Життя за принципами тхеквондо

Історія спортивного клубу з Тхеквондо ВТФ, яким керує Олег В'ячеславович, розпочалася в далекому 1995 році. Його членами були сотні юнаків і дівчат, по-різному складалися їхні долі. За ці роки виросло ціле покоління, і ось уже, ставши батьками, приводять своїх дітей до Олега В'ячеславовича його учні і з задоволенням згадують дні, проведені в спортзалі. У Олега В'ячеславовича є ідея зібрати усіх вихованців клубу, можливо, влаштувати показові виступи, або просто насолодитися спілкуванням, згадуючи, на мить повернути минуле і поговорити про майбутні плани.

На даному етапі в школі близько 200 спортсменів, вони тренуються на декількох майданчиках міста. Основною і найдавнішою базою NAM TEAM, як називають себе учні Олега В'ячеславовича, є спортивний зал київської середньої школи №76. Сюди днями для проведення спільного тренування з'їхалося більшість вихованців нинішнього складу клубу. І ця бджолина сім'я, що радісно гомоніла в коридорі, враз стихла, вишукувалась при звуках команди до початку роботи. В першому ряді - володарі чорних поясів, за ними - інші спортсмени, а замикають цю «конструкцію» - новачки-«жовтопоясники». І тут включається один з принципів тхеквондо - повага до старших, можливість повчитися у більш досвідчених своїх товаришів. Здається, що інструктори лише направляють хід тренування, а вихованці в єдиному пориві виконують і відшліфовують конкретні рухи, для концентрації енергії і для психологічного впливу на суперника підтримуючи себе бойовим вигуком.

Олег В'ячеславович не тільки виховав видатних спортсменів, але й дав розвинутися їхнім тренерським здібностям. Зараз разом з ним - його однодумці і досвідчені помічники: граючий тренер, майстер спорту міжнародного класу, чемпіонка Європи Ганна Сорока, талановиті і імениті Фарух Карієв, Сергій Литвиненко, Ірина Ромолданова.

Чарет! Сабом-нім кюне!

Уклін вчителю!

Про нього говорять з палаючими очима, на нього дивляться закохано, до його тихого голосу дослухаються. Просто він - їхній тренер, порадник в спорті і в житті, від нього вони приймуть і похвалу, і, як належне покарання,… якусь кількість присідань або віджимань від підлоги. Олег В'ячеславович - президент їхнього клубу, заслужений тренер України, головний тренер жіночої збірної України, володар чорного пояса 5-го дана, проходив стажування в Сеулі, в знаменитому учбовому центрі Кукківоні - світовому центрі тхеквондо.

Вихований в строгих корейських традиціях він прищеплює своїм учням почуття відповідальності, самостійності, честі та гідності. Він вчить ставитися до поразок як до певного етапу, застерігає не загордитися після перемог і впевнено йти до своєї головної мети - і не обов'язково це стосується спорту. Чемпіонство, вважає Олег В'ячеславович, - це дар божий, це поєднання декількох факторів: здоров'я і великої волі спортсмена, досвідченого тренера, підтримки батьків. За умови наполегливої праці дуже скоро можна побачити омріяні перемоги. Але насправді головне - це просто жити, цінувати кожен день, любити оточуючих тебе людей.

Найбільш титуловані

Або Тетяна Тетеревятникова, майстер спорту міжнародного класу, 14 років - половину свого життя - присвятила тхеквондо, має економічну і спортивну освіту. Обидві спортсменки є членами жіночої збірної України і перед відповідальними турнірами тренуються на Олімпійській базі в Кончі-Заспі. Там же будуть готуватися до чемпіонату Європи, який стартує в квітні в Болгарії, 15-річний Кирило Кобзан і 18-річний Влад Бондар (За останньою інформацією Влад Бондар виборов звання Чемпіона Європи! Вітаємо!) . Хлопці вже мають в своєму активі багато нагород, зокрема і на європейських змаганнях. Вони в клубі відповідно 9 і 13 років, більшу частину свого життя. Влад заразив тхеквондо свою сестричку Інну. За свої 7 років вона вже спробувала і спортивну гімнастику, і танці, і малювання, і фехтування, але наслідуючи брата, наполегливо тренується і має вже помаранчевий пояс. Молодшого брата привела в клуб і 12-річна Катерина Хоменко, також чемпіонка Європи в категорії «кадети». Вона успішно суміщає заняття спортом і музикою.

Серед золотих медалістів цього європейського чемпіонату - 10-річні близнюки Артем і Єгор Безсмертні. Вони дуже схожі, але все ж таки мають суттєві для тхеквондо відмінності. Артем та Єгора змагаються в різних вагових категоріях, що дає їм можливість не бути суперниками один одному.

Одержимі мрією

Майже кожен із спортсменів клубу замислюється над своїм майбутнім і багато хто вже визначився, чим буде займатися у подальшому. Скажімо, брати Безсмертні, які зараз вчаться в київському Ліцеї міжнародних відносин і Комп'ютерній академії, планують й надалі опановувати техніку Тхеквондо та вибороти золото на Чемпіонаті Світу серед кадетів.

Тренери Фарух Карієв (зліва) та Ганна Сорока (справа) та Чемпіони Європи з Тхеквондо ВТФ Безсмертний Єгор (другий зліва), Хоменко Катерина (центр), та Безсмертний Артем (другий справа)

Тетяна Тетеревятникова вже не уявляє своє життя без спорту і, безперечно, завоює ще не одну медаль для України. У Кирила Кобзана, старшокласника Кловського ліцею, непростий вибір майбутньої професії. А от м'який і доброзичливий Влад Бондар вже визначився - він вчиться на ветеринара. Гордість України - Ірина Ромолданова - вже має медаль Юнацьких олімпійських ігор, безперечно, її мрія - Олімпіада 2020 року. А от Катя Хоменко націлилась на Олімпійські ігри - 2024, щоб наполегливо готуватися і знову пережити захват від перемоги.

Але для всіх них - і тих, хто прийшов в клуб отримувати насолоду від перемог, і тих, хто прийшов просто загартувати тіло і характер, незмінним залишаються щоденні тренування і слідування основним принципам тхеквондо: чесності, наполегливості, самоконтролю, рішучості в стресових ситуаціях, поваги до людей.