Ліверпуль обіграв Вулверхемптон, проте залишився другим

Останній тур Англійської Прем'єр-ліги! Розв'язка довгограючого серіалу під назвою «чемпіонські перегони» повинна була відбутися саме в той день, коли всі двадцять команд-учасниць одночасно розпочали свої поєдинки.

Не було більше можливості «підглянути» результат матчу прямого конкурента ні у «Манчестер Сіті», ні у «Ліверпуля». Перед виходом на футбольне поле для протистояння «Вулверхемптону» перед очима переповнених трибун стадіону «Енфілд Роуд», у головах підопічних Клоппа була тільки одна думка - «Ми відстаємо на один пункт, і, чого б це не коштувало, повинні здобути перемогу в грі проти вкрай непоступливого суперника».

А й справді, «вовки» неабияк «пошарпали» нерви мерсисайдського клубу на ранньому етапі розіграшу Кубка Англії. Між іншим, та перемога (2:1) стала першим успіхом гостьової команди з 2010 року на полі суперника з даного поєдинку. І зараз, цілком міг «Ліверпуль» бути позбавлений можливості підняти над головою головний трофей національної першості без оглядки на паралельний поєдинок «Манчестер Сіті», досить було лише особливого бажання не особливого мотивованого з турнірної точки зору суперника.

Хто б що не говорив, але грати з позиції позаду прямого конкурента набагато легше. Звідси й походила основна причина того, що даний поєдинок виглядав і відчувався зі значно меншим психологічним навантаженням.

«Ліверпуль» прекрасно знав, чого хоче досягти, а Юрген Клопп розумів, яким саме шляхом необхідно привести свою команду до необхідного результату. Штурм з перших хвилин вийшов непродуктивним, хіба що Дивок Орігі міг своїм ударом з гострого кута дещо похитнути впевненість Руї Патрісіу у власних силах, але основний голкіпер збірної Португалії спокійно відреагував на загрозу, що походила від суперника.

Для першого забитого м'яча «скаузерам» знадобилося трохи більше чверті години. Садіо Мане передачею на правий фланг у бік Александра-Арнольда розпочав атаку своєї команди, а поки Трент вимірював траєкторію для своєї подачі, здійснив ривок вглиб чужих володінь. Передача правого захисника зуміла доставити м'яч до лицьової лінії воротарського, звідки сенегальський нападник без перешкод пробив по практично порожніх воротах.

Під акомпанемент дальнього удару Робертсона, посипалися новини з паралельного поєдинку, де «Манчестер Сіті» і «Брайтон» обмінялися забитими м'ячами, що, спочатку, відправило «Енфілд» у ейфорічний стан, а потім, змусило притихнути майже до кінця зустрічі.

Тривожно було фанатам «Ліверпуля» і від того, що суперник почав перехоплювати ініціативу. Так, потрапляння м'яча в поперечину після удару Доерті звучало набагато голосніше, ніж свисток арбітра на перерву, який відбувся практично відразу після цього удару півзахисника гостей.

У другому таймі «Ліверпулю» атакувати було набагато простіше, але особливого сенсу це вже не мало - підопічні Гвардіоли мали перевагу над «Брайтоном», яке лише продовжувала збільшуватися.

Останнім приємним моментом для шанувальників мерсисайдського клубу став черговий результативний навіс з флангу від Трента Александра-Арнольда, який знайшов своєю передачею самітнього Садіо Мане біля чужих воріт. Удар в один дотик був недосяжний для стрибка Патрісіу.

Після того, як перевага команди Клоппа збільшилася, а «Сіті» відправив у ворота свого суперника четвертий м'яч, гра остаточно зупинилася. 2:0 - «Ліверпуль» боровся до кінця, але все одно залишився без омріяного титулу.

На цьому, розіграш Англійської Прем'єр-ліги сезону 2018/2019 років був завершений. Чемпіон відомий - ним став «Манчестер Сіті», а «Ліверпуль» став володарем «срібних» нагород.