Уперлися головою в стелю

Команди рівня «Карпат», потрапляючи в єврокубки, майже завжди провалюють наступний сезон. Не маючи жодного уявлення, як готувати свої команди до матчів за такого щільного графіка, більшість тренерів припускаються певних стратегічних помилок, які здебільшого стають фатальними. Додасться до цього й коротка лава запасних, яка не дає змоги використовувати ротацію складу. Звісно, ніхто не передбачав, наприклад, спуску львівської команди до зони вильоту, але більшість футбольних фахівців прогнозувала перебування команди Кононова в районі сьомого-восьмого місць.

Що ж, можна констатувати, що білоруський фахівець утер усім носа.

Трансфери

Характерно, що в міжсезоння команду ніхто не залишив, окрім деяких гравців дублюючого складу, які отримали змогу проявити себе в оренді. Особливу увагу варто звернути на лівого захисника Володимира Бідловського та нападника Юрія Фурту, який за два сезони в турнірі дублюючих команд забив 25 м'ячів. Обом по 22 роки, і тримати їх далі в дублі вже не було ніякого сенсу.

Поповнення ж було істотне. Створювати конкуренцію Андрію Тлумаку у воротах мав найкращий голкіпер Одеси останнього десятиріччя Віталій Руденко. У центр захисту до двох не надто надійних сербів долучився В'ячеслав Чечер — капітан донецького «Металурга», в якого виникли певні непорозуміння з тренером Ніколою Костовим, через що його віддали в оренду у Львів. На позицію лівого захисника взяли знову ж таки в оренду, а згодом і повністю придбали бразильця Авелара. Особливо ціну цього трансферу відчули у команді після того, як травмувався Ігор Ощипко. У середину поля додалися двоє лідерів ФК «Львів» Григорій та Борис Баранці, а в напад повернувся з владикавказької «Аланії» опальний Сергій Кузнецов.

Чемпіонат

Старт львів'ян у чемпіонаті супроводжувався певними кадровими проблемами. У першому турі в Дніпропетровську не змогли зіграти Ощипко та Голодюк, які були травмовані, а тому Кононову довелося переводити ліворуч універсала Федецького, праворуч грав Петрівський. У перерві між першим та другим турами «Карпати» встигли злітати до Ісландії на матч Ліги Європи. Де до не зовсім здорового Ощипка додався ще й захисник з протилежного флангу Артем Федецький. Утім, за словами Кононова, і Федецький, і Ощипко могли зіграти у другому турі проти «Кривбасу», але він вирішив надати хлопцям відпочинок. Таке рішення ледь не призвело до поразки, і після гри Кононов зізнався, що в цьому матчі його команда здобула очко, а не втратила.

Напередодні матчу-відповіді проти «Рейк'явіка» Олег Георгійович дав ще одне інтерв'ю, у якому зізнався, що хлопці втомлені й не встигають відновитися. «О! Почалося», — подумала більшість. У тому поєдинку склад «Карпат» був наполовину резервним. Свій шанс отримали Руденко, брати Баранці, Кополовець, Нено, Тарасенко. Вийшли й Федецький із Ощипком.

Загалом, усі поєдинки того часового проміжку давалися «Карпатам» важко. І в Лізі Європи, де ледве було зроблено крок через грузинський «Зестафоні», і в чемпіонаті України, де Кононов намагався вийти з важкої ситуації за допомогою ротації складу. Апогеєм її став матч проти луганської «Зорі», в якому з основних гравців на поле вийшов хіба що Тубич. Тим не менше, навіть резервний склад «Карпат» зумів зіграти у Луганську внічию, а Володимира Гудиму визнали найкращим гравцем матчу.

Грубо кажучи, всі ці матчі були лише заспівом. Далі почалося справжнє єврокубкове пекло. Розповідати про нього детально я не буду, бо метою цього матеріалу є підбиття підсумків саме чемпіонату, але ви все ж пам'ятайте, що «Карпати» постійно грали на тлі втоми та великого психологічного навантаження.

Щоправда, це не завадило їм демонструвати якщо й не гарний футбол, то принаймні вміння здобувати очки. З п'ятого по 10 тури львів'яни програли лише одного разу та й то — на виїзді донецькому «Шахтарю» з мінімальним рахунком та за гідної гри. Всі ж інші матчі приносили до скарбнички «Карпат» по троє очок. Тож, попри незвичність ситуації та певні кадрові проблеми (важка травма Ощипка), «Карпати» після 10 туру перебували на третій позиції. Та ще й маючи на п'ять пунктів більше, ніж минулого сезону на цей момент.

Утім, втома та надзвичайно важкий календар взяли своє — у львів'ян почався певний спад. У наступних п'яти матчах (разом із Лігою Європи) команда зазнала п'ятьох поразок. Щоправда, тут варто робити скидку на імена: «Металіст», «Динамо», ПСЖ, «Севілья» та й «Таврія», особливо коли граєш із нею в Криму, не прості суперники. Закінчилася «чорна» серія так само швидко, як і розпочалася, — Лігу Європи «Карпати» закрили гідною нічиєю з французьким ПСЖ, а чемпіонат закінчили серією з шести матчів без поразок (три перемоги та три нічиї).

Якщо порівнювати з минулим чемпіонатом, то на момент 19 туру показники команди були такі: +9 =6 -4; 30-22. Нині ж: +9 =5 -5; 24-18. Тобто майже те ж саме, але з гіршою загальною результативністю.

Кадри й тактика

Ніяких особливих ноу-хау з тактичної точки зору від Олега Кононова ми не побачили. Ті ж 4-2-3-1, які використовує більшість європейських команд. У воротах стояв Андрій Тлумак, якого підміняв Віталій Руденко. Зрештою, обидва кіпери мали змогу продемонструвати весь свій потенціал. На совісті Тлумака три пропущених м'ячі від Чеберячка у першому турі, від Корнєва у 11-му та від Сергія Силюка в 19-му. Руденка можна звинувачувати за гол у виконанні динамівця Алмейди.

Праворуч, як і раніше, грав Артем Федецький, але нинішній сезон у нього виявився не таким яскравим, як попередній. Якщо раніше ми мали змогу бачити Федецького лише в українському чемпіонаті, то цей рік він пограв і в єврокубках, і в національній збірній. Можливо, на жаль, далося взнаки хвилювання, але грав Федецький дуже невпевнено і, я б навіть сказав, примітивно.

Зовсім інша оцінка у бразильця Авелара, який дуже вдало замінив Ігоря Ощипка. Можливо, в захисті власних воріт хотілося б від цього хлопця більшої зосередженості, але його небезпечні рейди на половину поля суперника повністю компенсували цей маленький недолік. Як завжди, багато критики можна вжити й до гри сербського дуету центрбеків. Так само, як і до В'ячеслава Чечера. Особливо погано хлопці грали в Європі, де команда постійно перебувала під тиском. У даному випадку можна констатувати: якщо «Карпати» хочуть прогресувати й надалі, то терміново треба підсилювати центр захисту. Та й у чемпіонаті України кадрового потенціалу львів'ян вистачить, щонайбільше, на п'яте місце — і «Дніпро», і «Металіст» значно сильніші. Щоправда, частково цю проблему зможе вирішити повернення Ігоря Ощипка, який спокійно може зіграти в центрі захисту.

Пару опорних півоборонців «Карпат» складали здебільшого Самсон Годвін та Андрій Ткачук, але очевидно, що пара Годвін — Голодюк у цьому контексті набагато перспективніша, адже Олег може не тільки у відборі зіграти, а й класно асистувати, вдарити здалеку, що він уже неодноразово демонстрував. Ткачук з креативної точки зору, очевидно, програє Голодюку. Ще одна проблема «Карпат» це фланги. За великим рахунком, там є лише Денис Кожанов, який грає стабільно і повністю відповідає своїй позиції. Щодо інших? Сандро Гурулі, як на мене, занадто повільний для флангового гравця і не вміє швидко прощатися з м'ячем. До того ж, він, за своєю суттю, — плеймейкер. Сергій Зеньов міг би стати класним фланговим нападником, але йому не вистачає стабільності — один матч він грає просто чудово, а в іншому його зі свічкою не побачиш. Загалом же, його швидкість, вміння вриватися у штрафний із флангу, його результативність — це саме те, що треба.

Ще одна важлива деталь карпатівського механізму — Михайло Кополовець. Він належить до розряду тих футболістів, які за 90 хвилин матчу можуть переорати все поле, заборонувати його, а потім ще раз переорати — швидкий, агресивний. На жаль, на цьому всі позитивні моменти гри Михайла закінчуються. Думки в його грі, очевидно, не вистачає, а тому Кононов використовує його, переважно випускаючи на заміну, коли суперники вже втомилися і їх треба дотиснути. Великі сподівання, особисто у мене, на Володимира Гудиму, який саме в цьому чемпіонаті почав прогресувати й потрапляти до основи. У нього є хороше майбутнє. Важко загалом оцінювати гру братів Баранців — вони занадто мало виходили на поле. Можливо, це ще один прихований резерв Кононова.

Ще одна проблемна зона «Карпат» — центрфорвард. За великим рахунком, є лише Сергій Кузнецов. Рівень Батисти — занадто низький (він повільний, незграбний, багато моментів не реалізовує), а Габовда поки що отримував занадто мало часу, аби забивати стільки, скільки в молодіжній першості (19 м'ячів за два сезони).

Вічнозелені перспективи?

Не тільки на мою думку, «Карпати» вже дісталися своєї стелі. З тим складом, який є нині, можна претендувати, щонайбільше, на п'яте місце. А тому нинішній сезон можна вважати для них таким собі Рубіконом: або перейдуть на той бік, або ж так і залишаться вічнозеленою командою з перспективами псувати нерви лідерам, але не більше. Хоч як це наразі банально, але далі слово має сказати президент. Чи готовий він розпочати боротьбу хоча б із «Дніпром» та «Металістом»? У принципі, все мають показати трансфери: якщо «Карпати» хочуть претендувати на щось серйозне наступного сезону, вже нині вони мають купувати хороших гравців, бо перерва між чемпіонатами занадто коротка аби встигнути побудувати серйозну команду.

Утім, складається враження, що у Львові навряд чи готові розпочати боротьбу за місце на п'єдесталі. Недаремно ж напередодні Нового року Олег Георгійович всерйоз розмірковував над пропозицією російського клубу «Краснодар».

Тим часом, селекційна служба львів'ян обіцяє кілька нових облич у команді, й, судячи зі слів Кононова, придбання робитимуться в кожну з ланок. Залишилося дочекатися й оцінити їхню якість. До слова, говорячи про завдання на сезон, генеральний директор клубу Ігор Дедишин зауважив, що від ще одного потрапляння в Лігу Європи вони не відмовляться.

Р.S.: Юрій Фурта та Андрій Сагайдак, лідери дубля «Карпат», поїхали влаштовуватися до аутсайдера польської екстракласи «Краковії». До цього, Юрій Фурта (найкращий бомбардир молодіжної першості минулого сезону) не зміг закріпитися в ПФК «Олександрія», а цієї зими не підійшов тренеру ФК «Геліос» Роману Покорі. Оце і є справжній рівень наших найкращих дублерів?

Олександр ОЗІРНИЙ, газета «Український футбол»