Дмитрий БЕЗОТОСНЫЙ: «Хочется быть первыми, а не последними»

Если нет оптимизма, но нет и смысла играть, считает футболист запорожского «Металлурга»

19 ноября 2010, 16:10 |

1017

Дмитрий БЕЗОТОСНЫЙ: «Хочется быть первыми, а не последними» — Дмитрий Безотосный

Після того, як Максим Коваль перейшов у «Динамо», місце у воротах запорізького «Металурга» зайняв Дмитро Безотосний. Уродженець Хмельниччини свого часу грав у дублі раменського «Сатурна». В 2004 році він приїхав у Запоріжжя, але лише зараз зумів стати воротарем номер 1. Як на зло, радості з цього мало – команда міцно забронювала за собою останню сходинку турнірної таблиці.

- Як воно, бути на останньому місці?

- Дуже неприємно. Я вважаю, що це не наше місце, що ми можемо і маємо бути вище. Це, зокрема, останні наші ігри доводять. На початку сезону ми розгубили очки, хоч мали вигравати або внічию зіграти. Тому зараз дуже важко зібратися. На кожен матч треба налаштовуватися як на останній. Усі ж розуміють, що перша ліга – це не для нас. Маємо все можливе зробити, аби залишитися у вишці.

- У чому причина такого становища команди? Хіба тільки в тому, що очки на старті розгубили?

- Переходи лідерів? Можливо, вони теж свою роль відіграли. Але ми підсилилися Хайдучеком, Татанашвілі, Жуніором, Фабіо. Їм треба час, щоб адаптуватися до нашої гри, не все відразу, хоч вони вже починають грати. Без лідерів теж можна грати. А от так втрачати перемоги не можна. Вели в рахунку, а у підсумку 2:1 програли, не втримали гру. Може, хтось уже подумав, що перемога в кишені, а може, хтось боявся втратити перемогу. Різне було.

- Як плануєте вибиратися з ями?

- Нас рано списують. Потенціал в команди є, це ми вже довели. Зараз лише середина чемпіонату, а не останній тур. Матчів буде достатньо. Головне, налаштуватися так, як на останні 4 гри, тоді все вийде.

- Настрій у вас досить оптимістичний…

- Як нема оптимізму – то нема сенсу грати. Хочеться бути першими, а не останніми. Рук не опускати, підтримати партнера, тримати кулаки один за одного. Якщо так буде, то я переконаний на 100%, що ми не вилетимо з вищої ліги.

- До оборони у вас є претензії?

- Якби ж то лише в них була причина наших проблем. Ми і забивали мало. Пропускали, не сперечаюся, але що робити, якщо форварди з метра у ворота не влучають? Але це таке – і захисники, і нападники… усі ми люди, а не роботи. Підтримаємо один одного і все буде добре. Так, як з «Арсеналом». Пропустили, один одного підбадьорив, і понеслися – спершу відігралися, а потім і вирішальний гол забили. Рук ми не опустили.

- Кажете, що нападники не забивають. А може, варто і самому їм допомогти, так, як Боровик, наприклад…

- О, я теж про нього згадав. Він молодець. Але на даний момент я не пригадаю, щоб за мінімального рахунку у нас були кутові біля воріт суперника. Чи побіг би я туди? Якби команда не була проти – то так. При нагоді треба спробувати (сміється).

- «Металург» двічі грав проти «Шахтаря» в Донецьку. Де було важче – в чемпіонаті чи в Кубку?

- Та я б тут різниці не робив. У кожному з цих двох матчів треба було постійно чекати на удар когось з бразильців. За рахунок своєї техніки та індивідуальних дій, вони досить часто били по воротах. Але нас це не мало зупиняти. Тепер не має значення, проти кого грати – очки все одно треба здобувати. Було б добре піти на зимову перерву з кращим показником.

- Плануєте виграти в «Карпат»?

- Звичайно. Ясно, що це буде не просто, але нам нема куди відступати. Ми не в середині, що можемо дарувати чи губити очки. От дві гри залишилося – треба виграти.

- Що вас найбільше дивує в «Карпатах»?

- Фізична підготовка не дивує. Команди з західного регіону витриваліші, бійці. Ті ж «Волинь» чи «Закарпаття» теж грають до останньої секунди. Тому тут нема нічого дивного, навіть попри те, що команда зіграла дуже багато матчів. А от дивує, у хорошому розумінні, атмосфера, яка є в «Карпатах». Мені подобається, що команда б’ється до кінця, подобається тренерська робота.

- Цікаво, звідки у вас такі знання? Спілкуєтеся з кимось із «Карпат»?

- Ні, нікого особисто не знаю. Але люди говорять, пишуть, зрештою, з самих матчів це помітно. Як вони у свої сили вірять, яка самовіддача… Приклад «Галатасарая» показовий.

- Хто, на вашу думку, найнебезпечніший гравець «Карпат»?

- Важко відповісти. Якщо ми покажемо свій футбол і не дамо «Карпатам» розбігатися – тоді нам ніхто не страшний.

Sport.ua