Ідеальна Ворскла. Топ-команда з вихованців клубу
Представляємо колектив з числа гравців-«академіків» полтавчан, що продовжують активну кар'єру
- 01 травня 2020, 10:32
- |
- 02 травня 2020, 09:55
- 8784
- 16
Полтавська земля завжди була багата на футбольні таланти. Щоб не копати глибоко в історію, досить згадати форварда Олександра Мелащенка, якого виростила академія «Ворскли», і який вже в 22 роки опинився в рядах київського «Динамо», звідки зміг заслужити запрошення і в національну збірну. Його кар'єра була досить непоганою, але в 2013 році Мелащенко завершив грати, перейшовши на роботу тренера.
Лонгуючи серію матеріалів про ідеальні склади відомих вітчизняних команд, підібраних виключно з числа вихованців клубної академії, що продовжують ігрову кар'єру, сьогодні ми подивилися на «Ворсклу».
Воротар - Андрій ПЯТОВ
Позиція воротаря - мабуть, найсильніша в цій команді. Все тому, що її займає діючий номер один у збірній України і донецькому «Шахтарі» Андрій Пятов, який є одним з найвідоміших вихованців академії «Ворскли». Щоправда, перші свої кроки в футболі Пятов робив в рідному Кировограді (нині - Кропивницький) в рядах «Зірки». Однак вже в 17 років Андрій перебрався в Полтаву, де досить скоро опинився в академії «Ворскли». Там Пятов зумів пройти шлях від одного з воротарів юнацького складу до гравця першої команди, в якій він зумів дебютувати при легендарному Вікторі Носові.
Нині Пятову 35 років, останні тринадцять з яких він захищає ворота донецького «Шахтаря», будучи головним старожилом поточного складу «гірників». При цьому, Андрію поки вдається досить легко утримувати «позицію номер один» як в клубі, так і в збірній, де він після відходу на пенсію Олександра Шовковського не дає жодних шансів конкурентам.
Правий захисник - Ігор ПЕРДУТА
Уродженець Тернопільщини Ігор Пердута грати в футбол починав в рідних краях, але вже в 19 років опинився на перегляді в «Ворсклі», де сподобався і залишився ось уже на довгі роки. Опинившись в Полтаві, дорогу в першу команду Пердута зміг пробити собі лише через два роки, коли Микола Павлов довірив молодому беку місце на полі в поєдинку проти «Металіста» (2:2), що відбувся 10 травня 2012 року. Після відходу Миколи Петровича Пердуту ненадовго віддавали в оренду в «Оболонь», але на початку 2013 року він повернувся до Полтави.
Нині Пердуті 29 років, і в останні кілька сезонів він є беззаперечно ключовим футболістом «Ворскли», проявляючи неймовірну відданість команді, яка стала для нього вже фактично рідною.
Центральний захисник - Ардін ДАЛЛКУ
Брат захисника Арменда Даллку, що став знаковим для «Ворскли», Ардін перебрався в Полтаву 17-річним хлопцем. До цього він грав у юнацьких командах «Пріштіни», але до дебюту за головну команду «Ворскли» провів в академії полтавчан чотири з гаком сезони, що дозволяє вважати цього представника Косово повноцінним вихованцем українського клубу. За «Ворсклу» дебютував в кінці 2016 року за Василя Сачка, відігравши в команді три сезони і демонструючи футбол дуже пристойного рівня.
Нині Ардіну Даллку 25 років. Минулого літа він покинув «Ворсклу», після чого півроку перебував в пошуках нового клубу, перш ніж прийняв пропозицію північномакедонського клубу «Шкендія», кольори якого захищає з початку 2020-го.
Центральний захисник - Володимир ЧЕСНАКОВ
Володимир Чеснаков народився в місті Глобине Полтавської області і в ранньому віці опинився в академії «Ворскли». Там же дебютував на професійному рівні, провівши свій перший матч в чемпіонаті України 19 жовтня 2007 року проти донецького «Металурга» (0:0) за тренера Анатолія Момота. Досить швидко Чеснакову вдалося заслужити статус ключового гравця першої команди, відданим кольорам якої він залишається всю свою професійну кар'єру.
Нині Чеснакову 31 рік. Його контракт з «Ворсклою» закінчується влітку, але, ймовірно, буде продовжений, що дозволить Володимиру, який є капітаном полтавчан, продовжити неймовірну, як на нинішні часи, з точки зору тривалості серію виступів за одну команду.
Лівий захисник - Андрій БАЦУЛА
Недивно, що народившись в Кременчуці, Андрій Бацула перші кроки у футболі робив у тамтешньому «Кремені», але вже в 17 років перебрався до обласного центру в академію «Ворскли». У полтавській команді Бацулі вдалося швидко стати одним з лідерів молодіжного складу, а ось за першу команду Андрій дебютував так і не зміг. Влітку 2014 року він на правах вільного агента відбув в «Зірку», а через три сезони опинився в рядах стрімко прогресуючої «Олександрії».
Нині Бацулі 28 років, і він з літа 2018-го виступає в Бельгії за «Кортрейк», де є гравцем ротації.
Центральний півзахисник - Дмитро КРАВЧЕНКО
Уродженець Полтави Дмитро Кравченко кар'єру у футболі починав саме з академії «Ворскли», куди його привів батько ще в 6-річному віці. У 16 років підписав перший контракт з полтавським клубом, але дебюту за першу команду Кравченку довелося чекати ще довгих п'ять років, перш ніж 21 серпня 2016 року Василь Сачко випустив Дмитра на поєдинок проти кам'янської «Сталі» (0:0). Після двох непоганих сезонів (2016/17 і 2017/18) в рядах «Ворскли» Кравченко втратив місце в складі, в тому числі і через серйозні травми.
Нині Дмитру Кравченку 25 років. В кінці лютого він домовився з «Ворсклою» про дострокове припинення терміну дії свого контракту, і нині перебуває в статусі вільного агента.
Правий півзахисник - Олексій ЧИЧИКОВ
Як і Андрій Бацула, Олексій Чичиков народився в Кременчуці Полтавської області, але його шлях в «Ворсклу» виявився куди більш тривалим. У юнацькому віці гравець побував в різних академіях, що представляють Дніпро, Лубни, Полтаву, поки не опинився в рядах рідного «Кременя». Звідти, будучи 16-річним хлопцем, і перебрався в академію «Ворскли», а вже через кілька місяців дебютував у першій команді. Потім не без скандалу покинув Полтаву заради переїзду в московський «Локомотив», але в Росії пробув недовго, повернувшись на батьківщину на правах оренди спершу в «Дніпро», а потім і в «Ворсклу». На початку 2009 року підписав постійний контракт з «зелено-білими», а через чотири з половиною роки пішов в «Зірку».
Нині Чичикову 32 роки, і він є гравцем «Дніпра-1», за який почав виступати ще в Першій лізі, пройшовши шлях до УПЛ.
Лівий півзахисник - Павло РЕБЕНОК
Народившись в Орджонікідзе (нині - Покров) Дніпропетровської області, Павло Ребенок спочатку пробував закріпитися в академіях «Дніпра» і російського «Уралану», перш ніж в 18 років опинився в «Ворсклі». Там, в квітні 2005 року при Володимирі Мунтяні, футболіст і провів свій прем'єрний матч на професійному рівні, вийшовши на поле проти «Чорноморця» (0:0). У 2007 році залишив «Ворсклу» заради переходу в «Металіст», але в 2011 році повернувся, а через сезон знову поїхав до Харкова. Після фактичного розвалу «Металіста» відбув ненадовго пограти в Білорусь, де захищав кольори «Торпедо-БелАЗ».
Нині Ребенку 34 роки. У січні 2016-го він повернувся до Полтави, де і до цього дня продовжує грати за «Ворсклу», що стала для нього вже рідною.
Нападник - Олег БАРАННІК
Уродженець селища міського типу Семенівка Полтавської області Олег Бараннік перші кроки у футболі починав робити в полтавській «Молоді», але потім опинився в академії «Динамо». Не зумівши пробитися ні в «Динамо-2», ні в молодіжний склад «біло-синіх», Бараннік покинув Київ, і за рекомендацією Сергія Коновалова опинився в академії «Ворскли». За «зелено-білих» дебютував в жовтні 2010 року, коли команду очолював Микола Павлов. На момент прем'єрної гри на професійному рівні Баранніку було 18 з половиною років. У серпні 2011 року в матчі-відповіді раунду плей-офф кваліфікації Ліги Європи, вийшовши на заміну, допоміг «Ворсклі» двома голами перевернути хід виїзного поєдинку проти «Динамо» з Бухаресту (3:2). Після цього отримав чимало авансів в пресі і від фахівців, які вважали Баранніка вельми талановитим гравцем. Однак влітку 2017 року, провівши лише 7 голів в 73 матчах за «Ворсклу», покинув стан «зелено-білих», перейшовши вільним агентом в «Полтаву».
Нині Баранніку 28 років. З кінця 2018 року він перебував у статусі вільного агента, перш ніж в кінці лютого 2020-го підписав контракт з «Кременем», де не зміг поки дебютувати через паузу в чемпіонаті, що викликана пандемією коронавірусу.
Нападник - Максим МАРУСИЧ
Максим Марусич народився в Полтаві, де і почав займатися футболом в академії «Ворскли». Однак, не дочекавшись від Василя Сачка шансу проявити себе в першій команді, влітку 2014 року пішов в «Карпати», де 27 липня за Ігора Йовичевича провів свій прем'єрний матч на професійному рівні - проти «Говерли» (2:2). Однак досить швидко в «Карпатах» вирішали, що у Марусича немає перспектив в їхньому клубі, що призвело до розірвання контракту. Після цього, недовго погравши за «Гірник-Спорт» та «Десну», Максим відбув до Прибалтики, де з 2017 по 2019 роки виступав в рядах литовської «Йонави» та латвійських клубів РФШ і «Елгави».
Нині Марусичу 26 років, і з січня він перебуває в статусі вільного агента. До слова, в чемпіонаті Латвії-2018 Максим став другим в гонці бомбардирів, відзначившись 14 голами за РФШ в 27 матчах.
Нападник - Артем ГРОМОВ
Народившись у Львівській області, Артем Громов в 10-річному віці разом з родиною переїхав до Полтави, де почав грати в футбол спершу в ДЮСШ ім. Горпинка, а потім в «Молоді». У 17 років опинився в академії «Ворскли», де спочатку виступав за молодіжну команду, забиваючи чимало голів. За першу команду «зелено-білих» Громов дебютував 3 квітня 2010 року, коли Микола Павлов випустив молодого таланта на заміну на 84-й хвилині в матчі проти «Іллічівця» (3:0). У тій грі Артему потребувалося всього чотири хвилини, щоб віддати результативну передачу на Йована Маркоскі. За «Ворсклу» грав до літа 2016 року, після чого перейшов в «Динамо», а трохи менше ніж через рік - в російські «Крилья Совєтов».
Нині Громову 30 років. Влітку 2017 року він повернувся в Україну, ставши футболістом «Зорі», кольори якої захищає й донині.
Якщо оцінювати отриманий склад, то не можна не відзначити неймовірно якісну оборонну лінію на чолі з воротарем в особі Андрія Пятова. Також не можна не виділити хороших флангових гравців в цій команді вихованців «Ворскли», що напевно дозволило б їй приносити чимало головного болю потенційним опонентам. А ось в нападі і центрі поля до такого складу «Ворскли», мабуть, були б питання, що особливо вирізняється на тлі аналогічної чудової лінії, отриманої у запорізького «Металурга» в одному з попередніх наших матеріалів...
Олексій СЛИВЧЕНКО
Читайте також:
Ідеальний Металург Запоріжжя. Топ-команда з вихованців клубу