Ігор ЛИТОВКА: «Шовковський завжди був для мене орієнтиром»

Молодий воротар «Севастополя» Ігор Литовка в одну мить став відомим на всю країну, відбивши два пенальті в зустрічі проти київського «Динамо»!

-Ну, Ігорю, відразу вітаю вас із таким чудовим звершенням — на моїй пам'яті ще не було такого, аби голкіпер двічі впорався з 11-метровими в зустрічі, де суперником є флагман вітчизняного футболу, та ще й на його полі! То якими є ваші почуття нині, за дві доби після героїчного поєдинку?
—початку панував стан ейфорії — навіть не можу передати весь обшир власних почуттів. Утім, за кілька годин усе це трохи вляглося, відтак нині дивлюся на суботній матч трохи спокійніше, виваженіше. Знаєте, виходячи на поле, дуже хвилювався! Проте потім усе минуло. Уперше зловивши м'яч, заспокоївся.

—Гра справді була дивовижною. Причому, дивовижним виявилося її закінчення: ви підбігли до Олександра Шовковського — це задля автографу чи дружнього спілкування?
—Річ у тому, що Олександр Володимирович завжди був для мене орієнтиром, на якого я рівнявся. Вважав і вважаю його голкіпером №1 України, якого ще ніхто так і не перевершив. Для мене одним із найяскравіших спогадів юності є мундіаль у Німеччині, а саме — післяматчеві пенальті в зустрічі проти швейцарців, і ті героїчні дії Шовковського. А тут, уявіть собі, я виходжу на поле разом із цією людиною! Ми домовилися, що обміняємося футболками в роздягальні. Проте, коли я зайшов туди, Олександра там уже не було... Ну нічого, я не засмучуюся — наступного року обов'язково «поцуплю» футболку СаШо!

—Але ж для цього потрібно зостатися основним воротарем у команді й навесні. Чи стане київська гра запорукою того, що ви залишитися першим кіпером «Севастополя»?
—Не знаю. Кажуть, що з Нового року в нас буде інший тренер... У будь-якому випадку все доведеться доводити із самого початку.

—Наостанок — запитання, можливо, не зовсім до теми: найкращим у складі динамівців був Роман Єременко, який мав нагоду стати героєм туру, реалізувавши пенальті. Чого ж ви так зіпсували йому вечір, відбивши 11-метровий?
-(Сміється). Ну я не хотів!.. Так вийшло. Наступного разу Роман обов'язково заб'є!


Володимир БАНЯС, газета «Український футбол»