Якщо «летіти» по життю
Член дефолімпійської збірної України з плавання Анна Товста здобула світове визнання
- 11 января 2011, 19:04
- |
- 4913
- 0
Як уже повідомляв «Голос України», вихованка реабілітаційної дитячо-юнацької спортивної школи інвалідів «Інваспорт», нині член національної дефолімпійської збірної України з плавання, майстер спорту міжнародного класу Анна Товста, якій у середині грудня виповнилося 19 років, за рішенням Міжнародного спортивного комітету глухих визнана найкращою спортсменкою світу 2010 року. А тепер детальніша розповідь про нашу героїню.
Дев'ятирічну Аню разом з її двоюрідною сестрою 2000 року привів до басейну рідний дядько Вадим Товстий і передав у руки її незмінного звідтоді наставника, заслуженого тренера України з плавання Володимира Манька. Володимира Володимировича добре знав, адже й сам у 80-х роках тренувався у нього. Тож плавання в роду Товстих - це, можна сказати, сімейне.
Сестра, однак, з часом почала пропускати тренування, а Аня бігала до басейну залюбки. Каже, їй просто подобалося плавати, а ще вона дуже хотіла робити все найкраще від усіх. Працелюбність і настирливість дівчинки дивували навіть тренера, який на перших порах особливих талантів у ній не розгледів. Але старанність була неймовірною. Знаючи, що тренер за нею спостерігає, Аня, вибиваючись із сил, від стінки до стінки не плавала - «літала». «Доходило до того, що доводилось інколи виходити з басейну, щоб «збавила оберти», - згадує Володимир Манько.
Роки тренувань і недитяча наполегливість зробили свою справу. Від змагань до змагань дівчина почала демонструвати все вищі спортивні результати, а в 2005 році стала п'ятиразовою чемпіонкою України. Наступного року у складі збірної України на чемпіонаті Європи у Салоніках (Греція) виборола дві бронзові медалі на дистанціях 400 метрів комплексом і 800 метрів вільним стилем і встановила два юнацькі рекорди Європи.
У 2007 році в активі юної кіровоградки - вже сім золотих медалей на чемпіонаті України і дев'ять національних рекордів! Того самого року на чемпіонаті світу на Тайвані Анна Товста здобула теж сім медалей, у тому числі дві золоті. Значною мірою саме завдяки її досягненням збірна України, що завоювала загалом 22 відзнаки, посіла перше місце у загальнокомандному заліку серед 29 країн світу.
Свою чемпіонську ходу наша землячка продовжила і на Дефолімпійських іграх , котрі відбулися у Тайпеї (Тайвань). Аня завоювала три золотих, срібну та дві бронзові медалі, встановивши два світові рекорди. Одне із цих досягнень (на 400-метрівці вільним стилем) трималося 28 років, тобто було встановлено за десять років до народження дівчини, а вона побила його у першому ж запливі. Друге встановила разом з партнерками по команді в естафетному плаванні 4 х 100 метрів вільним стилем.
І ось у червні минулого року - знову оберемок нагород і здобутків. Наша землячка стала справжньою героїнею чемпіонату Європи у німецькому Дортмунді, виборовши шість золотих медалей, одну срібну і встановивши чотири рекорди Європи! Ще одна вихованка Володимира Манька, 17-річна Ірина Терещенко, здобула два «золота» і два «срібла».
Чудовий виступ кіровоградських плавчинь, які удвох здобули 11 нагород із 31, отриманої на чемпіонаті Європи українками, дозволив жіночій збірній у загальнокомандному заліку посісти перше місце, залишивши позаду спортсменок провідних країн Європи, зокрема Росії та Німеччини, які посіли відповідно друге та третє місця.
Не тільки прихильникам спорту, а й, безумовно, всім жителям Кіровоградщини, дуже приємно, що успіхи нашої землячки Анни Товстої, котра щороку поповнює список високих чемпіонських звань і нагород, здобули заслужене визнання не тільки в Україні (у вересні 2009 року Аню нагороджено орденом «За заслуги» III ступеня), а й у світі.
Доля звичайної кіровоградської дівчинки, яка, не ображаючись на життя, зуміла довести собі і світу, що обмежені можливості можуть стати необмеженими, якщо «летіти» по життю, а не повзти, - це наочний приклад того, що вершини підкоряються лише тому, хто прагне їх досягти. Але великі результати потребують і великої праці. Зате якою солодкою стає мить перемоги!
Ольга ПИЛИПЕНКО, газета «Голос України»