Иван МИЛОШЕВИЧ: «Времени на «поплакать» у нас нет»

Проигрыш – всегда проигрыш, считает защитник «Карпат»

10 ноября 2010, 13:12 |

1099

Иван МИЛОШЕВИЧ: «Времени на «поплакать» у нас нет»

Щойно залишивши роздягальню стадіону «Україна» після матчу з «Дніпром», гравці «Карпат» одразу сідали в автобус, який відвозив їх у реабілітаційний центр «Софія». Тож поспілкуватися з журналістами «зелено-білі» по більшості відмовлялися, а в кращому разі давали короткі коментарі. Чи не єдиним, хто дав вичерпну відповідь на всі запитання, був центральний захисник Іван Мілошевіч.

– Ми сьогодні добре відіграли матч. Мали хороші моменти, але шкода, що не змогли їх реалізувати. Тому нічия хоча й не поганий результат – одне очко нам також не завадить, але ми дуже хотіли перемогти. Причому ми не просто хотіли виграти, а зробити це так, щоб той футбол, який ми продемонструємо, сподобався нашим глядачам. Сподіваюся, що сама гра у нашому виконанні їх таки задовольнила. А от результат, швидше за все, як і нам, гравцям, повного задоволення не приніс. Адже два очки ми втратили.

– Всі гравці «Карпат» сьогодні грали дуже рішуче і були по спортивному злі. Це вас так розізлила «Севілья»?

– Не «Севілья», а наша гра проти неї. Так, ми вийшли насправді на поле дуже злі і хотіли довести всім, а перш за все самим собі, що ми вміємо грати у футбол. Адже у четвер ми дійсно зіграли слабо – чотири «сухих» м’ячі це занадто багато і це дуже боляче вдарило по нашому самолюбству. Однак у нас немає часу, щоб довго переживати поразки. Ігри йдуть одна за одною, через кожних два – три дні. От лише в четвер ми грали у Севільї в Лізі Європи, сьогодні – в чемпіонаті, а вже в середу – важливий чвертьфінальний поєдинок на Кубок України. Так що часу на те, щоб «поплакати», у нас немає.

– Важко грати за таким щільним графіком?

– Не легко, це точно. Втім, я б не сказав і що важко. До того ж ми вже до такого ігрового ритму звикли. Адже в будь-якому разі, грати завжди цікавіше та приємніше, ніж тренуватися. А коли ти маєш нагоду випробувати себе у іграх з такими командами, як «Боруссія» чи «Севілья», то про втому забуваєш. Хоча зрозуміло, що вже в процесі гри вона дає про себе знати. Але нічого, ми даємо собі ради в цьому питанні.

– Давай повернемося до матчу з «Дніпром». Чого забракло твоїй команді для перемоги?

– Забитого голу. А от чому ми так і не забили? Думаю, що нам не вистачало глибини атак через фланги. Через центр ми сьогодні зіграли непогано, але «Карпати» завжди багато атакують через фланги і саме на них зароджується багато небезпечних моментів. А нині цього не було. От і вийшло, що «Дніпро» в обороні наситив центр і все, його ми так і не змогли здолати.

– На твою думуку, рахунок відповідає тому, що відбувалося на полі?

– Думаю, що жодна з команд не задоволена ним і кожна приводить аргументи на свою користь, що саме вона повинна була вигравати. Але я думаю, що тепер вже пізно щось говорити. Та й у футболі не говорити потрібно, а треба голи забивати. А якщо їх не було, значить саме нічия 0:0 є найбільш справедливим результатом.

– А в Севільї рахунок 0:4 був справедливим?

– Думаю, що так. «Севілья» показала просто фантастичний футбол. Думаю, в той день їй програла б будь-яка інша команда. Так що нам до певної міри не пощастило. Але не хочу все списувати тільки на фарт. Причину поразки ми повинні шукати в першу чергу в самих собі.

– І в чому ж вона полягає – можливо, ви надто побоювалися іменитого суперника?

– Страху у нас не було. Хоча, зрозуміло, що певне хвилювання, особливо в перші хвилини, у нас було. Десь через нього ми й пропустили перший гол. Саме пропущений м’яч сплутав нам усі карти. Після нього в нас зникла впевненість. А «Севілья» навпаки, забивши гол, впіймала кураж і її прорвало. Так що все по ділу.

– Тим не менше, в кінці ви створили кілька небезпечних моментів і навіть на останніх секундах влучили у штангу. Якби забили, це б якось підсолодило гіркоту поразки?

– Думаю, що ні. В усякому разі, для мене особисто немає значення, з яким рахунком – 0:4 чи 1:4 – ми б зазнали поразки. Програш завжди є програшем і від цього нікуди не втечеш.

– Після сьогоднішнього матчу настрій покращився?

– В принципі так – все ж нічия краще, ніж поразка. Хоча перемога зробила б його ще кращим. Сподіваюся, що таким він буде вже в середу, коли ми зіграємо чвертьфінал Кубку України.

Sport.ua