Генуя прагне помсти

Генуя

Портове місто на півночі Італії, столиця провінції Генуя та історичної області Лігурія. Розташований на березі Генуезької бухти в 120 км на південь від Мілана. З півночі до міста впритул підходять Апенніни. Населення — майже 600 000 мешканців. Площа — 242 км2.

Цікаво, що офіційним побратимом Генуї є наша Одеса. Уродженцями міста є Христофор Колумб і Ніколо Паганіні.

Трансфери міжсезоння

Прийшли: тренер Ді Карло («К'єво»), Россіні («Сассуоло», повернувся з оренди), Станкевичус («Севілья», п.о.), Дессена («Кальярі», п.о.), Вольта («Чезена», п.о.), Форнаролі («Рекреативо», Іспанія, п.о.), Фьорілло («Реджина», п.о.), Курчі («Сієна»), Заза («Аталанта»), Коман («Барі», п.о.), Марілунго («Лечче», п.о.), Да Коста («Анкона»), Дзаурі («Лаціо»).
Пішли: тренер Дель Нері («Ювентус»), Кастеллацці («Інтер», повернувся з оренди), Сторарі («Мілан», п.о.), Дзаурі («Лаціо», п.о.), Скепович («Брюгге» , Бельгія), Мустаккьо («Варезе», оренда), М.Россі («Барі», ор.), Гуардальбен («Модена»), Станкевичус («Валенсія», Іспанія, ор.).

Тактика

Навіть не намагайтеся порівнювати «Сампдорію», яку вже перемагав «Металіст», із нинішньою — це дві різні команди. Якщо раніше команда за Маццарі та Дель Нері грала за схемою 3-5-2 та 4-4-2, то нині підопічні Ді Карло стабільно грають 4-3-1-2. Тобто новий наставник явно висуває вперед одного центрального півзахисника. Та чи часто «Металісту» доводилося грати проти команди з одним лише опорником? Гадаю, це піде на користь харків'янам, від яких чекаю домінування в центрі поля. Лише б не загравалися, адже бігти в контратаки з-поміж італійців є кому...

Як було до зустрічі з «Металістом»

Вердер — Сампдорія — 3:1.
Вердер: Візе, Пасанен (Беніш, 77), Мертезакер, Прьодль, Фрітц, Фрінгс, Баргфреде, Боровський, Хунт (Марін, 85), Угу Алмейда (Арнаутович, 88), Пісарро.
Сампдорія: Курчі, Вольта, Гастальделло, Луккіні, Циглер, Семіолі (Станкевичус, 68), Паломбо, Тіссоне (Полі, 59), Манніні (Губерті, 65), Кассано, Паццині.
Голи: Фрітц (51), Фрінгс (67, пен.), Пісарро (69) — Паццині (90).
Попередження: Фрітц — Вольта, Циглер, Луккіні, Кассано.
Вилучення: Луккіні (65, друга жовта картка).

Після абсолютно провального першого матчу в останньому раунді кваліфікації до Ліги чемпіонів мало хто сподівався, що італійці на домашньому стадіоні зможуть нав'язати боротьбу «німецькій машині». Але...

Сампдорія — Вердер — 3:2.
Сампдорія: Курчі, Станкевичус, Гастальделло, Вольта, Семіолі, Паломбо, Циглер, Дессена, Губерті (Тіссоне, 65) (Манніні, 73), Кассано (Поцці, 90+1), Паццині.
Вердер: Візе, Пасанен (Беніш, 79), Фрітц, Мертезакер, Прьодль, Фрінгс, Боровський (Арнаутович, 62), Марін, Баргфреде, Пісарро, Вагнер (Розенберг, 73).
Голи: Паццині (7, 13), Кассано (85) — Розенберг (90+2), Пісарро (100).
Попередження: Дессена, Гастальделло, Паломбо Прьодль, Пісарро, Арнаутович.

...підопічні Ді Карло вже на тринадцятій хвилині гри здобули необхідний для себе результат (варто взяти на замітку, що старт матчу генуезці можуть провести дуже потужно). Але є й другий момент, обійти який не вдасться навіть за найбільшого бажання: йдеться про гол Розенберга вже в компенсований час (а отже, й пропустити італійці можуть відповідно до рідного українцям «синдрому останніх хвилин»).

Сказати, що італійська команда прагнула повернутися до Ліги чемпіонів після багаторічної перерви, означає не сказати нічого. Якщо ви бачили очі гравців у домашньому матчі проти «Вердера», ви мене зрозумієте. Якщо не бачили, то підкажу: лише з таким запалом та настроєм здобуваються насправді великі перемоги. Схоже, нині вони «Сампдорії» до снаги, але максимум на рівні Ліги Європи. Хоча, чи можна назвати такі перемоги великими? Тоді в Генуї перемога господарів могла би стати абсолютно логічним підсумком гри, але не склалося.

Чому я, як приклад, навів саме матчі проти «Вердера»? Бо вони були головними для «Самподрії» в усьому сезоні, до закінчення якого ще ой як далеко. Команда програла цю битву...

У перших двох матчах групового етапу Ліги Європи апеннінці набрали 4 очки.

У першому матчі підопічні Ді Карло завітали до Ейндховена, звідки привезли нічию — 1:1. При цьому голландці зрівняли рахунок зусиллями Джуджака лише на останній хвилині гри, італійці ж за всю зустріч завдали... аж один удар у стулку воріт Іссаксона, а він і став результативним. З одного боку, пам'ятаємо, як «Металіст» поступився вдома голландцям. Усе-таки це говорить про силу італійців на тлі українців. Але таке співвідношення навряд чи можна вважати об'єктивним з огляду лише на окремо взяті два матчі. Є й інша сторона медалі — «Сампдорія» всю гру захищалася, і це говорить про те, що з такими суперниками «Металісту» грати не звикати. До того ж, усі невдалі домашні матчі на внутрішній арені харків'яни програли тоді, коли й суперник намагався грати у футбол, а не на відбій...

У другому матчі групового раунду італійці досить скромно перемогли розгромлений українцями «Дебрецен» — 1:0. Але нехай цей результат не вводить вас в оману — гол на 18-й хвилині гри дав можливість господарям здобути перемогу «легкою кров'ю». Утім, у цьому італійці значно перестаралися, не контролюючи гру в другому таймі. За це, власне, вони й могли поплатитися, але, на щастя для «Сампдорії», результат було здобуто.

Воротар

Основним голкіпером «Сампи», поза сумнівом, є вихованець столичної «Роми» Джанлука Курчі. І найменше претензій у команді мають саме захисна ланка і, відповідно, голкіпер: надійний та стабільний. Крапка. Якщо раптом Курчі зіграти не зможе, йому є цілком адекватна та гідна заміна. Йдеться про бразильського воротаря Жуніора Косту, який прийшов у «Сампу» зі статусом вільного агента, тобто безкоштовно.

Захисники

Основним правим захисником команди є Лучано Дзаурі. Цей футболіст уже другий сезон грає на правах оренди, оформленої із «лаціале». Зізнаюся, не втямки, чим він не догодив столичному клубу: досвідчений бек за своє життя на якій позиції тільки не грав (отже, універсальний). До слова, італієць провів п'ять років у складі «Лаціо», після чого його списали, перш за все, через травму, через яку він не грав практично півроку. Одне слово, за правий фланг захисту переживати італійцям нічого — там у них діятиме Дзаурі, але гратиме він якраз таки проти Тайсона, який, напевно, виконуватиме функції лівого інсайда/нападника, а знаючи рівень гри Тайсона та його нинішню форму, сподіватимемося, що він «з'їсть» свого опонента. Але зробити це буде непросто. 24-річний Фабриціо Каччаторе може замінити Лучано, адже немолодому гравцю може знадобитися відпочинок.

Ліворуч у захисті гратиме Циглер, за спиною якого, скажімо, виступи в «Тоттенхемі» Йола. Багата біографія Рето — не єдина його чеснота. Він, знову ж таки, може добре підключатися до атак команди, а також (банально, але правда) впевнено оборонятися. Що ще потрібно для флангового захисника? Підтвердженням його надійності влітку стало бажання бачити Циглера в своїй команді Лучано Спалетті, але щось там у них із «Зенітом» не склалося.

Пара центральних захисників «Сампдорії» досить прогнозована: Гастальделло та Луккіні. Перший із них — справжній лідер оборони, а партнери підбираються саме під його гру. Що таке «його гра»? Це, передусім, непоступливість, жорсткість та здорова агресивність на футбольному полі. Пранделлі навіть викликав Даніеле до своєї збірної, а це все-таки про щось, та говорить... «Каттеначчо» — ось яке слово характеризує гру «Сампи» у захисті. Згадується, ця риса була характерною і для ПСВ...

Півзахист

Основна четвірка півзахисників для «Сампи» така: Семіоллі — праворуч, Паломбо — в центрі, Тіссоне — ліворуч, Губерті — на позиції плеймейкера. При цьому варто зазначити, що крайні півзахисники команди не є класичними «бровочниками», частіше зміщуючись у центр поля. Обидва центральні хавбеки можуть зіграти й у відборі (Паломбо — яскравий «руйнівник»), і в атаці. До слова, Губерті був свого часу лівим півзахисником у трактуванні тактики Дель Нері — колишнього наставника генуезців. І якщо питання з центральними напівоборонцями можна закривати, то питання щодо крайніх все-таки залишається. Не будучи впевненим, як оцінить вагу цієї гри тренер італійців, можна чекати появи на полі Манніні та Полі, але такий варіант все-таки є запасним, і чекати його не варто.

Напад

Нападників «Сампдорії» мав би знати кожен, хто більш-менш цікавиться футболом Італії.

Кассано та Паццині є незамінними форвардами клубу, тож уявити без них колектив Ді Карло досить важко. Ці гравці є, водночас, і лідерами (більше це стосується Кассано), і елементарно забивними, а отже, хорошими нападниками. Свого часу обох списали з рахунків їхні попередні клуби, але це тема для окремої та дуже довгої розповіді. Що можна зазначити вже нині? Далеко не останні форварди європейського гатунку гратимуть проти найпроблемнішої ланки «Металіста» — захисту. Впевнений, що бодай раз, але центральні оборонці харків'ян таки помиляться результативно для гостей. Хоч цього й дуже б не хотілося, згадую гол лучанина Павлова в останньому турі першості та не розумію: завдяки чому підопічним Маркевича вдасться не пропустити від «Сампи»?

Висновок

Таким чином, хотів би сказати, що найслабкішою (але при тому досить сильною) ланкою італійців є півзахист. Не завжди продуктивно та ефективно діють передусім крайні напівоборонці, а знаючи вміння Романчука підключатися до атак, гадаю, саме там нам і потрібно чекати від українців активності. Шанси на перемогу оцінив би як 55:45 на користь українців, але в нічию у цьому протистоянні вірю найбільше, скажімо, 1:1.

Чи влаштує такий результат Маркевича та його команду? Точно — ні. Чи влаштує такий результат Ді Карло та його команду? Найімовірніше, так. Тому і вірю саме в нічию.


Анатолій ВОЛКОВ, газета «Український футбол»