Михайло РОМАНОВ: «Завдання на ЧЄ – завоювати медалі»

Цими вихідними у Харкові футзальна збірна України перегравши в усіх трьох матчах своїх суперників (бельгійців, турків та угорців) здобула путівку на чемпіонат Європи, який через рік пройде у Хорватії. Одним із тих, хто «викував» путівку на європейську першість, став гравець львівської «Енергії-Тайм» Михайло Романов.

- Команди-суперниці чимось здивували?
- Від цих команд я очікував більшого, бо і угорці і бельгійці на минулому чемпіонаті виглядали набагато краще. Мабуть, це пов’язано з тим, що в угорців та бельгійців більше, як на половину помінявся склад. Звичайно, що несподіванкою для мене став виступ збірної Туреччини. Я не очікував, що вони обіграють угорців та бельгійців.

- Чи розраховували перед грою проти Туреччини, що вона завершиться із рахунком (12:2) на нашу користь, після того, як турки в першому турі доволі сенсаційно перемогли Угорщину?
- Ми налаштовувалися на перемогу, але те, що переможемо їх з рахунком 12:2 не очікували. Ще перед чемпіонатом перед нами було поставлене завдання виграти усі три матчі. Ви правильно підмітили, що у першій грі турки перемогли угорців, а угорці – це сильна команда. Адже перед цим ми вже грали проти них плей-оф на чемпіонат світу. Тому Туреччина у першій грі здивувала всіх. Хоча, коли ми вийшли проти них грати, то все розставили по своїх місцях та довели, що ми набагато сильніші від Туреччини.

- Преміальні за потрапляння на чемпіонат Європи в Хорватію передбачені?
- Звичайно, що передбачені. Ще перед іграми Геннадій Лисенчук сказав нам, що він розмовляв з віце-президентом Федерації футболу України і той пообіцяв за потрапляння нашої збірної на чемпіонат Європи преміальні. Однак суму називати не буду зараз, адже поки ще їх не заплатили.

- Вдома, як кажуть і стіни допомагають. Це допомагало, чи навпаки збірна не мала права оступитися?
- З одного боку добре, що відбіркові матчі ми грали в Україні, бо і рідня і сім’я могла приїхати подивитися. З іншого боку – лежав додатковий вантаж відповідальності. Адже рідко збірна України такі відповідальні матчі грає в Україні. Тому, якщо б ми бодай одну гру програли, або ж зіграли внічию нас ніхто б не зрозумів…

- Яка гра із трьох проведених була найважчою у психологічному плані?
- У психологічному – третій матч. Всі вже знали, що ми потрапили на чемпіонат Європи, але завдання перед нами стояло виграти усі три матчі. В угорців стояло завдання на поєдинок проти нас тільки перемагати, бо в такому випадку вони потрапляли б на чемпіонат Європи. Проти них завжди важко грати. Вони грають у зонний захист, а проти таких команд, які сповідують такий стиль ведення гри завжди важко.

- У трьох іграх команда забивала багато голів, але ти відзначився лише раз. Чому не вдалося засмутити більше воротарів-суперників своїми голами?
- В принципі у мене були моменти, щоб забити більше голів. Два моменти у мене було, коли я не забив у порожні ворота. Але це футбол, я не засмучуюся, все що не робиться, все на краще. Головне для мене те, що перемогла команда, що ми виграли усі три поєдинки і потрапили на чемпіонат Європи. А те, що не забив, пояснюється тим, що наша четвірка у збірній є не надто зіграною. З неї тільки я та Женя Рогачов граємо разом в одній команді “Енергії-Тайм”. З іншими хлопцями по четвірці я граю дуже рідко, тому в усіх трьох матчах я грав в основному в захисті та старався, аби наша четвірка не пропустила.

- Які цілі на чемпіонат Європи у Хорватії ставиш перед собою ти, а також керівництво збірної?
- До чемпіонату Європи ще цілий рік, на нього треба ще передовсім поїхати. А по-друге, на тих чемпіонатах Європи та світу, в яких я брав участь я ставив завжди максимальні завдання. Мені завжди хотілося перемагати. Думаю, що такі самі цілі ставлять перед собою і інші гравці нашої збірної. Керівництво перед нами ставить завдання завоювати медалі. Про це, до речі, в одному із своїх інтерв’ю сказав Геннадій Лисенчук.

- Вважаєш, що рівень команд у Європі вирівнюється, чи все-таки є команди, які стоять на різних полюсах міні-футбольної ієрархії?
- Рівень міні-футболу у Європі зростає дуже великими темпами. Мені здається, що це найбільш розвиваючийся вид спорту серед командних. Це доводять навіть ігри інших команд. Яскравий приклад – потрапляння збірної Туреччини на чемпіонат Європи. Ця команда тільки нещодавно почала грати у відбіркових матчах, вони ніколи не потрапляли до цього моменту на чемпіонат Європи. Вони навіть самі не очікували, що проб’ються на чемпіонат Європи. Вони казали, що їдуть в Україну взяти бодай одне очко у трьох поєдинках. Однак, вони потрапили на чемпіонат Європи, а це свідчить про те, що рівень команд зростає. Та ж збірна Франція, проти якої ми грали п’ять років тому на  студентському чемпіонаті світу, не занала, як грати у міні-футбол. В них грав один нападник, один захисник і два гравці в центрі поля були. Вони взагалі не знали, як в тактичному плані грати у міні-футбол, а зараз вони грають доволі непогано. Хоча Франція й програла три матчі, але з мінімальним рахунком…

- І все ж Туреччина, яка потрапила на чемпіонат Європи, була розгромлена нами 12:2?
- Це якийсь парадокс. Я прекрасно розумію, що за рік вони особливо нічого не змінять. Хіба що турки, як збірна Азербайджану набере бразильців. Можливо, вони й не програють із таким рахунком, як програли нам, на чемпіонаті Європи. Однак, вважаю, якщо вони потраплять на Іспанію, то можуть програти і з більшим рахунком. Мені здається, це не правильно, бо є команди, які набагато сильніші від Туреччини і не змогли потрапити на ЧЄ.

- Ти згадав про бразильців. А чи варто до збірної України їх залучати, як це робить Азербайджан, Росія та ще деякі європейські збірні?
- У збірній України повинні грати лише українці. Адже у нас є багато хороших гравців, а найголовніше – це гарна перспективна молодь. Нам потрібно, щоб в Україні було якомога більше бажаючих займатися міні-футболом, щоб тренери, які працюють в дитячих школах були справжніми професіоналами, щоб вони мали змогу їздити та вчитися в Іспанію, Італію, Росію. Щоб вони зростали у професійному плані і могли поясн6ити молоді, якій 15 – 18 років пояснити, наприклад, як грають ті ж таки іспанці. Тому що тактика ведення гри у міні-футболі є різна у різних збірних. Можна захищатися індивідуально, можна зонний захист використовувати. Саме це й повинні тренри пояснювати молодим гравцям для того, щоб вони прогресували і у збірної України було майбутнє. Тому бразильців брати у збірну, вважаю, не потрібно. Я їх називаю гастарбайтерами, вони приїдуть і будуть грати за гроші.  Наприклад, для мене, коли я граю за збірну і лунає Гімн України враження такі, що словами важко передати. Тим паче, коли граєш перед рідною публікою це ж честь держави, відповідальність. А коли, приїдуть бразильці, то гратимуть лише за гроші. Вони не будуть переживати за честь країни. 

Мстислав КОЦЬКИЙ-БОБ'ЯК, Галичина спортивна