Як грати сезон? Маркевич, Григорчук, Вірт та інші – про повітряні тривоги

Повітряні тривоги все частіше лунають на території України - окупанти заважають спокійному повсякденному життю українців різними способами: повітряний терор - один з таких. Страждає він цього й спорт, зокрема футбол...

Журналіст Sport.ua поцікавився думками легендарних наставників, фахівців та інших футбольних людей стосовно впливу повітряних тривог на футбол в Україні, поставивши лише одне запитання:

Повітряні тривоги - одна з головних проблем українського футболу нині. Загроза з повітря продовжує «переносити» матчі УПЛ. Як вирішити цю проблему та більш безпечно дограти чемпіонат?

Мирон МАРКЕВИЧ: - Рішення лише одне: переносити всі матчі Української Прем'єр-ліги на захід України, я вже неодноразово висловлював цю думку. Ну, в Києві нереально зараз грати... Ну який Київ, Кривий Ріг? Там постійні тривоги, загрози... захід України - більш спокійне місце в цьому плані! Чернівці, Ужгород, Львів... У Луцьку стадіон пустує! Треба ухвалювати якесь рішення, бо ми так точно не дограємо цей сезон УПЛ.

Роман ГРИГОРЧУК: - Зараз ми не зможемо знайти оптимального рішення - повітряні тривоги вже лунають у кожному куточку України. Якщо раніше можна було говорити, що на заході України було безпечніше, то зараз не можна так сказати - вже немає міст, де повністю спокійно. Моя думка, треба продовжувати грати так, як ми й граємо зараз, треба продовжувати жити. Повітряні тривоги, звісно, негативно впливають на проведення матчів, але ми розуміємо, що треба виходити з положення, а тренерам команд знаходити якісь компроміси. Перенесення матчів на захід України? Все можливо, але, якщо зараз говорити про «Чорноморець... Для нас цей варіант буде ще складніший, зважаючи на різні фактори, зокрема складну голістику. Думаю, треба продовжувати грати, продовжувати грати і пробувати знайти розумний вихід із ситуації.

Михайло КОПОЛОВЕЦЬ: - Я навіть не знаю, як вирішити цю проблему. Давайте більшу частину матчів грати в Закарпатті (сміється). Я, відверто, не знаю, як її вирішити. Мабуть, цю проблему не можна вирішити у повному обсязі, бо ми ж не знаємо, коли й куди вони будуть стріляти... Добре, що в такий час ми взагалі граємо у футбол. Жодна інша країна у світі не грала б у футбол за таких обставин, а ми - граємо, навіть попри цю жорстоку війну, яка триває.

Юрій ВІРТ: Ставити майже всі матчі Української Прем'єр-ліги на 13:00 - правильне рішення. Головне, щоб ці матчі були дограні. Знаєте, нині сигнали повітряної тривоги лунають і на заході України. Думаю, все ж треба, щоб була можливість переносити матчі на наступний день, якщо повітряна тривога завадила командам зіграти у визначену дату. Я так розумію, в Україні є проблема: не достатня кількість зйомочних груп, саме тому матчі не можуть перенести на наступий день. Треба працювати і спробувати усунути цю проблему. Треба спробувати збільшити кількість зйомочних груп. Нині просто треба дограти цей чемпіонат. Дай Боже, щоб тривог і масованих обстрілів було знайно менше.

Василь КОБІН: - На мою думку, є рішення цієї проблеми. Треба перенести чемпіонат України на захід нашої країни. Варто було б грати в Ужгороді, у Львові, в Тернополі чи інших містах... Рішення завжди є, але амбіції клубів не дозволяють їм ухвалити правильне рішення, адже всі хочуть грати при своїх уболівальниках. Я вважаю, що командам бракує розуміння, що відбувається в нашій країні насправді. Я не бачу ніяких проблем в тому, що команди приїдуть і зіграють ці матчі на заході України.

Юрій ГАБОВДА: - Це дуже непросте питання. Легко сказати: «Давайте переїдемо на західну Україну та будемо всі матчі проводити у Львові, Закарпатті...». Дійсно, така думка була навіть у мене, але якщо задуматись і підрахувати різні витрати та інші тонкощі, пов'язані з бюджетами клубів...Ми маємо розуміти й інші клуби, які цим переїздом можуть «загубити» ще й свого уболівальника. Це не є легко втілити в реальність (переїзд на захід України, - ред). Ставити майже всі матчі на 13:00 - правильне рішення, особливо у потенційно більш небезпечних регіонах. Наразі це єдиний вихід, який втілений в реальність.