Александр ШОВКОВСКИЙ: «С Италией не хватило опыта»

 

Матчами турніру на Кіпрі Олександр Шовковський розпочав свій 18-й календарний рік у збірній України, встановивши одразу кілька рекордів. Відтепер саме голкіпер є найстаршим гравцем за всю історію національної команди: у день гри проти Швеції Олександрові було понад 36 років (до цього часу першість утримував Олег Лужний, котрий свій останній матч за «синьо-жовтих» провів у віці 35 років і 36 днів). Що цікаво, Шовковський є наймолодшим у реєстрі воротарів, дебютувавши на рівні збірних у 19 років і 215 днів, у матчі проти Естонії 13 листопада 1994 року. Якраз між першою і поки що останньою грою СаШо за національну команду минуло 18 років (до повернення воротаря у склад «синьо-жовтих» найдовший період виступів за збірну був у Шевченка, котрий розпочав кар’єру у збірній навесні 1995-го). Ще одне унікальне досягнення Шовковського − незмінна участь у всіх серіях післяматчевих пенальті, які випадали на долю нашої команди. Три «лотереї» Сашко виграв (проти Швейцарії на Кубку світу-2006, проти Румунії і Швеції цього року на вже згаданому кіпрському турнірі, і лише одну програв − у 2005-му, на Меморіалі Лобановського Ізраїлю).

 

 

Саме Шовковський захищав ворота у всіх чотирьох матчах проти Італії, зіграних Україною за останні п’ять років. «А ще я грав проти апеннінців у груповому турнірі молодіжного чемпіонату Європи 1996 року, що одночасно був відбором на Олімпіаду, − додає Олександр, − власне я захищав ворота у першому матчі, на стадіоні «Динамо», тоді ми виграли 2:1 (переможний м’яч забив Ребров − О.Г.). А у матчі-відповіді (0:1) уже грав Ілля Близнюк». Цікавий факт: згаданий Шовковським матч «молодіжок» відбувся 16 років тому на тій же арені і в той же день − 29 березня. Після цього українці й італійці на динамівському стадіоні не зустрічалися. До речі, пізніше того ж дня 1995 року на «Олімпійському» відбулася прем’єрна зустріч перших команд, в якій перемогу 2:0 святкували гості.

 

 

З усіх проведених проти італійців матчів найбільше голкіперу запам’ятався чвертьфінал першості планети 2006 року в Німеччині: «Як виявилося, ми поступилися майбутнім володарям Кубка світу. Причому виглядали в тій зустрічі гідно. Якби трохи пощастило − події розвивалися б інакше й результат цілком міг бути іншим. Та, перш за все, нам не вистачило досвіду участі в турнірах такого рангу. Поєдинок 1/8 проти Швейцарії забрав багато фізичних сил, та й у моральному плані виснажив неабияк, став емоційним бар’єром, подолати який ми, на жаль, не змогли. Після поразки від Італії, як мені здається, більшість із нас були спустошені психологічно».

 

 

«Часи та футболісти змінюються, а стиль гри − залишається, − розмірковує Олександр. − Італія − традиційно незручний суперник не лише для нас, а, напевно, для всіх команд. Скуадру Адзурру вирізняють організація гри, жорсткий колективний відбір і пресинг. У кожній ігровій ланці італійських збірних обов’язково є кваліфіковані виконавці, здатні вирішити долю окремого матчу самотужки. А саме цим і визначається клас команди − за рівних показників саме індивідуальна майстерність стає вирішальним фактором. Більшість із апеннінців загартовані в запеклих баталіях Серії А, де їм доводиться ледь не кожного туру грати матчі рівня «дербі» провідних клубів чемпіонату України».

 

 

Попри силу суперника Шовковський з оптимізмом дивиться на сьогоднішнє протистояння зі збірною Італії: «У нас дуже молода й перспективна команда: багато хлопців, котрі вже є гравцями «основи» першої команди, продовжують виступати за молодіжну команду. Їм просто слід розвинути свою індивідуальну майстерність і втілити в життя тренерські задуми. Кадровий ресурс нинішньої команди дає чудові передумови до славнозвісного сплаву молодості й досвіду, котрий доволі часто дає результат. Ось у цьому я вбачаю дуже серйозну перспективу. Додає оптимізму й атмосфера, що панує у колективі. Згуртованість і зарядженість на результат має дуже велике значення. З огляду на все сказане, переконаний, що сьогоднішня гра з італійцями буде дуже цікавою».

Sport.ua