Мільйон терзань. Як Боруссія не стала чемпіоном Німеччини

У 2010 році «Баварія», керована нідерландським фахівцем Луї ван Галом, несподівано пробилася до фіналу Ліги чемпіонів. Так, найбільш підходяще слово в цьому випадку - саме «пробилася». Мюнхенці не дуже виблискували, в деяких матчах їм відверто пощастило (особливо проти «МЮ»). Легенда «Баварії», Франц Беккенбауер, резюмуючи тоді вихід своєї команди у фінал ЛЧ, сказав приблизно таке: «перед початком сезону я не поставив би і ламаний гріш на те, що «Баварія» вийде у фінал чемпіонської Ліги. Але команда у неймовірний спосіб осоромила скептиків і вже створила подвиг».

Щось подібне можна зараз сміливо адресувати нинішньому поколінню «Баварії». На «Срібну Салатницю» сезону 2022/2023 мюнхенці не заслуговували. «Дортмунд» заслуговував більше. За тур до фінішу чемпіонату саме «Боруссія» була першою. Для тріумфу їй залишалося зовсім небагато - обіграти вдома «Майнц». Але не обіграли. Перемігши «Кельн» у паралельному матчі, «Баварія», попри все, стала чемпіоном.

У сезоні 2022/2023 «Дортмунд» дуже довго запрягав. Старт Бундесліги традиційно виграла «Баварія». Однак раптово на п'яти рекордмайстеру почав наступати «Уніон» - зухвале відкриття цього сезону. Причому не лише наступати. До 12 туру саме «Уніон» був лідером чемпіонату Німеччини.

Проте на довго берлінського вискочку не вистачило. Вже після 13-го туру баварці знову опинилися на чолі турнірної таблиці. І були там аж до 25-го ігрового дня. Саме після 25-го туру Бундесліги відбулася знаменна подія для Дортмунда: його «Боруссія» вперше у сезоні вийшла на перше місце.

Показово, що на зимові канікули команда Терзіча пішла на шостому місці, маючи відставання від команди Нагельсманна на цілих дев'ять пунктів. Так, це не ціла вічність, але дуже багато. Особливо для Бундесліги. Особливо для тогочасної «Баварії». І особливо для тогочасної «Боруссії» з Дортмунда, яку називали не інакше, як «дитячий садок».

І ось після 25-го туру у боротьбі за золоті нагороди Бундесліги розпочалися справжні гойдалки: лідер змінювався п'ять (!) разів.
Цікаво, що вже наступного туру «Дортмунд» та «Мюнхен» зустрілися у очному поєдинку: без шансів для «Боруссії» - 2:4. А після того, як «зірка Півдня» у наступному турі обіграла «Фрайбург», здавалося, що чемпіонська інтрига вже мертва. Але за фактом вона лише починалася.
І тут обов'язково потрібно зробити невелику ремарку щодо «Баварії». Точніше, щодо рокіровки на її тренерському містку. Дуже несподівано - і це м'яко кажучи - Юліана Нагельсманна було звільнено. Об'єктивних причин для такого рішення практично не було. Подейкували лише, що все ще молодий тренер втратив контроль над роздягальнею, що його тренування раптом стали надто інтенсивними. І навіть про те, що виною всьому - фрау герра Юліана.

Як би там не було, але Нагельсманн пішов, а на його місце прийшов Томас Тухель. Очевидно, це якраз та ситуація, коли на чужому нещасті намагаєшся краще влаштуватися. У колишнього керманича «Челсі», до речі, звільненого зі «Стемфорд Брідж» так само дивно, як і Нагельсманн з «Баварії», на новому робочому місці одразу не задалося.

Нового наставника команда прийняла насторожено, із недовірою. Тухель замість косметичного ремонту ігрової структури затіяв капітальний. І «Баварія» почала пробуксовувати.

28-й тур: мюнхенці грають удома внічию з «Хоффенхаймом». У наступному турі - ще гірше: програли на виїзді «Майнцу». У 31-му та 32-му турах начебто все стало на свої місця: обіграли на виїзді «Вердер» і вдома розбили «Шальке». Знову випередили «Дортмунд» на чолі пелотону, бо «Боруссію» теж кидало то в жар, то в холод: у 30-му турі поділили очки з «Бохумом».

Визначальним мав стати передостанній ігровий день. У 33-му турі «Баварія» грала вдома з потужним «Лейпцигом». І отримала під дих: 1:3. Цього ж дня «Боруссія» обіграла «Аугсбург» і повернулася на вершину, випереджаючи заклятого суперника на два пункти.

Чемпіона мав визначити останній тур. Для того, щоб уперше з 2012-го стати найкращою командою Німеччини, «Дортмунду» було достатньо обіграти в рідних стінах «Майнц». І не зважати на Кельн, де «Баварія» гостювала у тамтешнього клубу.

На жаль для шанувальників «Боруссії», вона не обіграла «Майнц»: драматична нічия 2:2. «Баварія» цим подарунком скористалася сповна. І знову стала чемпіоном Німеччини. Одинадцятий раз поспіль.

У даному випадку було б неправильно недооцінювати чемпіонство «Баварії», бо Мюнхен знову на коні, знову перший. Але й переоцінювати його також не треба. Адже, по суті, саме «Дортмунд» втратив те, що в нього фактично вже було в кишені. І якщо нинішній сезон Бундесліги і пам'ятний чимось особливим, то це насамперед молодою командою імені Едіна Терзіча.

У першому колі дортмундці болісно, майже «мазохістськи» шукали себе. Ці метання були настільки шаленими, що команда втрачала очки на рівному місці. Поступилися «Вердеру» 2:3, виграючи 2:0 до передостанньої хвилини основного часу, з таким же рахунком програли «Кельну». Проти «Лейпцига» - взагалі здалися - 0:3, програли без шансів «Уніону», «Гладбаху» та «Вольфсбургу». Загалом, у першому колі будь-хто демонстрував чемпіонський футбол у Бундеслізі, тільки не «Дортмунд».

Чому так? Головну причину не потрібно шукати під шарами пилу. Вона лежить на поверхні: травми провідних футболістів. Вибули Ройс, Дауд, Рейна, Кобель, Меньє, Аллер, Вольф.

Однак на початку 2023 року Німеччина побачила абсолютно новий «Дортмунд»: свіжий, потужний, енергійний та емоційний. Команда відпочила на «канікулах», повернулися до обойми основні гравці, Терзіч попрацював над психологічною стійкістю своїх підопічних. А ще - над підсиленням гри команди після перерви. Особливо Едіну вдавалося змінювати перебіг матчу вдалими та своєчасними замінами. У підсумку команда змінилася, почала справно набирати очки. А головне - вона припинила програвати на «рівному місці». Та й фарт до неї повернувся.

Загалом те, що «Боруссія» втратила/роздала в першому колі, у другому до неї повернулося сторицею.

Футболісти підбадьорилися, по-справжньому перезарядили «батарейки». Чудовий сезон провів голкіпер Кобель, якого вже зараз називають майбутнім першим номером «Баварії». Блискуче проявили себе захисники Адеємі, Брандт, Зюле, Вольф і Шлоттербек. Нестаріючий Хуммельс залишався в обоймі, але позицію в основі втратив.

У Терзіча перевтілився навіть списаний в архів Емре Джан. Не говорячи вже про чергову молодість «людини-травми» Марко Ройса.
«Боруссії» вдалося втриматися в ритмі після десяти поспіль перемог у всіх турнірах. Так, її, як і «Баварію», добряче лихоманило на фінішній прямій, але не забуватимемо, що це чемпіонат Німеччини - один із найінтенсивніших і найвиснажливіших у світі.

І ось коли вже здавалося, що через довгих одинадцять років «Дортмунд» знову найкращий у Німеччині, «Боруссії» не вистачило останнього штриху. Вантаж відповідальності виявився надто важким. «Жовто-чорні» «попливли» в самий непідходящий момент. «Майнц», команда, в якій вперше на повний голос заявив про себе нинішній наставник «Баварії» і він же колишній наставник «Дортмунда», зробив королівський подарунок саме Мюнхену.

Терзіч та його команда не впоралися із «держекзаменом». Перше за одинадцять років «золото» Бундесліги для Дортмунда не відбулося.