Петро Димінський: "Ні Суркіс, ні Ахметов не завадять нам вийти у вищу лігу"

І це не дивно, адже після успішних результатів, показаних у першому колі та Кубку України, армія шанувальників „зелено-білих” зростає в геометричній прогресії. Майже тисячний зал кінотеатру „Кіно” продовж двох годин стихав лише тоді, коли на великому екрані демонструвалися перші роботи телестудії „ФК Карпати-ТБ”. А під час виступів керівників клубу питання до них ставили просто з залу.

...Футболісти довго не виходили „на люди” – так вони підігрівали вболівальників, які впродовж зими скучили за великим футболом. Двічі грав гімн „Карпат”, і весь зал в унісон співав „А ми йдемо...”. Коли ж гравці на чолі з почесним президентом Петром Димінським та головним тренером Юрієм Дячуком-Ставицьким таки з’явилися в залі кінотеатру, гімн залунав втретє. Усі винуватці свята були одягнені в клубні шарфи, які опісля дісталися найактивнішим фанатам. Не вийшли з усіма лише бразильські легіонери – Батіста та Пірес, які змушені були полетіти в Київ, щоб в бразильському посольстві вирішити питання з візами та дозволами на роботу в Україні. Не було у залі і генерального директора „Карпат” Богдана Федоришина, який долучився до організації зустрічі з вболівальниками. Свою відсутність він пояснив так: „Я не хочу, щоб моя поява на сьогоднішньому святі сприймалась вболівальниками як політична агітація у боротьбі за крісло мера Львова. Я вже вибачився перед командою і шанувальниками „Карпат”, з якими ми зустрінемося вже на стадіоні.”

„На мільйон не збіднію і не розбагатію”

Розпочалося шоу з відеокліпів, які зробили спеціально до зустрічі працівники новоствореного „ФК Карпати-ТБ”. Після детального представлення кожного гравця клубу (відео та закадровий коментар Юрія Дячука-Ставицького) та моря овацій, якими вдячні вболівальники нагородили кожного з них, до слова запросили Петра Димінського. Було помітно, що почесний президент „Карпат” давно не спілкувався з такою великою аудиторією, бо говорив він довго. Розповідав Петро Петрович про найгарячіші теми, які цікавили шанувальників „Карпат”: продаж Богдана Шуста, майбутній півфінальний матч з київським „Динамо”, та, щонайголовніше, вихід команди у вищу лігу.

Петро Димінський пояснив, що молодого голкіпера Шуста в „Шахтар” продали зовсім не через гроші, які за чутками були необхідні „Карпатам” як повітря. „Такий шанс для молодого хлопця випадає раз в житті. До того ж, Шуст і сам хотів цього. А на мільйон я не збіднію і не розбагатію”, – сказав перед вболівальниками почесний президент „Карпат”. Заспокоїв фанатів і Юрій Дячук-Ставицький: „У нас немає фінансових проблем. Всю зарплату, яку ми збільшили усім працівникам клубу, та преміальні ми виплачуємо вчасно”.

Втім, є у Львові люди, яким доля ФК „Карпати”, м’яко кажучи, байдужа. Говорячи про стосунки місцевої влади та клубу, Петро Димінський попросив самих вболівальників звернутися до губернатора Львівської області Петра Олійника з проханням передати клубу напіврозвалене приміщення заводу „Лорта”, де можна було б збудувати дитячу футбольну академію. „Я сам зможу забезпечувати талановитих дітей із Західної України, а окрім футболу, дати їм необхідне навчання”, – заявив Димінський.

З аеропорта – на бал

Поки почесний президент розповідав глядачам про свої плани, в кінотеатрі з’явилися бразильці Пірес та Батіста, які відразу з аеропорта приїхали на свято. Пройти непоміченими їм не вдалося – зал стоячи вітав свого улюбленця, який точними ударами поклав на лопатки „Чорноморець”, „Шахтар” та „Ворсклу” у Кубку України. Поки Батіста займав своє місце, Петро Димінський вручив Діого Жозе Піресу іменну футболку з №30. Легіонер привітався з вболівальниками, а Батіста українською мовою переклав слова земляка. І відразу по цьому свої футболки отримали й інші новобранці „Карпат” – екс-гравці стрийського „Газовика” Володимир Бобилєв та ФК „Бершадь” Микола Стус.

Пригадавши виліт „Карпат” у першу лігу, почесний президент сказав: „Я сам вивів команду до першої ліги. Причини для такого кроку були серйозні: загальна ситуація в українському футболі, корупційність суддів та якість гри „Карпат”, такого поняття як „патріотизм” у команді не було.” Продовжуючи тему „Карпат” та перспективи клубу, Петро Димінський наголосив: „Ні Суркіс, ні Ахметов не завадять нам вийти у вищу лігу. Але я не хочу, щоб ми просто грали. Я хочу, щоб „Карпати” займали місце не нижче шостого у вищій лізі, щоб була перспектива виходу на євроарену. Щодо майбутнього півфіналу Кубка України, повірте: „Динамо” боїться нас більше, ніж ми їх”.

Не обійшлося свято і без індивідуальних подарунків. Аляксєй Сучков - найкращий гравець Карпат у 2005 році за версією фанатів, отримав красень приз - скляний кубок, виготовлений в Нью-Йорку спеціально на замовлення львівської діаспори в Америці. Юний вболівальник „Карпат” на додачу зачитав Сучкову вірша. Сам володар подарунка скромно зазначив, що „Зірка” належить не йому, а всій команді.

На десерт для вболівальників приготували два фільми виробництва „ФК Карпати-ТБ”: „І сниться їм берег турецький” (про перші закордонні зимові збори команди) та „Неймовірні пригоди бразильців у Львові” (про екскурсію Львовом Батісти та Піреса), а також кліп на гімн „Карпат”, в якому усі згадали найяскравіші миттєвості першого кола та ігри Кубку України.