Яна ШЕМЯКІНА: «Принаймні до ОІ-2012 лишатимуся львів'янкою»

У Катарі львів'янка здобула «бронзу», а в Іспанії — «срібло». Очевидний прогрес, який за рік до старту Олімпійських ігор додає українським уболівальникам добрячу порцію оптимізму.

Після повернення з Каталонії Яна інтенсивно працює в Києві, допомагаючи тренерам підготувати юніорську збірну до виступу на чемпіонаті світу.

- Яно, спочатку ви посіли третє місце, тепер - друге. Думаю, логічно припустити, що наступного разу повернетеся із «золотом»…
- Я також на це дуже сподіваюся. (Сміється). Наступні змагання заплановані на травень, вони відбудуться у Ріо-де-Жанейро. Тож не маю часу на перепочинок, навпаки — посилено тренуюся. Крім того, даю поради нашим юним збірникам. Сподіваюся, вони допоможуть їм у боротьбі за медалі.

- Коли програвати дошкульніше - у вирішальному поєдинку чи ще у півфіналі?
- Поразки завжди однакові. Напевно, прикріше поступитися у півфіналі, адже тоді завоюєш медаль нижчого гатунку. У Барселоні мені забракло двох очок до «золота». Я програла румунці Ані Бранзі з рахунком 13:15...

- Чи люблять каталонці фехтування?
- Каталонці люблять лише футбол. Культ «Барселони» панує на кожному кроці. Емблеми клубу — чи не на кожній крамниці.

- Як убиваєте час упродовж тривалих перельотів?
- Беру зі собою в дорогу книги та журнали. Колись зачитувалася історичними романами, а нині мені більше подобається психологічна література. По кілька разів перечитую твори Пауло Коельо.

- А домашнього затишку вам не бракує в такому кочовому житті?
- Зовсім ні. Якщо бодай на тиждень затримуюся вдома, починаю нудьгувати і хочу знову податися в мандри.. Часто буваю у Києві - тут живе мій хлопець…

- Тобто невдовзі Яна Шем'якіна може мати столичну прописку?..
- Про це наразі говорити зарано. Принаймні до лондонської Олімпіади залишатимуся львів'янкою. А там побачимо...

Олег БАБІЙ, Галичина спортивна