«Матінка Кураж та її діти»: футбольна інтерпретація

Драма-пересторога Бертольда Брехта, яка запам'яталася мені ще зі шкільних років, якось непомітно «випливла» в моїй уяві наприкінці минулого тижня, коли Кураж (чи то «матінку», чи то не її) спіймали відразу троє голкіперів національної збірної України: П'ятов, Шовковський та Дикань, котрі в трьох єврокубкових матчах проти надскладних суперників (як-от «Рома», «Манчестер Сіті» та «Аякс» відповідно) за свої команди не пропустили жодного м'яча, провівши таким чином практично ідеальні поєдинки.

«Хіба ж він не майстер своєї справи?»

Попереднього вівторка почав блискучу серію наших голкіперів Андрій П'ятов. За мінімальної переваги нашої команди визначальним моментом зустрічі став відбитий Андрієм пенальті. Нині можна стовідсотково стверджувати, що саме цей епізод став остаточним зламом італійського опонента. Якби ж «Рома» тоді забила, «гірникам» довелося б несолодко, хоч і не настільки, аби навіть подумати про виліт донецького клубу в тій дуелі з римлянами, але все могло скластися інакше... Після того епізоду в гостей було не так уже й багато моментів, однак у кожному русі Андрія відчувалася вже впевненість, якої йому інколи таки бракує, та солідність, якої йому не позичати. Провівши матч стабільно та без помилок, П'ятов підкріпив свою репутацію незамінного голкіпера «Шахтаря». Таку гру українця спостерігати приємно, позаяк у найважливіших матчах нервовість Андрія часто не дозволяла йому продемонструвати все, на що він здатен. Яскравий тому приклад — фінальний матч на Кубок УЄФА проти «Вердера».

«Муру лобом не проб'єш»

Пара центрбеків Сухі-Рохо, К.Комбаров, Макєєв та двійка опорників «Спартака» постаралися, аби Дикань опинився серед героїв поєдинку проти «Аякса» на славу! 23 удари голландців проти 5 у москвичів — 11 з тих ударів Андрій відбив, а почав він диво-вечір уже на першій хвилині матчу в Амстердамі: сейв після удару в ближній кут де Йонга був блискучий! Воротар тричі рятував команду від вірного м'яча в першому таймі: після згаданого вище удару де Йонга і двох моментів де Зуєва. Те, що творив у воротах українець, було неповторним. Ебесіліо, де Зуев, де Йонг, удар Еріксона на останніх хвилинах, після якого українець відбив м'яча кінчиками пальців, потягнувши сферу з дев'ятки своїх воріт! Російська преса в один голос охарактеризувала гру Диканя так: «На амстердамській «Арені» творив чудеса Андрій Дикань», та й ознакою гри всього «Спартака» стали такі речення: «Дикань укотре врятував свою команду» та «Завдяки голкіперу «Спартак» привіз із Амстердама перемогу». Голландська преса відреагувала майже так само: «Аякс» програв Диканю, а не «Спартаку», додавши при цьому, що «в Москві буде важко, але кураж голкіпера не може тривати вічно, а переграти москвичів голландцям до снаги». Погоджуюся. Перший матч це й підтвердив. До слова, відразу після гри Карпін назвав Диканя героєм зустрічі, і російські журналісти запитали в підтрибунному приміщенні самого голкіпера:

—«Карпін назвав вас героєм, самі себе таким вважаєте?», на що українець здивовано відповів: «Ні, звичайно».

Франк де Бур на післяматчевій прес-конференції був лаконічний: «Ми грали фантастично, однак у росіян воротар — молодець». Коментарі, гадаю, зайві.

Однак є одне «але» — чотири м'ячі в Ростові на вихідних...

«Скільки в нього пальців на руках, стількох футболістів він зробив нещасними»

Найбільші шанси на виграш Ліги Європи, на думку букмекерів, має португальський «Порту» (3,75 до 1). Далі з рівними коефіцієнтами йдуть «Ліверпуль» і «Вільярреал» (7 до 1), а за ними «Динамо» (7,50 до 1) і «Манчестер Сіті» (9 до 1).

Нагадаю, напередодні першого матчу з «МС» «Динамо» було в аутсайдерах. Що змінилося після того? Як бачимо, практично все — перемога над фаворитом ЛЄ перемістила киян до групи фаворитів, випередивши навіть сам «МС».

Олександр Шовковський не пропускає вже три матчі поспіль. Не пропустити від зіркових англійців (за нинішньою пропискою) — завдання не з легких, з яким СаШо впорався. Його бездоганна гра останнім часом справді дивує, адже до звичайної воротарської роботи Олександр паралельно привносить неймовірну впевненість своїм партнерам. І нині стає зрозуміло: допоки є Шовковський, він завжди вважатиметься найкращим у «Динамо» та в країні загалом. Майстер своєї справи, кумир, приклад для наслідування, великий професіонал. Лише б це тривало якомога довше. Без Шовковського й український футбол уявити важко...

Наостанок бажаю всім нашим голкіперам удачі та сил. Особливо це нині стосується останніх двох, адже вже сьогодні ввечері Дикань та Шовковський проведуть матчі Ліги Європи. Сподіваюся, вони подарують нам нагоду помріяти про зустріч «Спартака» й «Динамо» в чвертьфіналі турніру...

Анатолій ВОЛКОВ, газета «Український футбол»