Володимир МУНТЯН: «Треба ставити мету і йти до неї!»

Видатний у минулому гравець київського «Динамо» 70-х років, майстер спорту СРСР Володимир МУНТЯН поділився враженнями від поїздки до селища Добрянка Чернігівської області та відвідання місцевого ФК «Полісся» на запрошення президента клубу Івана Чауса.

—Уже понад десять років у мене дружні стосунки з президентом добрянського клубу Іваном Чаусом. Досі ми багато контактували з ним щодо різноманітних футбольних питань. Іван Петрович чимало розповідав про свій клуб, запрошував до селища Добрянка на Чернігівщині, де він народився. Та все бракувало часу поїхати на його Батьківщину. І ось така нагода випала.

Команда «Полісся» якраз проводила підготовку до матчу за Суперкубок чернігівської області проти ФК «Єдність» (Плиски), який відбудеться у суботу 23 жовтня. Також у ці дні завершувався турнір пам'яті відомого вітчизняного фахівця Юхима Школьникова. Зрештою, Іван Петрович таки спокусив мене поїхати в Добрянку.

Від того, що я побачив у цьому невеличкому селищі, просто очманів! Так дослівно і напишіть. Стадіон, як для такого маленького населеного пункту, прекрасний. Чи то у Добрянці дуже люблять футбол, чи, може, місцеві вболівальники дізналися, що я маю приїхати, але на звичайну товариську зустріч прийшла сила-силенна людей. Мені було дуже приємно побачити на чолі команди відомого у минулому гравця Ігоря Бобовича. Ще коли Ігор виступав на професіональному рівні, я та Юхим Григорович Школьников запрошували його до команди ФК «Черкаси».

Те, чим займається президент «Полісся», має сенс. Видно, що керівництво клубу любить футбол, тут відчувається й справжня любов до дітей. Підлітків відлучають від алкоголізму, наркоманії тощо й залучають до здорового образу життя. А плоди цієї праці можна вже зараз чітко побачити — це гравці провідних вітчизняних клубів Андрій Ярмоленко та Олександр Романчук! І хоча Андрій є вихованцем футбольної школи «Юність», а Олександр— вихованець київського футболу, перші кроки у серйозному футболі вони робили у ФК «Полісся», а згодом у «Десні», коли ці обидва клуби очолював Іван Петрович. Повірте, навіть цих імен достатньо, аби говорити про те, що клуб — на правильному шляху.

На жаль, не можу не висловити прикрість, що обласний центр Чернігів на сьогодні залишився без великого футболу. Місто має команду в другій лізі, але це зовсім не той рівень, на який воно заслуговує. А заслуговує Чернігів, якщо поки що не на участь у прем'єр-лізі, то, принаймні, на команду першої ліги, яка претендуватиме на підвищення в класі.

—Якщо ми вже заговорили про таких гравців, як Андрій Ярмоленко та Олександр Романчук, то поділіться думкою щодо їхнього потенціалу. Чи відчувається, що у них однакова футбольна школа?
—Передусім, це — гравці команд рівня «Динамо» та «Металіста» відповідно. І обидва — гравці національної збірної України! Вагомий поштовх у їхньому становленні зробила саме Добрянка на Чернігівщині.

— Ви багато працювали з юніорськими та юнацькими збірними. Яке місце в плані перспективної молоді займає в Україні Чернігівський регіон?
—Непросте питання. На жаль, у чернігівському регіоні нині немає команди високого рівня, яка хоча б готувала резерв. «Десна» зараз переживає занепад і не дотягує до відповідного класу. «Полісся» ж зараз грає на першість області. От коли б добрянці грали на рівні першості України...
Повірте, якби та ж таки «Десна» виступала в першій лізі, а резервісти клубу грали б у другій, з'явилося б дуже багато перспективної молоді й на Чернігівщині. Відповідно, представників з цього регіону було б значно більше в юнацьких командах.

—Чи є потенціал у ФК «Полісся», щоб найближчим часом підготувати таку футбольну зірочку, як Ярмоленко чи Романчук?
—Якщо у керівництва добрянського клубу буде таке ж ставлення до футболу, як оце зараз, то — цілком. Коли перевести на людський вік, то 18 років — це вже не дитина, а доросла людина. Треба ставити мету і поступово до неї йти. Я, наприклад, такою метою бачу виступ команди у другій лізі чемпіонату України.


Олексій КОМАРОВСЬКИЙ, газета «Український футбол»