Сергей КУЗНЕЦОВ: «Карпаты созрели для трофея»

Центральний нападник «Карпат» Сергій Кузнецов через запалення ахілла не міг допомогти партнерам у двох заключних іграх турніру Copa del Sol – 2011. У розмові з кореспондентом Інформаційного центру клубу напередодні від’їзду «зелено-білих» на другий тренувальний збір до Туреччини, Сергій сказав, що травма й надалі продовжує дошкуляти і навіть лікарі не беруться прогнозувати, коли він зможе поновити тренування у загальній групі, не кажучи вже про участь в іграх. Утім, форвард не втрачає оптимізму і вірить, що до першого поєдинку весняної частини сезону він таки буде повноцінною бойовою одиницею нашої команди. 

 

– Ахілл мене турбує з серпня минулого року. Тільки більш-менш серйозне навантаження, і одразу починається нестерпний біль, аж ногу викручує. Є запальний процес. Я нібито весь час лікував, сподівався, що після відпустки вже все буде нормально. Та куди там, щойно почалися великі об’єми навантажень на зборах, як одразу відчув спочатку дискомфорт, а потім з’явився і біль. В Іспанії до матчу з «Ґетеборгом» грав і тренувався на уколах, а потім і вони вже не допомагали. Вночі навіть нормально спати не міг. Тож я змушений був пропустити два останні матчі. Та й не тренувався, лише працював у тренажерному залі. 

 

– Лікарі кажуть, що коли лікуєш ахілл, робити прогнози – марна справа. Лише один Господь Бог знає, коли все пройде. На збір до Туреччини відправляюся разом з командою. Але поки що в загальній групі працювати ще не буду. Втім, я не втрачаю оптимізму і сподіваюся, що встигну набрати форму до початку весняних ігор і буду корисним команді. Адже перед нами стоять дуже серйозні завдання і ми просто зобов’язані їх виконати перш за все заради наших уболівальників. Я був просто шокований тим, як нас зустріли у львівському аеропорту після повернення з Іспанії.  

 

– Навіть гадки не мав, що нас так зустрічатимуть. Якщо відверто, то я особисто не думав, що у Львові пильно стежать за Copa del Sol. Так, знав, що ігри транслюють по телебаченню. Але ж це товариський турнір, його результатам нібито великого значення ніхто не надає. А виявляється, як мені розповідали знайомі, коли ми виграли в фіналі, то у Львові було справжнє свято. Ну а зустріч в аеропорту словами описати дуже важко – це фантастика! Скажу лише, що нам усім було насправді дуже приємно. Знаєте, я лише тепер зрозумів, наскільки вболівальники «Карпат» зачекалися від команди по-справжньому серйозного трофею, якщо так тішаться перемозі, нехай і в представницькому, та все ж товариському турнірі. Думаю, ми вже дозріли, щоб здобути трофей і вже найближчим часом потішимо Львів серйозним результатом в офіційному турнірі.  

 

«Карпати» прогресують в усіх напрямках

 

– Наш виступ у Лізі Європи оцінюють по-різному. Той, хто більш-менш розбирається у футболі, розуміє, що «Карпати» показали достатньо серйозний результат. Але чимало є й таких, хто перш за все дорікає нам тим, що ми в групі набрали лише одне очко. А з ким ми грали і так далі, їх абсолютно не цікавить. А от на «Кубку Сонця» ми виграли перше місце і привезли його додому. Для них це вже результат, бо є трофей.

 

– Вважаю, це майже те саме, що виграти чемпіонат України. Тому ми вже цієї весни в кожній грі будемо грати лише на перемогу і хочемо не тільки тішити наших уболівальників якісною грою, а й вже цього сезону піднятися якомога вище в турнірній таблиці.

 

– Ми – це всі ми: команда, гравці, вболівальники, керівництво клубу та його працівники і всі, хто має відношення до ФК «Карпати» хоч якоюсь мірою. Лише об’єднавши зусилля всіх, ми зможемо досягти тих цілей, які стоять перед нами. А я вважаю, що ФК «Карпати» за останній час дуже сильно прогресує і йде правильним шляхом свого розвитку в усіх напрямках роботи. І переконаний, що виграш того ж таки «Кубка Сонця» є ще одним підтвердженням моїх слів. 

 

– Попрацювали добре і при цьому взяли участь у цікавому турнірі, та ще й виграли його. Так що оцінка збору може бути лише позитивною. Дуже добре, що зіграли в «Кубку Сонця» – отримали і хорошу ігрову практику на фоні навантажень, і досвід міжнародних матчів. Та й фізичні навантаження, а вони на зимових зборах завжди чималі, в таких умовах переносяться набагато легше. Ігри в рамках турніру, нехай і напівофіційному, це завжди краще, ніж просто спаринги.   

 

«Шахтар» обіграли заслужено

 

– Зміни є. Раніше футбол у них був доволі примітивний, вони грали весь час верхом. Зараз же почали діяти більш технічно, намагаються тримати м’яч внизу. Той же «Мьольде», наприклад, намагався не просто боротися, а й щось творити на полі.

 

– У їхніх командах є непогані гравці з Африки, Латинської Америки. Зрозуміло, що вони додають грі кращі елементи зі свого стилю. Та й тренери скандинавські бачать і розуміють, в якому напрямку розвивається світовий футбол і переймають все найкраще.

 

– Тією чи іншою мірою важко було з усіма. Проблеми нам створювали і «Мьольде», і «Ґетеборг», і «Олесунд». Не випадково двічі довелося бити післяматчеві пенальті. А найбільше мені сподобався «Олесунд». З ним ми зіграли два різних тайми. В першому ми краще виглядали і закономірно забили гол. А от після перерви вже вони додали. Ми, щоправда, мали в кінці хороші моменти, особливо Федецький, але їхній воротар якимось дивом потягнув удар Артема. Однак нічийний результат був все ж закономірним. Добре, що хлопці, як і з «Мьольде», бездоганно пробили післяматчеві пенальті.

 

– Ми над цим навіть не думали. З усіма цікаво грати. Хто виграв, той на нас і вийшов. А щодо гри з «Шахтарем», то я її дивився разом з воротарем донеччан Юрієм Віртом. У нього також проблема з ногою – тільки в мене ахілл, а в нього коліно. Так-от, ми обоє ще перед грою зійшлися на тому, що для «Карпат» буде важливо вистояти на початку зустрічі. А потім будуть моменти і в нас. Так воно й вийшло. Можливо, в окремих епізодах нам трішечки пощастило. Але загалом «Карпати» зіграли добре. Був і хороший контроль м’яча, і багато моментів створили. Так що обіграли ми «Шахтар» цілком заслужено.

Sport.ua