Новоградські «ноу-хау»

Останніми роками колишня футбольна слава Житомира дедалі більше перетворюється на такий собі міф далекого минулого. Через недалекоглядність спортивних керівників регіону (та й не тільки спортивних!) обласний центр Поліського краю втратив великий футбол. І нинішні намагання відродити «Полісся» наштовхуються на той же адміністративний спротив. А обіцянки навести лад на «руїнах Колізея», як влучно назвав Центральний стадіон Житомира один із столичних гостей, так і залишаються лише на папері.

Та все ж нинішнє футбольне життя Житомира аж ніяк не можна назвати «тихим болотом», бо час від часу його збурюють ті чи інші «ентузіасти» футболу. Відкриттям нинішнього сезону можна сміливо назвати команду з Новограда-Волинського, що виступає під старовинною назвою свого міста «Звягель» та вперше в історії Житомирщини стала її чемпіоном. Та невгамовні амбіції деяких керівників цього колективу призвели до небувалих порушень футбольних законів та й просто людських правил поведінки.

В аматорських змаганнях України новоградцям вдалося дійти до фіналу, але за ганебну поведінку під час матчу тренера команди було вилучено зі стадіону. А в обласному чемпіонаті вболівальники «Звягеля» за підбурювання керівника клубу Василя Гордійчука вчинили «суд Лінча» над арбітрами. Та й чемпіонами області «звягельці» стали, так і не зігравши два останні матчі, а лише, як висловився один із членів виконкому, просто «розписали» їх. І саме оте новоградське «ноу-хау» стало вирішальним для перемоги «Звягеля». А далі В.Гордійчук уже й «розписувати» ні з ким не бажав: він сам призначив дату матчу за Суперкубок області, сам придбав відповідний «сосуд» і, привізши до Житомира свою команду та її вболівальників, влаштував нечуваний фарс. За відсутності суперника — володаря Кубка області — він оголосив переможцем гри власну команду й вручив їй буцімто Суперкубок, а палкі її прихильники тричі підкинули у повітря свого господаря. Що ж до офіційних підсумків футбольних змагань Житомирщини, то про них краще за очільника обласної федерації футболу ніхто не знає. Тож слово Олександру Чернявському:

—За майже чотири роки, що я обіймаю посаду голови ЖОФФ, було проведено чималий обсяг роботи. Перш за усе це створення умов для роботи федерації: нині ми маємо в своєму розпорядженні чудово обладнаний офіс, усю необхідну оргтехніку та транспортний засіб. Хоча штат досі маємо вкрай обмежений — голова та бухгалтер на півставки, і ще останнім часом на громадських засадах став працювати відповідальний секретар. Та в більшості районів нашу роботу можна побачити у зростанні кількості команд та футбольних полів, залученні до занять футболом дедалі більшої кількості дітей та молоді. Вже в 19 районах області проводяться власні чемпіонати з футболу, до яких залучено 231 команду.

Традиційно футбольний сезон-2010 на Житомирщині розпочався кубковим турніром. У боротьбі за Кубок обласної газети «Житомирщина», попри численні перешкоди й фінансові труднощі, взяли участь 26 команд. У фіналі турніру зустрілися два гідних суперники — ФК «Хіммаш» (Коростень) та ФК «Бараші» (Ємільчинський район), і в запеклій боротьбі перемогу здобули досвідченіші коростенці. Та все ж головним змаганням вважається регулярний чемпіонат області, а до нього знайшли змогу долучитися лише вісім кращих колективів. Склад вищої ліги був досить рівним, виняток складав хіба що радомишльский «Прес». Тож більшість матчів проходила на пристойному рівні та в запеклій спортивній боротьбі. До трійки призерів, окрім вже згадуваного клубу «Звягель-750», увійшли «Зоря-Енергія» з містечка Романів та молодіжна команда ДЮФК з Коростеня.

Першу лігу, яка розігрувала першість області, ми були змушені поділити на дві групи — «Північ» і «Південь», бо кількість бажаючих виступати в ній була рекордною за роки незалежності України — 17 команд. Фінальний турнір чотирьох найкращих команд ліги пройшов у Житомирі. Переможцем стала команда Житомирського району «Арсенал». Проведено було також турнір ветеранів футболу, за участі 10 команд, в якому гору взяло житомирське «Полісся». Пишаємося ми й чисельністю учасників Дитячо-юнацької ліги області, в якій нині грало 46 команд. Серед наших досягнень на Всеукраїнській арені зазначу «срібні» нагороди в Аматорській лізі команди «Звягель-750» з Новограда-Волинського. Пристойно виступили й наші ветерани, дійшовши до фіналу в групі 45 років та до півфіналу — в групі 35 років.

З приходом на посаду голови Житомирської облдержадміністрації С.Рижука, який постійно пропагує розвиток футболу, стало набагато легше працювати в регіонах. Голови районних адміністрацій дедалі більше повертаються обличчям до народної гри, тож зростає кількість впорядкованих стадіонів, побільшало футбольних полів у сільській місцевості, до обласних і районних змагань долучається дедалі більше команд різних категорій та вікових груп. (Сумним винятком поки що запишається обласний центр! — Прим.авт.).

На жаль, був цього сезону й негатив. Перш за все, це два випадки з агресивними нападами на арбітрів. Хочу зазначити, що суддівство поки що становить в нашій федерації найбільшу проблему, бо дуже мало в області кваліфікованих арбітрів. Для обслуговування чемпіонату й першості області ми з великими труднощами набираємо 36 арбітрів і ніякого резерву при цьому не маємо. Тож нерідко доводиться призначати на гру й тих, хто в попередньому матчі припустився помилок і отримав низьку оцінку від інспектора федерації. Втім, якщо в першому випадку, коли в місцевому «дербі» зійшлися дві коростенські команди і «на горіхи» дісталося суддям, цивілізованими були хоча б наслідки інциденту — винуватці були покарані та вибачилися перед арбітрами, в іншому ж було все навпаки.

До зустрічі з коростенським «Хіммашем» новоградці перемагали, у шести матчах поспіль і настільки увірували в свою непереможність, що в тій домашній грі ніяк не могли визнати поразку. А винуватцями, як водиться, «призначили» арбітрів, що не дали очевидний, на думку господарів, пенальті у ворота гостей. Та, мабуть, усе й закінчилося б криками незадоволених уболівальників, якби у ролі їхнього підбурювача не виступив... сам голова ради засновників ФК «Звягель-750» Василь Гордійчук. Заволодівши мікрофоном, він заходився поливати брудом арбітрів матчу, погрожувати їм і навіть закликати до розправи. Натовп у кілька сотень уболівальників умовляти довго не довелося, а двері приміщення, в якому намагалися сховатися арбітри, були вже зачинені зсередини одним із новоградських футболістів. Тож дісталося арбітру і його асистентам, як кажуть, по перше число!..

Таке безчинство не могло залишитися поза увагою обласної федерації, і вже невдовзі КДК розглянув усі подані матеріали й виніс свій вердикт (до речі, не найжорсткіший!). Та керівникові клубу, що націлився на перемогу в чемпіонаті, вдалося натиснути на Апеляційний комітет, а перед тим зірвати проведення позачергового засідання Виконкому ЖОФФ, тож навіть дискваліфікацію новоградського стадіону було скасовано. Отже, хуліганство залишилося не покараним, а новоградські футболісти й уболівальники на чолі з В.Гордійчуком почуваються героями.


Юрій ЧЕРНИШОВ, газета «Український футбол»