ЯРМАШ: «Коноплянка та Ракицький усіх за собою поведуть»

2006 року під орудою Олексія Михайличенка наш співрозмовник двічі грав проти голландців у фінальній частині Європи на полях Португалії. Нагадаю, в груповому раунді українці обіграли фаворита з рахунком 2:1, але у фіналі турніру поступилися супернику — 0:3.

— 2006-го в Португалії ви під орудою Михайличенка обіграли голландців у груповому турнірі, але програли їм у фіналі. Гравці нині в складі «помаранчевих» не ті, а ось гра команди навряд чи сильно змінилася. Які її основні риси та тонкощі?
— У голландців завжди є з кого вибирати, тому склад там підібрано напрочуд сильний. Виокремив би я їхню техніку та швидкість у роботі з м'ячем. Помітно, що ставка робиться на це. Особливо це стосується флангів атаки. Та й загалом тактику добре вивчено: кожен знає, «куди бігти», і займається суто своєю справою. А мені завжди згадується Хунтелаар, який грав тоді проти нас. І ви знаєте, хто це такий, — практично людина-гол.

— Усі голландські збірні різних вікових категорій сповідують тактичну схему 4 — 3 — 3. Які вона має тонкощі у виконанні саме нідерландців?
— Два флангові нападники, в разі необхідності, завжди відпрацьовують назад і протидіють підключенням захисників суперника. Тобто за лінію м'яча відходять усі футболісти, за винятком центрального форварда. Але коли атакує сама Голландія, вони діють як чисті форварди, а не захисники, розташовуючись глибоко на половині поля суперників.

— Якщо відверто, то Голландія з усіх можливих суперників справді стала завдяки жеребкуванню найтяжчим варіа¬нтом для нашої молодіжки?
— Так, я вважаю, що ця команда найсильніша з усіх, хто міг би дістатися нашій команді.

— Кажучи про нашу збірну, як ви б оцінили її нинішній потенціал?
— Він дуже високий. Гадаю, їй до снаги боротися за вихід у фінальну частину. Тим паче, що це — перша молодіжна збірна, в якій всі футболісти грають в основних складах клубів прем'єр-ліги. Навіть запасні гравці молодіжки переважно виступають у першій команді найсильнішої внутрішньої першості. Раніше ж, наприклад, у нас таких було лише кілька чоловік, інші ж грали в першій лізі або в дублюючих складах. За рахунок цього, вважаю, ми можемо обіграти опонента.

— Гадаєте, всі футболісти грають у молодіжці суто завдяки своїй високій майстерності, чи, можливо, на деяких позиціях вони діють лише через відсутність вибору в тренера та через брак висококласних виконавців з українським паспортом?
— Гадаю, вибір є, а тренер собі не ворог, тому в складі його команди грають найкращі. Схема проста: якщо вони стабільно вдало діють у своїх клубах, то заслужили цим, а також і ставленням до справи, місця і в збірній.

— Як вважаєте, молодіжка Михайличенка зразка 2006-го була сильніша за нинішню?
— Щоб відповісти на це запитання, треба бути всередині нинішнього колективу. Раніше я працював під керівництвом обох тренерів і помічав суттєві відмінності у їхній роботі, але це не дозволяє мені судити, яка команда сильніша.

— Умовно кажучи, лідерами тієї збірної були Яценко, Михалик, Годін, Алієв та Милевський. Хто, на вашу думку, лідер нинішньої команди?
— Я би виділив, у першу чергу, командні дії нинішнього колективу Павла Олександровича. Але, слідкуючи за іграми на внутрішній арені, можу виокремити Коноплянку, який має стати прикладом для партнерів у нападі, та Ракицького, який стане лідером оборони. Думаю, що саме ці хлопці мають повести команду за собою. А інші мають не підвести.

— Якщо порівнювати роль тренера для обох команд, Михайличенка та Яковенка, чий колектив більш «тренерський»?
— У будь-якій команді роль тренера — основний елемент у досягненні успіху. Саме він готує футболістів, тренує, налаштовує, аналізує. І  завжди відповідає за результат першоосібно. Порівнюючи обох наставників, зазначу, що Михайличенко демократичніше будує колектив, а Яковенко дуже шанує дисципліну. Але в обох випадках роль тренера була і є дуже суттєвою.

— Чи можна вважати найслабкішою ланкою наших саме напад, де, напевно, гратимуть Зозуля та Лисенко, які не мають постійної практики в клубах, на відміну від інших своїх партнерів?
— Я б так не сказав. Річ у тім, що підбір виконавців ліній захисту та півзахисту дозволяє команді атакувати гостро завжди — кожен гравець може вдало підключитися до атаки і зробити це дуже вдало. Так само захисники та півзахисники. Ледь не кожен з них, може вдало виконати стандартні положення.

— Як ви вважаєте, який рахунок у Голландії задовольнив би нас?
— Будь-який, окрім поразки.

— Запитаю у вас про те, що запитував у футболістів молодіжки: ми мусимо пройти Голландію чи й програти такому сильному супернику — не соромно?
— Знаючи максималізм Яковенка, я впевнений, що гравці будуть налаштовані тільки на перемогу. Якщо старатимуться, все у них вийде. Головне: завжди залишатися єдиним колективом. А в підсумку — виграти битву, незалежно від того, як складеться перша сутичка в Голландії.

Анатолій ВОЛКОВ, газета «Український футбол»