Без шуму та Гілі

21 березня київське «Динамо» офіційно залишив найдорожчий новачок клубу — бразильський форвард Гільєрме. За «біло-синіх» у всіх турнірах 77-й номер провів усього 11 матчів та забив п'ять м'ячів. За Гільєрме його колишній клуб «Крузейро» у лютому 2009-го отримав 7 мільйонів доларів та Клебера, якого тоді керівництво «Динамо» оцінювало у 8 мільйонів.

Усі ми пам'ятаємо, як Гільєрме прибув до «Динамо». Але для тих, хто не пам'ятає, не зайвим буде нагадати. Це був справді ажіотажний трансфер: Гільєрме опинився у Києві в статусі одного з найперспективніших футболістів не лише Бразилії, а й усієї планети. Адже ще на старті кар'єри у «Крузейро» його включили до рейтингу «20 тінейджерів, які кермуватимуть світовим футболом». Багато хто тоді дивувався, як кияни змогли забрати до себе гравця такого калібру і з такими перспективами. Але відразу все пішло для нього не так, як треба. По-перше, Гіля приїхав до «Динамо» з травмою і довго лікувався. По-друге, саме той сезон був найуспішнішим для киян за останні десять років. Під орудою Юрія Сьоміна динамівці зупинилися лише у півфіналі Кубку УЄФА. їхній склад був дуже зіграний, у нападі класно виступав дует Ісмаель Бангура — Артем Милевський, і знайти місце для новачка було проблематично, особливо враховуючи схильність Сьоміна до ігнорування такого поняття, як ротація. Гільєрме довго лікувався, але все-таки під кінець виступів «Динамо» у Кубку УЄФА навіть почав потрапляти до заявки, але надавати шанс 20-річному бразильцеві в Європі Сьомін не став.

Дебютував Гільєрме лише у матчі, який вже був формальністю. Втім, Гіля зумів перетворити цей дебют на феєрію. Саме тоді, на львівському стадіоні «Україна», ми побачили найкращу гру Гільєрме у біло-синій футболці. Бразильський дебютант забив три красиві м'ячі та ще й голеву передачу віддав. Тоді здалося, що ось він — новий лідер «Динамо», який, попри травми й адаптацію, нарешті показав себе в усій красі. Проте з «продовженням банкету» чомусь не склалося. Потім був орендований московським ЦСКА, де провів дуже непоганий період, часто забивав, але травми стали головною причиною того, що «армійці» не викупили забивного форварда у «Динамо». За ЦСКА Гільєрме навіть виходив на поле у матчі чвертьфіналу Ліги чемпіонів рік тому проти майбутнього тріумфатора міланського «Інтера».

Повернення до Києва з Москви стало початком кінця кар'єри бразильця в Європі. Перспективи заграти з другої спроби у Гільєрме стали ще туманніші після трансферу його співвітчизника Андре — такого ж молодого, перспективного та коштовного. Проте вже сьогодні ми можемо казати, що Гільєрме протримався в Україні значно довше за свого наступника, якого вистачило лише на півроку.

Останній на цей момент матч у Європі Гільєрме зіграв 13 березня проти «Ворскли», але вже у перерві його було замінено. Відіграв Гіля, скажімо прямо, далеко не кращим чином. Неозброєним оком видно було погану фізичну форму, досі не ідеальне взаєморозуміння з партнерами. Крім того, активно ходили чутки, що Гільєрме якось не дуже-то й професійно ставиться до своїх обов'язків і відверто не радує працьовитістю. До речі, у цьому контексті дуже цікавим буде запис Гільєрме в його Твіттері двотижневої давнини: «Тут, у Києві, постійні тренування, і їх так багато, що я навіть не встигаю пообідати». Тож у чому причина фіаско бразильця в нашій столиці? Жарти жартами, а в Твіттері доволі чітко простежується настрій футболіста, який, до того ж, не часто спілкувався зі ЗМІ. Наприклад, ледь не кожне п'яте повідомлення — про Бразилію: Гільєрме запитує співвітчизників про новини з країни, «де так багато диких мавпочок», та обговорює із земляками футбольні результати бразильської Серії А. Утім, Гіля не залишав своїх прихильників без інформації про виступи у Києві та активно розповідав про результати своєї команди.

Власне, тепер, коли ми згадали основні моменти київського періоду кар'єри Гільєрме, варто зробити певні висновки, проаналізувати, чому все сталося саме так, а не інакше. Відразу відкидаю версію про те, що, мовляв, усі бразильці у «Динамо» не можуть заграти. Звичайно, зараз перед очима сумний приклад латиноамериканського дуету Андре — Бертольо, зиску з якого нуль цілих, нуль десятих. Звісно, з-поміж тих 13 представників Бразилії, які у різні часи захищали кольори «Динамо», можна знайти й інші провальні трансфери. Той самий Майкл, який, здається, досі на контракті у киян, чи Родріго, котрий переважно скандалив, а не грав. Але для мене особисто характерніші приклади Діого Ринкона, Карлоса Корреа та Бетао, котрі зуміли адаптуватися та заграти у «Динамо». Причина провалу Гільєрме, як на мене, лежить у дещо іншій площині.

По-перше, хоч як це банально звучить, — травми. На жаль, це — проблема, яка спіткала ледь не більшість латиноамериканських легіонерів, котрі не можуть звикнути до тренувального процесу і нових навантажень. Найкращий приклад — Факундо Бертольо, на тлі якого Гільєрме виглядає не таким уже і «скляним».

По-друге, існує ще одна версія, за якою Гільєрме просто не підходить для такого клубу, як «Динамо», за манерою гри, і це була велика помилка селекціонерів і тих, хто дав «добро» на цей трансфер. Гільєрме — технічний малюк, який не бере участі у фізичній боротьбі, не відпрацьовує в обороні, не стелиться у підкатах біля своїх воріт. Гільєрме — прекрасний форвард, але не для «Динамо». Можливо, десь в Іспанії, Португалії чи Голландії він був би кращим, але його манера гри не для України.

Окрім того, не забуваймо про негаразди з дисципліною, які, щоправда, не мають офіційного підтвердження. Також варто пам'ятати про конкуренцію з боку Артема Милевського. Форвард, який постійно отримує тонни критики з усіх боків, утім, свою позицію так нікому і не віддав. Спочатку через Артема на пенсію був відправлений Максим Шацьких. Потім із команди продали Бангура (Милевський, щоправда, до цього відношення має вкрай слабке). Далі Артему пророкували сидіння на лаві в зв'язку з приходом Гільєрме, а за півтора року — і Андре. Але жоден із них не зміг виграти конкуренцію у Милевського, тому в своїй біді Гіля не самотній.

Зрештою, у Києві він би так чи інакше не заграв, тому будемо слідкувати за його кар'єрою в «Атлетико Мінейро». Можливо, за рік-другий побачимо його у топ-чемпіонаті. Нагадаю, що вік Гільєрме — лише 22, і кращі матчі у нього мають бути попереду.

Гліб КОРНІЄНКО, газета «Український футбол»