вошел в штрафную и прострелил вдоль ворот. Замыкать передачу должен был Кича. Литовка, совместно с Власюком, выбили мяч из-под ног мариупольца, но прямо под удар Скоблова, который без труда переправил его  в сетку ворот.

Незадолго до окончания первого тайма гости удвоили счет. Автором гола стал Иванов. Нападающий «Ильичевца» оказался быстрее двух наших центральных защитников и сумел замкнуть прострел Кичи с левого фланга. 

Между двумя этими эпизодами обе команды могли отличиться. У нас хороший шанс сравнять счет имел Ищенко. В первом случае мощный удар Андрея под перекладину голкипер гостей перевел на угловой. Второй эпизод был менее острым, так как завершающий удар севастопольца с угла вратарской получился  не сильным и стал легкой добычей  голкипера «Ильичевца».

После 0:2 Анатолий Скворцов провел двойную замену. Вместо Шишкина вошел в игру Воронин, Меметова сменил Свинар. Наши ребята перестроились и заиграли активнее. С первых минут второго тайма севастопольцы полностью завладели инициативой и как результат на 48-ой минуте счет встречи стал 1:2. Гол с пенальти забил Власюк, а заработал его, пожалуй, самый активный игрок нашей команды в этом матче Андрей Ищенко.

В дальнейшем игра проходила на встречных курсах и обе команды имели хорошие шансы изменить счет. Гости в этом матче действовали острее и в итоге сумели склонить чашу весов на свою сторону. За десять минут до окончания встречи Насибулин убежал по правому флагу от Челядника, вошел в штрафную и низом пробил по воротам Литовки.  Наш голкипер отбил мяч прямо перед собой, за что был «расстрелян» набегавшим Ивановым. 1:3.

Казалось бы все, исход матча решен, но гол Колесника на 88-ой минуте вновь внес интригу в противостояние Севастополя и Мариуполя. Интрига умерла через три минуты, после красивейшего дальнего удара Чайковского метров с тридцати. Полузащитник «Ильичевца» в ходе игры несколько раз пристреливался издали по воротам Литовки, но все как-то мимо. На последних секундах игры очередной его выстрел достиг цели, мяч, что называется, сбил паутину с верхнего угла  ворот севастопольцев. Гол стал настоящим украшением захватывающего и упорного противостояния молодежных составов «Севастополя» и «Ильичевца».

«Заря»: Полтавцев, Гордиенко (к), Ховбоша,  Парамонов, Мягков, Волков, Макаренко (Игнатенко, 84), Пьянов, Жарый, Кохман (Герт, 79), Кыслый

«Металлург» Д: Непогодов (Яшков, 46), Барановский (к) (Давидчук, 90+3), Нестеренко, Савин, Ателькин (Грищенко, 73), Трояновский, Мамутов (Задерака, 86), Тимофеенко, Ткаченко (Квашук, 75), Полюлях, Дебелко (Соломка, 79)

Удаление: Трояновский (23)

Субботним днем на синтетическом газоне стадиона «Авангард» прошел поединок молодежных команд донецкого «Металлурга» и луганской «Зари». На трибунах нового стадиона собралась внушительная армия болельщиков, которая увиделаинтересный поединок, в котором солировали дончане.

Второй тайм наши игроки начали более осторожно, но уже на 62-й минуте все могло решиться задолго до финального свистка. Партнеры вывели Сергея Ателькина один на один с Полтавцевым, однако кипер «Зари» эту дуэль выиграл, отбив мяч на угловой. А вот луганчане использовали свой минимальный шанс. Опытный Волков нанес сильный удар со штрафного в угол ворот – отчаянный бросок Яшкова дончан не спас – 1:1.

В концовке матча Ткаченко и Дебелко могли принести нашим ребятам победу, однако хозяева спаслись.