Навіщо Барселоні Грізманн?

Sport.ua - про найгучніший на даний момент перехід літа.

Історія дійсно розвивається по спіралі. П'ять років тому, влітку 2014-го, «Атлетіко» викупив у «Реал Сосьєдаду» французького форварда Антуана Грізманна. Баски не горіли бажанням розлучатися з забивним французом, але діватися було нікуди - «матрацники» просто заплатили за нападника прописану в контракті клаусулу - 30 мільйонів євро. Минуло п'ять років, і вже «Атлетіко» не горів бажанням відпускати свою головну зірку, але «Барселона» скористалася схожим застереженням з угоди гравця з мадридським клубом і викупила футболіста. Правда, за ці роки сума відступних виросла в чотири рази.

Однак, провести більше історичних паралелей навряд чи вийде. «Сосьєдад» не чинив перешкод своєму зоряному нападнику, а ось «Атлетіко» має намір якщо і не втримати француза, то, у всякому разі, зрубати з «Барси» якомога більше грошей. Справа в тому, що прописані в контракті 120 мільйонів євро відступних за Грізманна вступили в силу з першого липня цього року (до цього була актуальною опція в 200 млн євро), і «Барселона» терпляче чекала цього моменту, офіційно провернувши оборудку лише дванадцятого липня. Але «Атлетіко» запевняє, причому посилаючись на наявність офіційних документів, що каталонці оформили угоду з футболістом ще в березні цього року, стало бути, повинні доплатити за гравця ще вісімдесят мільйонів.

Але, як би там не було, Грізманн все одно вже є повноправним гравцем «Барси». Навіть якщо керівництву «блау-гранас» і доведеться ще раз розщедритися, у що, правда, не дуже віриться. Однак, навіть якщо з фінансової сторони цей трансфер рано чи пізно можна буде вважати завершеним, то суто зі спортивної точки зору - аж ніяк. І в даному випадку по своєму винним буде як сам футболіст, так і його новий клуб.

***

Корінь проблеми «заритий» у червні минулого року. Тоді, після сезону, що завершився, в якому Грізманн з «Атлетіко» виграв Лігу Європи, а зі збірною Франції відбував на Мундіаль, який згодом став тріумфальним і для «Маленького принца», і для його команди, Антуан міцно почав збиратися покинути «індіанців». Форвард заявив, що на чемпіонат світу він повинен їхати з «ясною головою». Тобто, не думати про те, де продовжить свою клубну кар'єру. Тоді теж здавалося, що Грізманн перейде в «Барсу». Саме на такий поворот сюжету вказували відразу кілька обставин. То батьки Антуана нібито обідали в товаристві президента «Барси» Бартомеу, то дружина футболіста Еріка начебто підшукувала житло в столиці Каталонії, то іспанські ЗМІ зарясніли заголовками на кшталт «Грізманн став одноклубником Мессі». Але врешті-решт в тій історії був інший фінал. Як і обіцяв сам футболіст, на чемпіонат світу він поїхав з вільною головою: він прийняв рішення. І те рішення було не на користь «Барселони». Француз вирішив залишитися в «Атлетіко». Своє непросте рішення він висловив в наступному реченні: «Я не хочу бути солдатом для Мессі».

В принципі, таку позицію Грізманна тоді зрозуміти було нескладно. Антуан ніколи не страждав через відсутність амбіцій, а останнім часом вони, ці амбіції, його просто переповнювали. Він вважав, що якщо і не переріс рівень Мессі і Роналду, то, як мінімум, знаходиться на одній сходинці з цією солодкою парочкою. І після чемпіонату світу Грізманн лише зміцнився в своїх висновках. Виходячи з цієї логіки, переходити в команду, в якій ти за визначенням не будеш головною зіркою - це моветон. Француз вирішив домагатися титулів з «Атлетіко».

***

Пройшов рік. І стало остаточно ясно, що логіка Грізманна пробуксовує. Так, він залишався і головною зіркою на «Ванда Метрополітано», і самим високооплачуваним гравцем мадридської команди, але трофеїв це не додало. Швидше навіть навпаки. Сезон, що закінчився, особисто для Грізманна став вельми посереднім. Антуан не відзначався як бомбардир, його клуб не завоював на внутрішній арені жодного трофея, провалився і на арені міжнародній. Проекту «Атлетіко» в його нинішньому вигляді підійшов кінець. Коли друг Грізманна Годін на прес-конференції зі сльозами на очах оголошував про свій намір покинути команду, не приховував сліз і Антуан, що знаходився по іншу сторону мікрофона. Він теж прийняв рішення покинути «атлетів». І 15 травня про це офіційно оголосив.

З тих пір розмов про подальшу долю Грізманна було не так вже й багато. В тому сенсі, що його, як рік тому, не сватали майже в усі топ-клуби. Якось так просто склалося, що форвард напевно виявиться на «Камп Ноу». Хоча той же Бартомеу кілька разів і спробував незграбно спростувати очевидне.

В результаті сенсації не сталося. Через рік після майже вирішеного переходу в «Барсу», Антуан таки перейшов в стан чемпіонів Іспанії остаточно. Але на цей раз ситуація для француза явно не виглядає ідеальною. Або хоча б однозначною.

Слова Грізманна про небажання бути зброєносцем Лео в «Барсі» не забули. Та й як таке забути? Адже не дарма наполегливо лунали чутки про те, що практично всі старожили команди збунтувалися проти приходу Грізу. І навряд чи ситуація особливо зміниться в кращу сторону, навіть якщо Антуан публічно вибачиться.

***

Але не тільки з точки зору міжособистісних відносин обстановка не виглядає привабливою для Грізманна. «Барселоні» хоч і потрібен форвард, але не прямо зараз. Точніше, Вальверде він точно навряд чи потрібен. Тому що Суареса тренер навряд чи ризикне посадити на лавку, хоч тому вже і тридцять три. Та й на молодого Дембеле на «Камп Ноу» начебто все ще розраховують. А це означає, що прихід Грізманна може стати справжнім головним болем для тренерського штабу «Барселони». Гравця його калібру начебто стрьомно тримати на лавці в якості підмоги, але, з іншого боку, як туди посадити кращого друга Мессі (мова про Суареса) або назавжди зіпсувати кар'єру Дембеле, який хоч і химерний, але, як мінімум, не менш талановитий за свого колегу по збірній Франції. Отже, хтось повинен бути принесений в жертву. Може бути, Дембеле таки вирішать продати. А може, і Коутіньйо. Не виключено також, що Грізманна можуть перепрофілювати з форварда в атакуючі півзахисники. Зробити кимось на кшталт Коутіньйо. Не можна відкидати як варіант і можливий обмін Грізманна в «ПСЖ» на Неймара, хоча цей варіант і виглядає зараз малоймовірним.

Загалом, якщо Грізманн має намір безболісно влитися в свою нову «родину» і обзавестися новими трофеями, зробити це йому буде дуже і дуже непросто. Його напевно не чекають з розпростертими обіймами нові одноклубники, йому доведеться підлаштовуватися під нову для себе ігрову схему, йому на перших порах точно доведеться задовольнятися роллю гравця ротації. Якщо він готовий йти на всі ці умови і поступки, наступаючи на горло своїм неприборканим амбіціям, що ж, тоді ласкаво просимо в кращу команду світу, яка зараз зовсім не найкраща. І чи стане кращою з Грізманном - велике питання. Тому що не можна тюнінгувати в авто лише лобове скло. Потрібно думати і про «вид ззаду». Хоча це привід для іншої розмови.

І так, єдиний, хто може вважати себе повністю щасливим після приходу Грізманна в «Барсу» - Хосеп Бартомеу. Ще зовсім недавно президента «блау-гранас» називали людиною, яка прогавила Неймара. Тепер його будуть ототожнювати з покупками Дембеле, Коутіньйо і Грізманна.

Але і головний бос «Барси» теж повинен пам'ятати, що історія розвивається по спіралі...

Валерій ВАСИЛЕНКО