Сергій СИБІРЯКОВ: «Смуга невдач надто затягнулася»

«Оболонь» здобула першу перемогу в сезоні 2010/2011. Сталася вона аж у шостому турі, і не вдома, а в Запоріжжі у матчі з місцевим «Металургом». У переможному поєдинку півоборонець Сергій Сибіряков запам'ятався кількома яскравими фланговими проходами, і саме завдяки йому на 62-й хвилині гри зав'язалася атака, яка зусиллями Івана Котенка та Олександра Мандзюка стала голевою. Кияни забили гол, за дві хвилини ще один і у підсумку святкували перемогу, хоч із мінімальним рахунком.

—Сергію, поділися, будь ласка, враженнями від матчу в Запоріжжі?
—Гра була бойовою, адже обом командам дуже потрібні були очки. Удача всміхнулася нам. Смуга наших невдач, щиро кажучи, затягнулася. Ось і у цьому матчі ми створювали голеві моменти, але довго не могли забити гол. Єдина ж провальна гра у цьому сезоні, вважаю, була у нас проти «Дніпра». Дніпряни обіграли нас на класі. Що вдієш, в Україні є три-п'ять команд, які демонструють високий клас і з ними конкурувати дуже важко. Щоправда, вони й самі грають і дають грати. А у матчі з «Металургом» за грою була б справжня бойова нічия. Фортуна нам усміхнулася.

—Після сенсаційної нічиєї з «Динамо» «Оболонь» не могла виграти аж чотири тури. У зустрічі з «металургами» це тиснуло психологічно на гравців?
—Звичайно! Особливо, коли за рахунку 2:0 на останніх хвилинах пропустили гол. «Пожежі» в нашому штрафному майданчику і до того були, а після гола тим більше. Дуже хотіли зберегти переможний рахунок. Ми були у психологічній ямі, і перемога була нам вкрай потрібна. Добре, що врешті-решт усе склалося для нас позитивно.

—У періоді між рахунком 1:2 і фінальним свистком арбітра за рахунок чого вдалося втримати перевагу?
—Нам пощастило. Адже наприкінці матчу нам міг забити Дмитро Невмивака. Напевно, бажання у нас було велике перемогти. Була самовіддача, хлопці боролися до кінця, хотіли віддячити нашим уболівальникам, які приїхали до Запоріжжя підтримати нас.

—Особисто у тебе все у матчі вийшло з того, що хотілося?
—Ні. У цьому матчі я міг віддати більше хороших передач. У фізичному плані мушу трохи додати. Дуже хотів віддати у цьому матчі голеву передачу, адже одне з моїх найголовніших завдань на полі — давати результативні передачі і забивати голи.

—Після цієї перемоги нарешті прийде полегшення?
— Звичайно! Адже команда тепер почуватиметься впевненіше. Ми молодий колектив, оновлений, у нас зараз багато перспективних гравців, які хочуть якомога краще заявити себе на високому рівні. Тренер надає шанс кожному, потрібно лише його використати.

Олексій КОМАРОВСЬКИЙ, газета «Український футбол»