Шахтар сам створив проблему Тайсона. Вирішувати питання треба було раніше

Мабуть, зараз про це можна говорити твердо і без боязні помилитися - бразильський легіонер «Шахтаря» Тайсон більш не є лідером донецької команди. Де-факто він перестав бути таким дещо раніше, коли до якихось смішних цифр знизилася результативність його гри (2 голи та 1 асист у 24 офіційних поєдинках сезону-2020/21), але де-юре ситуація утвердилася після демаршу вінгера в матчі з «Ромою». Можна скільки завгодно гадати, чи зіграє ще Тайсон хоча б один матч у футболці «Шахтаря», і чи повернуть його в першу команду з дубля, але це навряд чи допоможе бразильцеві відновити колишні відносини, причому не тільки з клубом, але й з його вболівальниками, які витівку колишнього кумира в більшості своїй сприйняли дуже болісно.

Людина, яка закривається в туалеті, не бажаючи обговорювати проблему з тими, хто здатен її вирішити, апріорі демонструє свою психологічну слабкість і нестійкість. Втім, Тайсон завжди був таким. Досить згадати численні інтерв'ю Мирона Маркевича, якому вдалося попрацювати з бразильцем в «Металісті» і зробити з нього дійсно топ-футболіста...

Інше питання, що нинішню проблему Тайсона багато в чому сам для себе ж створив «Шахтар». Щоб усвідомити це, достатньо згадати деякі найбільш значущі аспекти перебування бразильського легіонера в стані «гірників». У донецький клуб Тайсон перейшов в січні 2013 року з «Металіста» за 15 мільйонів євро. До того моменту хавбек провів в Україні вже два з половиною сезони, встигнувши як слід адаптуватися і перетворитися на одну з головних зірок УПЛ. Було очевидно, що в «Шахтарі» Тайсон навряд чи затримається надовго. Причому остання теза укладалася, очевидно, як в сприйняття ситуації футболістом, так і в існуючий підхід в донецькому клубі, де воліли все-таки відпускати своїх лідерів в топ-клуби Європи, якщо на них приходила добротна з фінансової точки зору пропозиція.

У «Шахтарі», часів перших сезонів Тайсона в клубі, були свої лідери атаки, які багато забивали і брали тим самим на себе відповідальність за результат - це і Дуглас Коста, і Алекс Тейшейра, і Луїс Адріано, і Едуардо, і навіть Олександр Гладкий. Але з плином часу багато хто з цих футболістів покинули Україну, а підписати нових яскравих гравців «гірникам» довго не вдавалося. У країні йшла війна, а керівництво клубу не проявляло колишнього інтересу до вхідних трансферів, у зв'язку з чим Тайсон став наріжним каменем в атакуючій грі «Шахтаря».

Вперше ситуація з Тайсоном в «Шахтарі» серйозно загострилася в кінці 2016 року. Саме тоді в бразильській пресі, як гриби після дощу, почали з'являтися різні замітки про те, що вінгер хоче покинути Україну і повернутися в «Інтернасьонал», який на той момент якраз оформив виліт в бразильську Серію Б. У одному з інтерв'ю Тайсон навіть прямо заявив - мовляв, якщо «Шахтар» не відпустить по-хорошому, то він підпише попередній контракт з «Інтернасьоналем», і перебереться в цей клуб на правах вільного агента. Тодішній трудовий договір вінгера з «гірниками» якраз підходив до кінця, і здавалося, що утримати ключового футболіста донеччанам не вдасться. Але в травні 2017 року «Шахтар» несподівано для багатьох оголосив про підписання нового 4-річного контракту з Тайсоном, а сам гравець одразу ж заявив, що дуже радий залишитися в донецькому клубі, де бачить для себе мотивацію і готовий до нових звершень.

Реакція бразильських уболівальників, які симпатизують «Інтернасьоналу», в соціальних мережах була однаковою - мовляв, навіщо ж так довго було розповідати про любов до рідного клубу, якщо в результаті ти залишився в Україні, із задоволенням пролонгувавши свій контракт? Насправді, за неофіційною інформацією, яка активно гуляла тоді в медіапросторі, керівництво «Шахтаря» суттєво поліпшило фінансові умови перебування Тайсона в клубі, а остаточно переконала бразильця залишитися в Україні розмова з президентом клубу Рінатом Ахметовим.

Але ідилія не протрималася занадто довго. Уже в кінці роботи літнього трансферного вікна-2019, навколо Тайсона виникла чергова нервозність. Тоді на бразильського футболіста активно претендував «Мілан», який був готовий заплатити досить пристойну суму. Зокрема, авторитетне італійське видання La Gazzetta dello Sport публікувало інформацію про 20 мільйонів євро, які давали «россонері» за Тайсона, але які були відкинуті «Шахтарем», що бажав виручити не менше 30 мільйонів. Платити такі гроші «Мілан» відмовився, і в результаті угоду не була досягнуто.

Насправді, існувало й інше пояснення, чому трансфер Тайсона з «Шахтаря» до «Мілана» на початку вересня 2019 року не відбувся. Подейкували, що керівництво «гірників» напередодні чергового старту в Лізі чемпіонів не бачило, хто з футболістів того складу команди може відразу замінити Тайсона. Донеччани нібито навіть Коноплянку екстрено підписували на випадок відходу свого лідера, але в підсумку сталося так, що бразилець залишився, а українець, який прийшов потенційно на його місце, щільно засів на лаві запасних у команді Луїша Каштру.

Важливо інше: своїм рішенням не відпускати Тайсона керівництво «Шахтаря», вочевидь, всерйоз засмутило гравця. На той час бразильцеві був уже 31 рік, і він прекрасно усвідомлював, що це останній його шанс поїхати в один з топ-клубів Європи, нехай тодішній «Мілан» відносився до когорти таких лише номінально. Незабаром в пресі з'явилося визнання агента Тайсона про те, що контактів з «россонері» більше немає, а сам футболіст нібито дуже просив керівництво відпустити його в Італію хоча б у січні. Але все залишилося так, як раніше.

Саме після тієї історії із трансфером в «Мілан», що зірвався, Тайсон почав часто постити різні неоднозначні статуси в соціальних мережах, які масово тиражувалися вітчизняними ЗМІ. І вже тоді стало ясно, що у відношенні Тайсона система, яка раніше прекрасно працювала в «Шахтарі», дала збій. Якщо Вілліана, Мхітаряна і Дугласа Косту, які також при вельми непростих обставинах покидали Україну, «гірникам» вдалося відпустити, дотримавшись статусу відходу ключового гравця за хороші гроші, то з Тайсоном знову проявився принцип «золотої клітки». Чому сталося саме так? З точки зору «Шахтаря» позиція цілком зрозуміла - клуб не хотів втрачати одного з головних лідерів команди, не маючи готової підміни для нього. Це загрожувало серйозними репутаційними та фінансовими втратами на той момент. Але навряд чи варто дивуватися нинішнім витівкам Тайсона, з яким, як він вважає, в клубі вчиняють не цілком справедливо.

Насправді, якщо вірити чуткам, в кінці минулого року у «Шахтаря» була можливість відпустити Тайсона в Бразилію за символічні відступні, але «гірники» вирішили запропонувати футболістові новий 2-річний контракт, який підписаний так і не був. Потім трапилася незрозуміла історія з запізненням Тайсона на зимові збори команди, яку тоді Луїш Каштру та інші публічні особи клубу вирішили за краще обійти стороною в своїх коментарях, а в підсумку все вихлюпнулося в демарш бразильця в матчі-відповіді 1/8 фіналу Ліги Європи з «Ромою».

Очевидно, що Тайсон заслужив кращої історії розставання з «Шахтарем» ніж та, яка маячить на горизонті. Він відіграв за «гірників» вісім років, що навіть більше, ніж період перебування в клубі легендарного Жадсона, якого донеччани, до слова, красивим жестом відпустили до Бразилії в січні 2012 року, коли той попросив клуб про це. Тайсон, принаймні за наявною в публічній площині інформацією, теж просив «Шахтар» про від'їзд, але отримав зовсім іншу відповідь на свій запит. Чи варто тепер дивуватися, що футболіст і клуб, які так і не зуміли вчасно почути один одного і прийти до компромісу, знаходяться в контрпродуктивних відносинах, здатних завдати шкоди кожній із сторін?..