Віктор ЛЕОНЕНКО: «Очікую на гру не на користь Динамо»

Сьогодні в Києві відбудеться основне протистояння в групі «Е». За словами Віктора Леоненка, нинішнє «Динамо» — найслабкіше за всі роки. «Тут уже хоч і мене повертай до команди...» — сумно мовив співрозмовник.

Шева — він і в Африці Шева

—Як ви гадаєте, чи стане домашня гра проти АЗ вирішальною в групі для «Динамо»? Чи, можливо, вирішальною була гра в Голландії?
—Вирішальною стане саме київська гра. І відчуваю: складеться вона не на користь «Динамо». До такої думки мене наштовхують два фактори. Перший: у Голландії киянам просто пощастило не програти. І другий: як правило (боюся наврочити), коли команда забиває стільки м'ячів (маю на увазі гру з «Іллічівцем»), часто трапляється, що це і є всі голи, які мають статися і в наступній грі. Тож із забитими м'ячами можуть виникнути проблеми. І справа тут не в тому, що, скажімо, Лужний хворіє чи нападники не вміють забивати, просто у футболі чомусь у вісімдесяти відсотках випадків трапляється саме так. Це я вам кажу не як експерт чи колишній футболіст. Це — звичайне спостереження.

До того ж, АЗ — далеко не слабка команда, як виявилося... Добре хоч, що голландці дають грати, але кияни щось не дуже цим скористалися в першій грі... Натомість самі голландці мали цілу купу моментів, перегравши киян повністю. Хто цього не помітив, нехай подивиться ще раз запис тієї гри, а то всі почали відразу ж говорити про силу «Динамо». Це смішно, хоч вони й молодці, — старалися в Алкмаарі до останнього. Мені залишається лише вболівати за «своїх», але легко не буде. Це ж я можу сказати про домашню гру проти «Шерифа», хоча нідерландський клуб, вважаю, сильніший за молдовський.

—Судячи з ваших слів, можна проводити аналоги з протистоянням молодіжних збірних Голландії та України. Гадаєте, на нас очікує схожий сценарій?
—Насправді тут зовсім інша ситуація. Там українці практично виконали завдання у першому матчі. Вони мали певні «пільги» як молоді гравці. Тим паче, юнь налаштувати на гру важко. Хоча, нині й на досвідчених гравців потрібно кричати та готувати їх морально до боротьби — у них же нині все є, тому й гроші потрібні далеко не всім. Так насправді виходить, адже моє покоління заробляло за рахунок преміальних за перемоги. А тепер у гравців є солідні зарплати, їм менше потрібно для життя, тому тут важлива психологічна стійкість.

—У плані турнірної боротьби нічия для киян стане невдалим результатом?
— Якщо вони потім усіх обіграють, то, звісно, вдалим (сміється).

—А які ж тоді шанси обіграти в Білорусії БАТЕ та в Києві — «Шериф»?
—Упевнений, що переграти БАТЕ киянам до снаги. Вони ж (кияни) перші дві гри в групі програли з власної провини. Нонсенс, але в Голландії, навпаки, не лише «відскочили», а привезли ще й три очки! А мало би бути, за логікою, все навпаки — дві стартові перемоги та поразка в Голландії.

—Після перемоги над «Іллічівцем» усі почали говорити про прогрес у динамівській грі, мовляв, «прорвало». Ви його побачили?
—Більш того: гадаю, Ігорю Михайловичу вже час мені телефонувати та вносити в заявку мене, Хацкевича, Радченка, Дмитруліна. Гадаю, ми хоч би повний стадіон зібрали! Розслаблятися не можна. Адже... ну що «Іллічівець»? Команда «перегоріла», я її навіть і не впізнав. Чому тут радіти? Ви подивіться на повтори із забитими м'ячами, і все буде зрозуміло! Там же в кожному епізоді можна було прийняти м'яч, підкурити сигаретку... У ворота залетіло все, що летіло в стулку, — 9 ударів у площину воріт — 9 м'ячів у сітку!

—Чи не дала ця перемога підґрунтя задуматися Лужному щодо ролі Шевченка в команді?
— Чого це раптом? Шевченко — він і в Африці Шевченко! Пропускає, на жаль, Андрій через травми багато — ось у чому «сіль». Чого б це Лужному над цим замислюватися? Шеві вчитися грати у футбол не треба — він уміє все. Просто ще не настав час, коли влітатиме після його ударів багато м'ячів у ворота. Поки що не щастить, але на полі він виконує величезний обсяг роботи.

—Адже, кажуть, тренери не надто люблять змінювати переможний склад...
—Справді, вони покладаються на фарт. Гадаю, на поле вийдуть ті ж гравці, що й у матчі проти «Іллічівця».

— Тобто, без Шеви в «старті»?
—Якщо Андрій буде цілком здоровим та добре почуватиметься, то, радше за все, він вийде в стартовому складі на позиції Єременка. А Роман, який на полі затуляє всі дірки, гратиме, мабуть, праворуч у захисті в такому разі. Але важко спрогнозувати такі речі. Вгадати склад неможливо, адже футболіст може й на розминці травмуватися. А пальцем у небо тикати не хочеться, тому я висловив свою думку, але вирішувати все одно Лужному. Втім, хто гратиме на вістрі, схоже, вже зрозуміло всім. І це не радує, адже здивувати суперника ми не зможемо.

Змінив би пів команди

—Чого очікуєте в грі проти АЗ саме від рекордсмена Милевського?
—Від кого? «Рекордсмена»? Ви так сказали, що я ледь не почав заїкатися! Ви згадайте, коли він робив востаннє хет-трик у кар'єрі?

—Поки що тричі в одному матчі він не забивав...
—Ось і я про те ж! За вісім років уперше забив більше, ніж двічі за гру! То що ж тепер, серенади йому співати? Його Гільєрме з першого ж разу випередив за цим показником, забивши «Карпатам» тричі! А в Милевського було на це практично вісім років! Так, я вітаю Артема, але на його місці я б не розслаблявся.

—Ви згадали про Гільєрме. Як оціните його перспективи в «Динамо»? Лужний, здається, розраховує на нього...
—Я вам скажу так: у «Динамо» він так і не заграв, ЦСКА він теж виявився непотрібним. Питання: навіщо його купували? Та й як я можу оцінювати його гру, якщо він постійно з'являється на заміну? Поки що лише можу сказати: він не надто добре вливається на полі в колектив. Отже, йому чогось бракує, якщо протирає штани на лавці. Був би він на голову сильнішим за Милевського та Шеву, грав би.

— За відсутності Шеви капітанську пов'язку на руці носить Михалик. У вашому розумінні, справжній капітан має бути саме таким?
— Для мене капітанська пов'язка — що вона є, що її немає. Я ніколи не хотів бути капітаном і завжди до цього так ставився. У наш час, на мою думку, капітан мав постійно ходити до президента та «вибивати» все потрібне для команди. А потрібно тоді було дуже багато. Ось таким має бути капітан, як на мене. Нині... Ну, звісно, капітан має бути лідером на полі тощо. Але кому віддавати пов'язку і хто ухвалює таке рішення — у всіх по-різному. У «Динамо» за достатньо нетривалий період часу капітанами були всі, кому не ліньки: і бразильці, і серби... Чоловік двадцять,  мабуть! Капітанство, одним словом, — це не так вже й важливо. Хоча, для Милевського, може, це й справді важливо. Він, пам'ятаю, переймався...

—Чого, на вашу думку, «Динамо» нині бракує в грі найбільше, аби спокійно обігрувати середньостатистичні європейські команди, на кшталт АЗ?
—Дуже й дуже багато чого. Нинішнє «Динамо» — найслабкіше за всі роки. Так вважаю не лише я, а й мої футбольні друзі, колишні гравці клубу, його ветерани, спеціалісти й інші.

—Якщо говорити конкретніше, що спадає вам на думку, в першу чергу?
—Я значно підсилив би склад, це однозначно, — змінив би пів-команди. У кожну лінію киян потрібно мінімум ще по одному гравцю. Ну от візьмемо за приклад Андре: не розумію, що це за підсилення? Таке відчуття, що людина навіть і не бачила жодного разу, що таке футбол і де розташовані зелені поля, стадіони, не знає, навіщо «підсилення перед стартом у Лізі чемпіонів»... Ось це мені справді незрозуміло.

— А як же бути з тим фактом, що Андре грає за збірну Бразилії?
—Та не грає він, а викликався всього лиш на одну чи дві гри проти якихось «чайників», типу «... островів». Ми можемо проаналізувати його дії на полі, і стане чітко зрозуміло, що він за Бразилію не гратиме.

—Хто ще зі складу киян не відповідає рівню «Динамо»?
— Прізвищ не називатиму, але, повторюсь, у кожну лінію киянам необхідно по одному гравцю серйозного рівня. До слова, проблеми є не лише в «Динамо», а й у «Шахтаря», хоч і не такі серйозні. А відзначив би я «Металіст». Хвалити команду поки що зарано, але саме після таких перемог, як у домашній грі проти «Сампдорії», люди починають ходити на стадіон.


Анатолій ВОЛКОВ, газета «Український футбол»