ТАЙСОН: «Хочу выиграть с Металлистом чемпионат»

За день до закриття літнього трансферного вікна, 30 серпня, бронзовий призер чемпіонату України «Металіст» представив свого новачка - 22-річного нападника Барселлоса Фреду Тайсона. Адаптація бразильця на новому місці пройшла безболісно, і вже за два місяці наставник харків'ян Мирон Маркевич у бесіді з журналістами констатував: Тайсон для його команди - знакова фігура.

 

Новачок має довірливі очі та широку посмішку - нічого спільного із похмурим та замкнутим панчером, який у середині 80-х укладав своїх суперників на ринг штабелями. Утім, до харківського Тайсона боксерське прізвисько причепилося саме через симпатію його матері до Залізного Майка. Чи дійсно в одному зі своїх десяти дітей вона угледіла схожість з американським профі - невідомо, але хлопець із легкістю прийняв нове ім'я.

 

Більше того, в Україні він вже встиг продемонструвати свій норов - отримавши по ногах у домашньому матчі проти «Сампдорії», у відповідь помацав щоку півзахисника Андреа Полі, за що й був відправлений у роздягальню. Саме після того вилучення, коли «Металіст» був змушений проводити без свого лідера два важливі двобої в Лізі Європи УЄФА, Маркевич визнав вагомість втрати бразильця. Приводів не погоджуватися з тренером у преси та вболівальників не було.

 

Уже в перших матчах за харківський клуб Тайсон продемонстрував свої здібності - височенну швидкість і нестандартне ігрове мислення, підкріплені технікою, що відповідала найкращим бразильським зразкам. Новачок був постійно націлений на ворота суперників, не боявся брати гру на себе і перевіряти пильність голкіперів ударами із важких становищ. У складі «Металіста» він забив 6 м'ячів і створив велику кількість моментів для партнерів, розвіявши всілякі сумніви щодо доцільності свого переходу, що коштував новим роботодавцям шість мільйонів євро.

 

Чи думав хлопчик з маленького Пелотаса, який через скрутне становище сім'ї був змушений підхарчовуватися в лютеранській церкві, що хтось коли-небудь викладе за нього такі гроші? Напевне, адже він був бразильцем, марив футболом і мріяв завдяки ньому допомогти своїм рідним. Утім, перші оглядини в дитячій школі «Інтернасьоналя» Тайсон провалив: тренер припинив «страждання» 13-річного малюка вже після 10 хвилин перебування того на полі.  

 

Доля повернулася до хлопця обличчям лише за три роки, коли він із другої спроби нарешті був зарахований до найтитулованішого клубу Порту-Алегрі. У юнацькій команді Тайсон зірок з неба не хапав, перебуваючи у затінку Алешандро Пато, з яким, до речі товаришував і ділив на базі одну кімнату. Лише у 2008-му його нарешті стали долучати до матчів основного складу. Гра виконавця, який міг діяти як на вістрі атаки, так і з глибини, справляла пристойне враження. Водночас тренер постійно вказував підопічному на його головний недолік - не достатньо акцентований удар - і радив удосконалюватися, зокрема, переглядаючи відео із власними поєдинками.

 

Справи потихеньку пішли вгору. На початку сезону-2009 Тайсон отримав виклик до бразильської «молодіжки» і підписав із «Інтернасьоналем» новий контракт до 2013 року. Він став головною зіркою чемпіонату штату Ріо-Гранді-ду-Сул і його найкращим бомбардиром. Новий лідер команди відзначився 15 влучними пострілами, хоча здебільшого виконував обов'язки піднощика снарядів для чистого нападника Нілмара. Ще одною нагородою для Тайсона стала майка із сьомим номером, під яким зазвичай грали ключові футболісти «Інтера».

 

У «Металіст» Тайсон переходив у ранзі чинного володаря Кубку Лібертадорес, який червоно-білі вибороли, двічі перемігши у фіналі мексиканську «Гвадалахару» - 2:1 та 3:2. В обох вирішальних двобоях він виходив на поле з перших хвилин, діяв дуже натхненно, хоча й жодного разу не забив. Вже тоді було зрозуміло, що талановитий виконавець перебереться в Європу, адже за ним полювало чимало тамтешніх авторитетів. Харків'янам завдяки наполегливості й конкретності запропонованих умов удалося обскакати конкурентів, в тому числі й донецький «Шахтар», який має набагато більші фінансові можливості.

 

Керівники та тренери «Металіста» стежили за кількома бразильцями, але врешті-решт, порадившись зі співвітчизниками Тайсона - Клейтоном та Фініньо - сфокусувалися на форварді з Порту-Алегрі. У минулому році лави бронзового призеру чемпіонату України залишив майстер виконання штрафних Жажа Коельо, що стало дуже відчутною втратою для команди. Проте, як зазначив Маркевич, Тайсон з його рівнем майстерності значно переважає свого попередника. «Наш новачок талановитіший за Жажу. Взагалі, виконавців із такою швидкістю зараз не так вже й багато. Так, він ще молодий, і з ним ще багато доведеться працювати, але я вірю, що Тайсон продовжуватиме прогресувати й приносити користь клубу», - підкреслює наставник.

 

У «Металістом», з яким футболіст зв'язав себе 5-річною угодою, його влаштовує все - тренери, партнери, клубна інфраструктура та уболівальники. Однак у майбутньому хлопець розраховує на чергове «підвищення». «З цією командою я хочу виграти чемпіонат країни, кубок і єврокубок. «Металіст» є великою вітриною, в якій я можу показати себе усьому світові», - каже Тайсон. Новий шанс зробити це у новоспеченого діаманта харків'ян з'явиться вже у лютому, коли у 1/16 фіналу Ліги Європи вони зустрічатимуться з німецьким «Байєром».

www.uefa.com