БЕЛЯЙ: «Президентський карт-бланш був, а грошей - ні»

У суботній домашній грі «Фенікса-Іллічівця» проти білоцерківського «Арсеналу» господарі поля із селища Калініне вкотре розчарували своїх прихильників. Цього разу підопічні... Булгакова поступилися (2:4) прямому конкурентові з підвалин турнірної таблиці. Але найцікавішим фактом стало саме прізвище тренера команди в офіційному протоколі. Невже Анатолій Беляй віднині не є тренером першолігового колективу?

Не змогли знайти спонсора

—На матч проти «Арсеналу» «Фенікс» вивів Євген Булгаков з приставкою в.о. головного тренера. Ви вже не є головним тренером команди? — запитав у пана Анатолія.
—За згодою обох сторін, моєї та керівництва, ми розірвали контракт. І з президентом клубу, і з генеральним директором я залишився в добрих стосунках. А нині перебуваю вже в пошуку нової роботи.

—Хто був ініціатором: вас звільнили чи ви пішли самі?
—Ми разом із президентом «Фенікса-Іллічівця» дійшли висновку, що існували проблеми, які не дозволяли нам продовжувати співпрацю.

— Про які причини йдеться?
— Я б не хотів їх озвучувати.

—За вищезгаданою грою колишніх підопічних проти білоцерківців спостерігали?
— Не спостерігав.

—Як футболісти відреагували на те, що ви залишили команду?
—Важко відповісти на це запитання. Зазначу лише, що я працевлаштуюся вже найближчим часом, і низка гравців «Фенікса» продовжить свою футбольну діяльність поруч зі мною.

—А чи було перед вами поставлено конкретне завдання перед початком нинішнього сезону?
—Ні, адже для цього потрібні певні матеріальні умови, яких у селищі Калініне, на жаль, не було. Тривалий час клуб шукав солідного спонсора, котрий міг би в нього робити великі фінансові вливання, — не знайшли.

— Та все ж, коли ви прийшли в калінінську команду, були приємно вражені умовами роботи для футболістів. Ніяких розчарувань із приводу інфраструктури не виникло потому?
—Я й досі залишаюся при своїй думці. У Калініному справді досить хороші тренувальні база та поле. Допрацювань потребують лише тренажерна зала, для якої є приміщення, але самі тренажери — низького ґатунку, в кімнатах гравців замало необхідних зручностей, навіть у туалет вони вночі змушені ходити на вулицю — всі ці проблеми незначні, здавалося б, але працювати є над чим.

—Тоді ж таки ви сказали, що президент клубу Андрій Рюмшин дав тренерському складу повний карт-бланш по селекції команди та її підготовці. Надалі розуміння з боку керівництва ви мали?
—Річ у тім, що карт-бланш був, а грошей-то — ні. Усі футболісти, які приходили в «Фенікс», мали обходитися клубу безкоштовно, як вільні агенти. Тому й брали лише тих гравців, які не змогли працевлаштуватися в інших колективах. Як наслідок такої «трансферної діяльності» — на зборах готували одних футболістів, а потім підписували контракти з іншими —вільними агентами (а їхній рівень зазвичай був усе ж вищим, аніж рівень тих, хто був у моєму розпорядженні). Тож доводилося припиняти співпрацю з одними і починати з іншими. Повноцінної підготовки до чемпіонату не вийшло.

—Команда нині міцно засіла в аутсайдерах. Яка тому причина, адже інфраструктура відповідала високим вимогам, та й футболістів до команди підбирали саме ви, хоч і досить хаотично?
—Головну причину я вже згадував щойно — основний склад команди змінився практично на 70 відсотків. До того ж, у багатьох іграх нам елементарно не щастило: ми не реалізовували стовідсоткових моментів, а водночас у сітку наших воріт залітали далеко не обов'язкові м'ячі... За рівнем гри наша команда (Анатолій Григорович так і сказав — «наша команда», мабуть, за звичкою... — Авт.) має перебувати як мінімум у середині турнірної таблиці.

У Калініному були три проблеми...

—Якщо підбити підсумки вашої роботи у «Феніксі», що не вдалося втілити в життя із задуманого?
—Найперше, хочу зазначити, що дуже вдячний долі за отриманий шанс попрацювати в першій лізі. Для мене це неоціненний досвід. Тому вважаю свою працю досить плідною. Із приходом нашого тренерського складу минулого сезону ми зберегли «Феніксу» прописку в першій лізі, посівши, за відрізок саме нашої роботи в клубі, дев'яте місце в першості. Цього сезону ми вивели «Фенікс» в 1/8 розіграшу Кубка країни. Та й, все-таки, нині клуб не в зоні вильоту. На жаль, у команді ми не змогли залишити кількох її лідерів: Бобуха, Антонюка та інших. Невпевнені виступи в першому колі пов'язані також і з цим фактором.

—Якщо сказати, що всі проблеми команди впираються у відсутність грошей, це буде правильно?
—Це одна з основних причин. Любош Міхел писав ось що, я його процитую: «Три основні причини поганих результатів команди такі: часта зміна тренерів, часта зміна футболістів і фінансові проблеми». У «Феніксі-Іллічівці» присутні були всі ці проблеми.

—До слова, Євген Булгаков приходив у клуб як ваш помічник. Він тепер залишиться в клубі й надалі?
—Гадаю, він теж не залишиться. Гарантувати цього я не можу, адже він має право вирішувати особисто, але на гру проти «Арсеналу» його просто попросили вивести колектив, адже цього практично нікому було зробити.

—Не образливо, що почату справу не вдалося довести до кінця, хоча витрачено багато часу та зусиль?
—Я ні на хвилину не шкодую, що працював у Калініному. А весь той витрачений час не минув дарма для моєї тренерської майстерності.

—Чи маєте змогу повернутися до запорізького «Металурга», якому ви віддали вісім років свого життя?
—Така змога, гадаю, буде завжди, але нічого конкретного сказати не можу. Я вдячний цьому клубові, з яким досяг чималих успіхів. Йдеться, перш за все, про друге місце з дублюючим складом «металургів» у першості України та про цілу когорту вихованих мною гравців. Кілька з них нині є лідерами молодіжної збірної України та відомі на всю країну: Кривцов, Степаненко та, меншою мірою, Опанасенко пройшли саме мою тренерську школу. Степаненка я взагалі знайшов під час першості області, порекомендував Ященку, тодішньому тренерові головної команди, і я в ньому не помилився. Нині дуже приємно спостерігати за Тарасовою грою та її розвитком...


Анатолій ВОЛКОВ, газета «Український футбол»