Сергей МАТЮХИН: «Личные достижения значат не так уж много»

Автор єдиного м’яча «Арсенала» у ворота «Зорі» Сергій Матюхін розповів прес-службі ПЛ про підготовку киян до матчу з «Севастополем».

 

− Настрій робочий, як завжди. Але не стану приховувати, що після останнього матчу проти луганчан є певний неприємний осад на душі: вигравали по ходу поєдинку та не втримали потрібний рахунок. А гірше за все, що могли взагалі програти. Є над чим замислитись.

 

− Ми й самі з хлопцями обговорювали цю тему. Справа у тому, що у кубковому чвертьфіналі нам у суперники дістались «Карпати», та й грали ми з таким серйозним опонентом на виїзді. Там внутрішній настрій, стимул пройти до наступного раунду, вочевидь, виявився вищим, і ми не розпорошували сили та емоції. Напевно, тих самих якостей нам не вистачає в останніх матчах Чемпіонату, де імена суперників, були менш гучними.

 

− Звичайно, привід радіти був би у разі командного успіху. Особисте досягнення значить не так багато. Якщо брати гольові показники, то з урахуванням кубкових та єврокубкових змагань забив приблизно 15 разів. Одного сезону, коли тренером у «Дніпрі» був Микола Федоренко, я навіть грав правим півзахисником, як дивно це не звучить. Тоді записав на свій рахунок 4 чи 5 м’ячів. У решті випадків − це, як правило, стандартні положення. Наприклад, у матчі проти «Зорі» я порушив установку тренера і пішов при подачі кутового не у свою «точку», але це принесло успіх.

 

− Буду відповідати лише за себе. У мене є бажання здобувати якомога більше перемог, у тому числі, й на міжнародному рівні. Про завдання на сезон краще спитати у керівництва клубу чи головного тренера команди.

 

− Через мікротравму я пропустив перші 4 тури, і за тим поєдинком спостерігав з трибуни. А грати самому і дивитись збоку − далеко не одне й тем саме. Тому оцінювати своїх партнерів не наважусь. Скажу, що з того часу «Севастополь» точно слабшим не став. Взагалі рівень більшості команд відрізняється не суттєво, а отже кожен матч вимагає максимальної концентрації, якої нам часто і не вистачає.

 

− Приємно грати серед досвідчених футболістів, коли легше знаходити порозуміння з партнерами на футбольному полі. Про недоліки команди говорити не буду. Нехай їх суперники спробують відшукати у наступних іграх.

 

− Неетично розголошувати таємниці тренувального процесу. Будемо грати так, як скаже Юрій Бакалов. Він обирає план ведення гри, а ми його втілюємо у життя.