Артем ПРИМА: «Мені до снаги боротися за місце на п'єдесталі»

На трасі італійського міста Ріднау наш «стріляючий лижник» став переможцем у 20-кілометрових індивідуальних перегонах. Новоспечений чемпіон Європи випередив на 9,7 секунди легендарного росіянина Євгена Устюгова, олімпійського чемпіона Ванкувера.

— Перед початком європейського чемпіонату ваше прізвище не фігурувало у списку фаворитів...
— Біатлон надто непередбачуваний вид спорту, який часто дарує сюрпризи. Багато залежить від стрільби. На чотирьох вогневих рубежах я лише раз промахнувся. А мій головний переслідувач — Євген Устюгов — двічі поцілив у «молоко». До того ж перед самим стартом випав великий сніг. Трасу почали затоптувати, та все одно було важко бігти. Не всі призвичаїлися до такого покриття. Добре, що не було лютого морозу. Ми бігли за плюсової температури. В Італійських Альпах нині значно тепліше, аніж в Україні.

— Як вам життя на високогір'ї?
— Жодних проблем! Ми оселилися на висоті 1100 метрів над рівнем моря, а змагаємося ще на 350 метрів вище. Організм втомлений, але не високогір'ям, а 20-кілометровою гонкою.

— То правда, що ви долучилися до успіху Олени Підгрушної?
— У вихідний вся чоловіча команда поїхала вболівати за наших жінок. Ми не лише підтримували землячок, але й допомагали їм. Це така командна тактика: тренери розставляють усіх помічників на важливих ділянках траси — поблизу стрільбища, на крутих підйомах. Ми підганяємо дівчат, повідомляємо їм показники суперниць. Така робота — результативна. Ось Олена Підгрушна і виборола срібну медаль. До того ж ми як джентльмени носимо дівчатам спорядження.

— Українська команда вже відсвяткувала здобуття перших медалей європейського чемпіонату?
— Ні, в Італії нам не до цього. Відзначатиму свої перемоги в Україні, коли повернуся до рідного Чернігова. Запрошу всіх близьких, родичів, друзів і тренерів. Все-таки цей сезон — дуже успішний. Перед тим я виборов три золоті нагороди на Всесвітній Універсіаді в Туреччині? І ось тепер є найсильнішим на континенті. До такого звання я йшов довгі дев'ять років. Тож ця медаль найцінніша у моїй колекції.

— Ви потрапили до списку учасників чемпіонату світу в Ханти-Мансійську?
— Авжеж. Тому б не хотів, аби ейфорія через успіх на чемпіонаті Європи тривала надто довго. Порадів — і досить. У біатлоні є чимало вершин, які варто підкорити. Щодо світової першості не робитиму гучних заяв. Можу лише сказати, що мені до снаги боротися за місце на п'єдесталі.

Олег ЗУБАРУК, Галичина спортивна