Игорь ХУДОБЯК: «Стыдно, что у нас нет ни одной победы»

Завтра «Карпати» зіграють свій останній матч у 2010 році. Багато хто вважає, що гра з ПСЖ для «зелено-білих» не має жодного значення. Адже за будь-якого результату свої виступи у Лізі Європи вони припиняють. Утім, з цим абсолютно не згідний один з лідерів нашої команди Ігор Худоб’як.

 

– Коли ми летіли до Туреччини, багато хто казав, що не розуміє, для чого нам це потрібно. Мовляв, навіщо готуватися до матчу, який нічого не вирішує в турнірному плані і до того ж є останнім перед відпусткою. Коли їх послухати, то виходить, що у нас немає жодної мотивації на гру з ПСЖ.

 

– Чи є в мене мотивація на гру з ПСЖ? Однозначно є! Дуже хочу виграти цей матч.

 

– Та соромно закінчувати груповий турнір без жодної перемоги. Так, група у нас дуже сильна. Але навіть таким суперникам негоже програвати всі матчі. До того ж це буде остання наша домашня гра в році і загалом заключний матч перед зимовою перервою. Тому дуже хочеться зробити подарунок нашим уболівальникам на свята. Та й собі також добре буде підняти трохи настрій перед відпусткою.  

 

– Ми добре попрацювали на зимових зборах на початку року, а потім і влітку. Та й лікарі наші робили все, щоб ми встигали відновлюватися між іграми, за що ми їм дуже вдячні. Ну й три дні відпочинку після матчу в Дортмунді були доречними. Тому навіть зараз, коли залишився останній матч, фізично почуваюся досить добре. А от морально трохи гірше – поразки у Лізі Європи десь не дають спокою, залишають неприємний слід у душі. Це ще одна причина, чому обов’язково потрібно добре зіграти з ПСЖ. Так, усі говорять про те, що ми набираємося досвіду. Але поки що надто він болючий. Хочеться, щоб він був не лише з присмаком гіркоти поразок.

 

– Абсолютно ні. Знаєте, мені навіть дуже подобається грати через кожних два-три дні. Не думаю, що буду оригінальним, коли скажу, що грати мені більше подобається, ніж тренуватися.

– Спочатку було трохи важко. Напевне, через те, що незвично. Але поступово ми втягнулися, і стало нормально.

– Думаю, у Севільї. І справа не лише в рахунку 0:4. Просто іспанці в тій грі піймали кураж, і нам було дуже важко їм протидіяти. Вони класно в тій грі контролювали м’яч, відібрати його у них було майже неможливо.

 

– Група у нас насправді дуже сильна, всі команди європейського рівня. Однак напевне виділю все таки «Боруссію». Саме як команда вона найкраща, бо індивідуально і в ПСЖ, і в «Севільї» є також чимало дуже сильних гравців. А от командна гра найкраще поставлена у німців.

 

– Усього потроху. Але напевне найбільше – це психології: впевненості в собі під час гри. Звідси й всі наші недоліки – неточні переді, проблеми зі створенням та завершенням атак і безглузді, можна сказати, просто таки дитячі помилки в обороні, коли ми самі собі привозимо голи.  

– Хороші моменти у нас були в кожній грі. Можливо, за винятком останнього матчу в Дортмунді. Чому не реалізували? Знову ж таки скажу про психологію, про все ту ж таки впевненість. Коли ти не віриш в себе, в те, що ти заб’єш, то забити насправді стає майже неможливо.

 

– Спочатку хочу сказати, що незважаючи навіть на поразки у Лізі Європи, я вважаю, прогрес у нашій грі є. В усякому разі, в чемпіонаті України ми граємо досить непогано, і результат у нас тут є. Хоча ще не так давно багато хто не вірив у те, що ми можемо здобути путівку в єврокубки. Так само і в Європі – не все одразу. Але для прогресу потрібно, щоб не лише команда, а й клуб розвивався в усіх напрямах. Необхідно підсилювати склад, проводити відповідну селекцію, покращувати умови для тренувань та відновлення тощо.   

– У нас повинна бути більша, ніж у них, мотивація. Можливо, вони привезуть не найсильніший склад. Адже завдання виходу з групи ПСЖ вже виконав. Але ми на це не повинні орієнтуватися. Для нас головне, показати свою командну гру і проявити при цьому повну самовіддачу. Тоді можна буде сподіватися на перемогу.