Вони запалювали на Олімпіадах в 2000-х, а зараз радують нас в профі
Лев Кравців розповідає про боксерів, які після успішної аматорської кар'єри перейшли на профі-ринг
- 14 жовтня 2019, 08:00
- |
- 13 грудня 2021, 12:39
- 12206
- 2
Зв'язок олімпійського боксу і професійного, починаючи з 2000-х і до наших днів, є дуже своєрідним. Навіть, якщо опустити момент можливого виключення боксу з олімпійської системи, цікаві моменти залишаються. Наприклад, далеко не завжди майбутні зірки ставали переможцями олімпійського турніру.
Саме тому в цьому списку буде чимало срібних і бронзових нагород.
Юріоркіс Гамбоа. Олімпіада-2004. Афіни
Початок кар'єри Юріоркіса мало чим відрізнявся від типового старту боксерської кар'єри будь-якого бійця з Куби. Погано облаштовані зали, ринги на вулиці та потужна конкуренція зробили з Гамбоа майбутнього олімпійського чемпіона.
З 2001 року кубинець увійшов до складу збірної Куби і міцно закріпився там аж до своєї втечі. До того як потрапити на Олімпіаду Гамбоа встиг завоювати декілька місцевих і міжнародних трофеїв, набити добру сотню поєдинків і виграти Панамериканські ігри 2003 року.
У Афінах йому не було рівних: єдиний поєдинок, де він набрав рівно 20 очок - півфінал проти німця Рустамходжи Рахімова. Усі інші були результативнішими, а в першому поєдинку Юріоркіс набрав взагалі аж 46 очок.
Завоювавши золото, Гамбоа не втік відразу, як це часто робили кубинські спортсмени. Наступного року він відправився до Москви, де програв у фіналі Олексію Тищенку. А ще через рік приїхав на Кубок Світу у Баку, де у фіналі переміг Альберта Селімова. Так-так, того самого, єдиного кривдника Ломаченка в його любительській кар'єрі.
І лише після цього з багажем у більше, ніж 250 поєдинків в любителях, Гамбоа відправився в професіонали через втечу, яка вдалася відразу. Професійна кар'єра склалася неоднозначно. Зараз Юріоркісу 37 років. З одного боку, він - чемпіон світу в трьох категоріях. З іншого, боксер, який точно не розкрив свій талант на повну, потрапив під руки спочатку Теренса Кроуфорда, а тепер він стане першою перевіркою для Джервонти Девіса в легкому дивізіоні.
Гільєрмо Ригондо. Олімпіада-2000, Сідней. Олімпіада-2004, Афіни
Усім нам знайомий по поєдинках з Ломаченком і не тільки, Гільєрмо Ригондо. Кубинець - справжній діамант їхньої школи боксу. Швидкий, різкий, технічний з високим коефіцієнтом корисних дій. Він був практично невразливим ще в аматорах.
Так, окрім двох золотих медалей Олімпіади-2000 та Олімпіади-2004, на рахунку Гільєрмо золото двох чемпіонатів світу (2001 та 2005), Панамериканських ігор (2003), Ігор Центральної Америки і Карибського басейну (2006) і двох Кубків світу з боксу (2002 і 2005). Ригондо збирав золото в любителях, як божевільний, перемігши в одному з фіналів майбутнього чемпіона світу в професіоналах Абнера Мареза.
boxnation.com
Обидві Олімпіади Ригондо пройшов, навіть не помітивши суперників. Ну, ви просто подивіться на ці рахунки: 14-5, 18-6, 20-5, 27-13. Кубинець домінував практично в кожному поєдинку і, зібравши усе золото любителів по декілька разів, зважився на втечу разом з Ерісланді Ларою. У 2007 році в ЗМІ з'явилася інформація, що вони підписали контракт в Німеччині з промоутерською компанією і виступатимуть в професіоналах.
Проте, через декілька днів обидва боксери були доставлені у відділок бразильської поліції, де заявили, що хочуть повернутися на Кубу. Приїхавши додому, Ригондо заявив, що не збирався залишатися в Німеччині і битися в професіоналах, а хоче продовжувати любительську кар'єру і виступити на Олімпіаді-2008. За деякою інформацією, боксери повернулися через тиск оточення Фіделя Кастро на їхні сім'ї.
Кастро вирішив по-іншому. Він порівняв боксерів із солдатами, що покидають поле бою прямо під час війни, і особисто виключив їх зі збірної країни. Вже в 2008-му Ларі вдалося-таки втекти: на моторному човні він доплив до Мексики, звідки відправився в США, щоб почати свою професійну кар'єру.
Ригондо провернув цей трюк трохи пізніше - в 2009-му він відправився до Америки, щоб підписати свій перший професійний контракт, який приведе до чемпіонського титулу за двома версіями і поєдинку проти Василя Ломаченка.
Люк Кемпбелл. Олімпіада-2012. Лондон
Один з тих боксерів, якого привели до перемоги не домашні судді, а реальний рівень боксу. Кемпбелл був добротним любителем: вигравав чемпіонат Європи (2008) та брав срібло на чемпіонаті світу у Баку (2011), але по-видатному виділявся на тлі англійських рекордів.
Наприклад, чемпіонат Європи-2008, який проводився у Ліверпулі, став тріумфальним не лише для Люка, але і для англійського боксу загалом. Вигране ним золото стало першим трофеєм за перше місце, взяте англійським боксером на європейській першості з 1961 року.
Попри те, що Олімпіада-2012 запам'яталася для багатьох неоднозначними рішеннями на користь британців, Кемпбелл пройшов турнір з гідністю і переміг заслужено. Будучи рослим і великим для своєї вагової категорії (виступав на одну нижче, ніж Ломаченко), Люк розібрався зі всіма суперниками і став чемпіоном. Ця перемога - теж досягнення не лише Люка. Золота медаль стала першою для британських боксерів у найлегшій ваговій категорії за останні 104 роки.
У професіоналах Люк по праву вважається одним з найсильніших легковаговиків світу на даний момент, хоча усі підходи до серйозних титулів не увінчалися успіхом: бій за титул WBC International програно Івану Менді (але потім узято реванш), поєдинки за реальні титули чемпіона світу за версією WBC проти Хорхе Лінареса і ще декількома версіями проти Василя Ломаченка також завершилися поразками.
Андрій Котельник. Олімпіада-2000. Сидней
На Олімпіаді Андрій був міцним, як і уся українська збірна. Тоді, уперше в історії Олімпійських ігор, відразу п'ятеро українців отримали нагороди. Серед них був і Котельник, хоча взяти золото йому не судилося.
Суперник - Маріо Кінделан. Прекрасний кубинець, що вміє в рингу все і навіть трохи більше. Кінделан програв всього один фінал у своїй кар'єрі - фінал Кубку Світу в Астані казахові Руслану Мусинову. Усі інші турніри: від Ігор доброї волі до Олімпійських ігор - одні перемоги. На його рахунку два золота Олімпіади, три золота чемпіонатів світу, два золота Панамериканських ігор і два золота Ігор доброї волі. Один з кращих боксерів-аматорів в історії спорту.
Котельник не бився погано. Андрій взагалі не з тих, хто зігнеться під ім'ям і статусом суперника, але проти такого класу не попреш. Своє перше золото Кінделан виграв саме в поєдинку з українцем, хоча пізніше Котельник битиметься на головних рингах світу проти справжніх зірок, володітиме поясом чемпіона і шість разів його захистить, а Маріо так і залишиться прекрасним, але любителем.
ringside24.com
Амір Хан. Олімпіада-2004. Афіни
Через чотири роки в тій же ваговій категорії на Олімпіаду приїхав Амір Хан. Британець народився в спортивній сім'ї: двоюрідний брат - гравець у крикет, рідний також пробував себе у боксі.
Бренд Хана починався ще в любителях. Він був яскравим, швидким, багатоударним, молодим і претензійним. За декілька місяців до великого старту переміг майбутнього чемпіона світу в професіоналах Віктора Ортиса достроково в другому раунді. Чим не кандидат на золото Олімпіади? Тим більше після такого старту: Маріос Капероніс, Дімітр Штилянов, Чен Суб Баїка та Серик Єлеуов були подолані без особливих проблем.
Залишилося здолати останню перешкоду - ту ж, що стояла на шляху у Котельника - Маріо Кінделана. Кубинець не збирався віддавати британцеві золото, і у Хана не вийшло зробити те, заради чого він і приїхав в Афіни - лише срібло.
До речі, через рік Хан і Кінделан знову зустрінуться в любителях - на стадіоні Reebok у Великобританії. Амір візьме реванш у великого кубинця, перемігши того 19-13. Та перемога досі вважається однією з головних у боксерській кар'єрі англійця.
Узявши реванш, Хан перейшов у професіонали. Там він завоював два титули чемпіона світу за версіями WBA та IBF, але останнім часом кар'єра розвивається своєрідно: дивна поразка Теренсу Кроуфорду у бою, на який американець, здавалася, вийшов вбивати, і багаторічне добивання бою з Пакьяо. До речі, він, можливо, відбудеться в ОАЕ. Якщо раніше «Пакмен» не звертав уваги на Аміра, то зараз не проти зустрітися за хороший гонорар.
Василь Ломаченко. Олімпіада-2008, Пекін. Олімпіада-2012, Лондон
Вище за текстом прізвище Ломаченка зустрічалося кілька разів. Воно і не дивно. Він - головний боксер нинішнього покоління. Шлях на першу Олімпіаду для Васі був таким же, як і сама Олімпіада: одна перешкода в 2007 році у вигляді спірної поразки Альберту Селімову (єдина в кар'єрі за більше, ніж 350 поєдинків!) і тотальне знищення всіх інших.
У 2008-му в Пекіні Вася не просто узяв реванш у росіянина, а зробив це красиво: 1/16 фіналу, перший же бій турніру. Селімов демонстративно відмовляється від маленького прапорця України, який Лома завжди вручав супернику перед боєм, і програє за усіма статтями. Рахунок говорить сам за себе: 14-7 на користь українця.
Далі такої конкуренції для Василя не було: 13-1, 12-3, 10-1 та 9-1. Вася ураганом пройшовся по суперниках, узяв золото і Кубок Вела Баркера, як найтехнічніший боксер турніру.
Усі чекали переходу в професіонали. Якраз був самий розпал кар'єр Мейвезера, Пакьяо та інших монстрів. Багато хто бачив, як Вася вривається в цю компанію, але він вирішив почекати і вписати своє ім'я в історію любительського боксу, ставши дворазовим олімпійським чемпіоном.
Звичайно, все вийшло. По дорозі Вася узяв ще два золота чемпіонатів світу - 2009 та 2011 років - і прилетів до Лондона за ще одним першим місцем. Тут з конкуренцією було веселіше. Перший поєдинок в 1/8 Лома пройшов без проблем: 15-3, і суперник двічі в нокдауні. Потім почалися не те, щоб труднощі. Для Васі це, швидше, цікавості. Фелікс Вердехо, який зараз запалює в профі, був вибитий з рахунком 14-9. Півфінал проти міцного кубинця Ясніеля Толедо виграний з рахунком 14-11, а фінал з південнокорейцем Сун-Чул Ханом пройдений не так проблематично - 19-9. Подвійне золото, і легендарний жест після перемоги.
Геннадій Головкін. Олімпіада-2004. Афіни
Якщо хтось вважає Головкіна бездумним рубакою з ударом, пора про це забути. Як мінімум, тому що він - чемпіон світу, переможець Азіатських і Східноазіатських ігор, а також переможець чемпіонату Азії. Ну і срібло Олімпіади - це вам не просто так.
skysports.com
З боксерською школою у Геннадія все прекрасно. Лише ті факти, що в любителях він розгромно перемагав майбутнього чемпіона світу в професіоналах Енді Лі, а іншого крутого майбутнього чемпіона Лучіана Буте і зовсім брутально нокаутував - говорять про багато що.
Проте, у фіналі Олімпіади-2004 перемогти не вийшло. Стадії 1/8, 1/4 і півфіналу він пройшов просто на ура - 31-10, 31-20 та 23-18. Але фінал проти росіянина Гайдарбека Гайдарбекова зовсім не задався. Головкін програв головний аматорський фінал з рахунком 18-28.
А потім прийшов у профі, і довгі роки перемелював одного суперника за іншим своїми безжальними жорнами.
Рета Мурата. Олімпіада-2012. Лондон
Почавши займатися в першому класі школи, любительська кар'єра Мурати мала декілька етапів. Він то займався, то, програючи декілька поєдинків поспіль, кидав. До цього всього домішувалися переїзди, зміни тренера і залів. Як підсумок - до Олімпійських ігор Рета взяв срібло на чемпіонаті світу і бронзу на чемпіонаті Азії. Так, негусто.
Але Олімпійські ігри в Лондоні склалися для японця зовсім по-іншому. Мурата проявив характер і свій справжній клас навіть в складних півфіналі та фіналі. Спочатку він виграв у узбека з рахунком 13-12, а потім у фіналі - у бразильця з рахунком 14-13. Це золото стало першим для Японії у боксі за 48 років!
Зараз Рета регулярний чемпіон світу за версією WBA в середній вазі, виграв 13 поєдинків з 17 нокаутом і всього два програв.
Олександр Усик. Олімпіада-2012. Лондон
Хто б міг подумати, що з цього щось може вийти? Любительська історія Усика - абсолютно кіношна. Замінивши Дениса Пояцику, Олександр уривається на Олімпіаду-2008, розбиває китайця з рахунком 23-4, але в наступному ж колі наривається на супердосвідченого Клементе Руссо. Програє і замість того, щоб засмутитися або здатися, спостерігає за тим, як Василь Ломаченко бере своє перше золото.
Залишившись під враженням, потрапляє на тренування та у близький круг Ломаченка, спокійно приймає усі висловлювання про те, що він буде лише другим Ломою, чотири роки вбиває себе в залі і повертається за золотом, ставши в тисячу разів краще.
Чуприна, танці і фірмові виходи, що створили атмосферу того турніру, і найкраща збірна в історії України. У першому ж поєдинку Саша виграє в Артура Бетербієва (17-13), а в наступному - у Тервела Пулєва (21-5) - брата Кубрата Пулєва. Фінал, як в кіно, повинен був відбутися з минулим кривдником.
Маленький, але дуже верткий, спритний і неймовірно досвідчений Клементе Руссо був проти перемоги Усика і цього разу, але не даремно українець працював усі чотири роки заради цього моменту. 14-11 - і золото на шиї.
Проте радіти довелося недовго. Батько Олександра помер, поки той знаходився в Лондоні, і не дочекався сина з турніру. Саша приїхав додому, поклав біля батька медаль і назавжди попрощався з ним. Василь Ломаченко, що приїхав разом з другом, відклав дебют у професіоналах на рік через цю подію, і хлопці дебютували майже одночасно.
Далі - абсолютне чемпіонство, і місце в історії боксу, зарезервоване назавжди.
Ентоні Джошуа. Олімпіада-2012. Лондон
Любительська кар'єра Ентоні повна протиріч. Багато хто вважає, що його відверто тягнули до того самого золота. У 2008-му Джошуа програвав Ділліану Вайту і навіть падав у нокдаун, а в 2011-му спочатку програв нокаутом, а на чемпіонаті світу у Баку не зумів завоювати золото, спірно програвши фінал Магомедрасулу Меджидову.
На Олімпіаді-2012 в рідній країні Джошуа зустрівся з по-справжньому серйозною опозицією. У 1/8 він переміг Ерісланді Савона, в півфіналі Івана Дичка, а фінал відбувся проти Роберто Каммарелле. Легендарного італійського любителя, який поїхав із золотом в 2008 році.
Італієць мав намір узяти золото двічі в кар'єрі, але підсумок видався дивним. Після трьох раундів рахунок був 18-18, але після того, як судді порадилися, перемога була віддана Джошуа.
boxrec.com
Далі будуть перші пояси в професіоналах, багатомільйонні контракти, легендарний поєдинок з Кличком, і вже не менш легендарне падіння проти Руїса. Здається, кар'єра Ентоні - все ще білий лист.
Лев КРАВЦІВ
Олімпійські чемпіони (до 1988-року), які досягли багато чого і в професіоналах
7 боксерів, які проявили себе на Олімпіадах в кінці 80-х-90-і, та стали топ-профі