Дійна корова мертва. Чому Суперліга настільки важлива для Реала і Барселони

Власник «Ліверпуля» Джон Генрі шкодує і вибачається. «Манчестер Юнайтед», підкріплюючи слова жалю співвласника клубу Джоела Глейзера, оголошує про майбутнє звільнення з посади голови правління «червоних дияволів» Еда Вудворда. Російський олігарх Роман Абрамович, який володіє «Челсі», змінює своє рішення після отримання директив від вищого керівництва Кремля. Саме таку хроніку початку розвалу футбольної європейської Суперліги, котра прожила всього пару днів, всі ми спостерігали минулого тижня.

Власне, риторика майже всіх англійських та частини італійських клубів була однаковою - невірно оцінили ситуацію, тому шкодуємо і просимо вибачення в надії на майбутні успіхи та нові досягнення. У подібному ключі перед своїми вболівальниками і просто любителями футболу відзвітували ледве не всі клуби-заколотники, але до їхнього числа так і не приєдналися іспанські гранди - «Реал» і «Барселона».

Президент «бланкос» Флорентіно Перес вирішив не відмовлятися від глобальних планів, заявивши, що Суперліга не вмерла, а «просто поставлена ​​на паузу». Його колега з «Барселони» Жоан Лапорта підкреслив, що «Суперліга - це необхідність», не ставши детально пояснювати ці слова, а лише підтвердив ними інформацію, що з'явилася раніше, про те, що «блаугранас» не відмовляються від ідеї участі в турнірі для обраних.

Все це свідчить про ситуацію, при якій деякі сторони, незважаючи на нинішнє фіаско, в певній часовій перспективі будуть продовжувати педалювати тему створення турніру, що виходить у своїй організації за межі повноважень УЄФА, з яким ділитися доходами для деяких топ-клубів стає вкрай невигідно.

Що цікаво, багато в чому саме ці клуби свого часу підтримували реформу Кубка європейських чемпіонів в Лігу чемпіонів, а також менш масштабні зміни вже в рамках турніру з такою назвою, метою яких завжди було підвищення прибутковості його учасників. В якийсь момент, захопившись вимиванням грошей з кишень уболівальників, сторони процесу просто усвідомили - час для якісних і структурних змін втрачено, а прірва між топ-клубами та клубами поменше, а також між власниками європейських грандів і уболівальниками цих команд стала настільки колосальною, що для її подолання не вистачить і кількох десятиліть.

Саме тому «клуби-відступники» повернулися до ідеї Суперліги, оформивши головним «цапом-відбувайлом» УЄФА, і зробивши вигляд, що це не вони практично завжди прихильно ставилися до всіх ключових рішень босів цієї організації, попутно влаштовуючи «гонки озброєнь» на трансферному ринку.

Коли ідея з Суперлігою показала свою неспроможність, багато клубів відступили, усвідомлюючи, що їхнє нинішнє становище зовсім не настільки критичне, щоб ризикувати всім, але в числі «стійких олов'яних солдатиків» залишилися «Реал» і «Барселона» - два клуби, чия ворожнеча на футбольному полі не знає кордонів і співпереживання, але які були змушені об'єднатися в інстинкті самозбереження проти фактично всієї світової футбольної громадськості, яка пішла маршем проти жадібності і лицемірства, що породили Суперлігу.

Влітку минулого року звіт KPMG International про фінансовий стан клубів до початку пандемії коронавірусу показав, що чистий борг «Барселони» становив 315,7 мільйонів євро. За період пандемії він виріс на третину - до 488 мільйонів фунтів, що на тлі падіння виручки на 126 мільйонів євро робить економічне становище каталонського гранда незавидним. Не дивно, що минулого літа, коли з'явилася інформація про бажання Ліонеля Мессі покинути «Барселону», знайшлося чимало фахівців, які підтримали ідею відходу аргентинського лідера команди, але за гроші. Ці люди всерйоз пропонували босам «блаугранас» закрити дірку в бюджеті і прибрати прострочення в платежах за кредитами за рахунок солідних надходжень від трансферу Мессі і скорочення зарплатної відомості.

Мессі залишився, і Лапорта, як і Бартомеу, розуміє важливість цього гравця в нинішній «Барселоні». З іншого боку, «блаугранас» гостро потребують грошей, причому бажано, щоб їх можна було зачерпувати повними відрами, а не малолітражними друшляками. Саме тому каталонці через свого президента і говорять про «історичну помилку», характеризуючи відмову від європейської Суперліги.

Ситуація в «Реалі» не надто відрізняється, за винятком того, що боргів у «бланкос» трохи менше - «всього» 354,2 мільйони євро. Й інших ідей щодо наповнення бюджету, крім участі в грошовитій Суперлізі, у Переса та його радників, здається, немає... Очевидно, з цієї причини президент «Реала» і виступив з заявою про паузу в проекті Суперліги, яку багато хто в футбольному світі сприйняв, як жест відчаю. Дійна корова, на яку так сподівалися в «Реалі» і «Барселоні», померла, але це зовсім не означає, що мадридці і каталонці залишать спроби знайти іншу...

В іспанській Ла Лізі давно існують суперечності між «Реалом», «Барселоною» і всіма іншими. Два топ-клуби отримують близько половини всієї суми, що надходить за контрактом за телевізійні права, в той час як решта грошей ділиться між іншими 18 учасниками турніру. Але й цих грошей грандам замало, через що в пресі раз у раз спливають новини щодо ідеї організувати комерційний 39-й тур у Ла Лізі, або проводити передсезонні турне по Азії та Північній Америці.

Великі клуби вважають, що чим більше у них уболівальників, тим на більшу економічну частину «футбольного пирога» вони заслуговують. Замість прагнення збалансувати витрати з доходами, і хоча б на період пандемії реально «затягнути паски», топ-клуби організували атаку на існуючі футбольні інституції у вигляді УЄФА та ФІФА.

Дивно те, що до цього питання підключилися навіть тренери. Скажімо, наставник «Барселони» Рональд Куман звинуватив УЄФА в жадібності, адже організації, на думку фахівця, потрібно збільшення кількості матчів заради збільшення прибутку. Насправді ж, УЄФА певною мірою є заручником обставин і волі самих клубів, адже сама по собі організація - це посередник між творцем футбольного продукту (командами) та його споживачем (уболівальниками) в чистому вигляді. За виконання своїх функцій УЄФА бере певну частину грошей, але основну їх масу розподіляє між клубами, і останніх, фактично, турбує не жадібність організації, а саме факт того, що контроль за потоками ресурсів ними не провадиться.

У розпал кризи і майже на порозі банкрутства «Реал» і «Барселона» агресивно пішли в контратаку, очевидно, не бачачи інших можливостей. Вони стверджують, що новий формат Ліги чемпіонів кардинально нічого не дасть, і до 2024 року футбол помре зовсім. Насправді ж, автор цих тверджень Флорентіно Перес замовчує, що з чотирьох нових учасників Ліги чемпіонів як мінімум дві путівки будуть віддані на відкуп топ-лігам, а тому умовні «Манчестер Юнайтед», «Тоттенхем», «Челсі», «Арсенал» або «Ліверпуль», які в останні роки балансували на межі топ-4 АПЛ, що дає путівку в ЛЧ, зможуть зіграти в турнірі, й гарантовано отримати хороші призові.

Для «Реала» і «Барселони» цей факт дійсно мало що змінює, адже обидва іспанські гранди стабільно фінішують в топ-4 Ла Ліги протягом останніх 18 років (в останній раз каталонці фінішували поза четвіркою кращих в уже далекому сезоні-2002/03, коли ними керував нині покійний серб Радомир Антич). Тому англійці, у яких в більшості своїй також накопичилося чимало боргів, куди легше сприйняли ситуацію, що склалася, а ось для «Реала» і «Барселони» за фактом зміниться дійсно небагато.

З урахуванням того, що клуби продовжують відчувати збитки від пандемії, не маючи можливості продавати квитки, а спонсорські контракти і телевізійні права не покривають усіх потреб в грошах, Перес має цілковиту рацію, коли говорить, що питання Суперліги закривати рано. Напевно, якщо ситуація залишиться такою напруженою, як зараз, в найближчій перспективі ми знову почуємо про нові революційні ідеї, які матимуть на меті зовсім не поліпшення футболу, як видовища або виду спорту, а надання фігурам на кшталт Переса і Лапорти колишніх фінансових біцепсів, яких вони, на їхню ж думку, цілковито заслуговують.

Нова реальність. Матчі по 60 хвилин можуть врятувати футбол після коронавірусу